донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.04.2011 р. справа №10/105
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: М'ясищева А.М.
Суддів: Величко Н.Л.
Москальової І.В.
При секретарі: Жильцовій О.В.
За участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
від відповідача -не з'явився
від ВДВС - не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на ухвалу господарського суду Донецької області
від 17.03.2011р.
за скаргою ДП "Регіональні електричні мережі" м. Вишгород в особі Донецької філії ДП "Регіональні електричні мережі"
на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
по справі № 10/105 (суддя Лейба М.О.)
за позовом - ДП "Регіональні електричні мережі" м. Вишгород в особі Донецької філії ДП "Регіональні електричні мережі"
до відповідача -ДП "Артемвугілля" м. Горлівка Донецька область
про стягнення 205 691 071грн. 01коп.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.03.2011р. у справі № 10/105 скарга ДП „Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії м.Донецьк -задоволена частково. Визнано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Губяка С.В. ВП № 23733466 від 06.01.2011р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 10/105 від 23.11.2010р. недійсною.
Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби виконати наказ господарського суду Донецької області № 10/105 від 23.11.2010р. відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження”. У задоволенні решти вимог скарги -відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до виконання виконавчого документа) від 06.01.2011р. державним виконавцем порушені вимоги частини 2 ст. 26 ЗУ “Про виконавче провадження”, оскільки відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - порушені строки, встановлені для направлення (повернення) стягувачеві постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 06.01.2011р., а саме - замість направлення (повернення) стягувачу оригіналу виконавчого документа з постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження - 07.01.2011р., тобто наступного дня після її прийняття, вказана постанова, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії поштового конверта та поштового штемпелю на ньому, була направлена стягувачеві -27.01.2011р., тобто на 21 день після її прийняття.
Вимоги ст.26 Закону України ”Про виконавче провадження“ містять вичерпний перелік підстав для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, жодна з яких не передбачає та не дає права державному виконавцю відмовити у відкритті виконавчого провадження та повернути виконавчий документ стягувачеві на підставі неналежним чином завіреної довіреності на особу, що підписала заяву про примусове виконання рішення суду.
Тому дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України порушують права скаржника, як особи, на користь якої видано виконавчий документ щодо пред'явлення його до стягнення.
Оскаржуючи ухвалу суду, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить її скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні скарги Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” відмовити. В обґрунтування своєї вимоги посилається на те що, 05.01.2011р. до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС надійшла заява представника філії ДП “Регіональні електричні мережі“ про відкриття виконавчого провадження, до якої додано завірена стягувачем копія нотаріальної довіреності на представництво інтересів.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 Закону.
Згідно статті 12 Закону, сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють в межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника мають бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.
Вчинення нотаріальних дій в Україні, відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5 (далі - Інструкція), покладається на нотаріусів.
Згідно пункту 14 Інструкції, дійсність довіреності перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей. За результатами перевірки дійсності довіреності (її дубліката) виготовляється витяг з Єдиного реєстру довіреностей, який додається до примірника правочину, що залишається у справах нотаріуса.
Оскільки повноваження представника не були підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону, у державного виконавця були відсутні законні підстави для відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій , які згідно із Законом України “Про виконавче провадження” можуть здійснюватися тільки за розсудом державного виконавця або відповідної посадової особи державної виконавчої служби чи скасовувати їх акти.
Ні державний виконавець, як посадова особа відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС ,ні відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби , не є органами державної виконавчої служби , що виключає можливість їх участі як суб'єктів оскарження в господарському процесі. Тому зобов'язавши відділ примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби виконати наказ господарського суду № 10/105 суд першої інстанції порушив приписи ст..121-2 ГПК України.
ДП ”Регіональні електричні мережі” у відзиві на апеляційну скаргу Департаменту ДВС просить залишити ухвалу господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали, судова колегія встановила.
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.11.2010р. у справі № 10/105 позовні вимоги Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” м. Вишгород, Вишгородського району, Київської області в особі Донецької філії ДП “Регіональні електричні мережі” м. Донецьк до Державного підприємства “Артемвугілля” м.Горлівка, Донецької області про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 181924075,11 грн., за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 109291,31грн., за перевищення договірної величини електричної потужності у розмірі 516446,12грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 14669361,55грн., 3% річних у розмірі 2776 914,19грн., інфляційних у розмірі 5804274,04грн. були задоволені частково; припинено провадження по справі № 10/105 у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 109291,31грн.
Державне підприємство “Регіональні електричні мережі” 20.12.2010р. звернулось до ДДВС із заявою про примусове виконання наказу господарського суду Донецької області від 23.11.2010р.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Губяка С.В. від 06.01.2011р. на підставі п.7 ч.1 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження” відмовлено у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №23733466 від 06.01.2011р.
В мотивувальній частині постанови державний виконавець посилається на те, що до ВПВР Департаменту ДВС надійшла заява представника ДФ ДП “Регіональні електричні мережі” про відкриття виконавчого провадження, до якої додана завірена стягувачем копія нотаріальної довіреності на представництво інтересів і тому ця обставина виключає здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до ст.26 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції Закону, що діяла на час прийняття постанови), про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець у 3 - денний строк після надходження до нього виконавчого документа виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові.
Як вбачається з матеріалів справи, заява стягувача № 10379/12 від 20.12.2010р. отримана ДДВС 27.12.2010р. При цьому, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Губяком С.В. 06.01.2011р.
Однак відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено (повернено) стягувачу оригінал виконавчого документа з постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження згідно копії поштового конверта та поштового штемпелю на ньому -27.01.2011р., тобто на 21 день після її прийняття.
Тому господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що з огляду на приписи ст.26 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України були порушені строки, встановлені для направлення (повернення) стягувачеві постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 06.01.2011р.
Пункт 7 частини 1 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” містить положення щодо відмови у відкритті державним виконавцем виконавчого провадження за наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
При цьому, у пункті 14 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003р. “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” визначено, що до інших обставин, що можуть бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, можна віднести, зокрема, звернення за виконанням рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово -промисловій палаті України з порушенням вимог статей 35, 36 Закону України від 24.02.1994р. № 4002-ХII “Про міжнародний комерційний арбітраж” щодо попереднього звернення стягувача до компетентного суду за клопотанням про визнання й виконання рішення названого третейського суду.
Вимоги статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” містять вичерпний перелік підстав для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, жодна з яких не передбачає і не надає права державному виконавцю відмовити у відкритті виконавчого провадження та повернути виконавчий документ стягувачеві за підстави неналежним чином завіреної копії довіреності на особу, що підписала заяву про примусове виконання рішення суду.
Згідно із ст.5 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ст.7 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Таким чином, враховуючи факт порушення державним виконавцем вимоги частини 2 ст. 26 Закона України “Про виконавче провадження”, господарський суд обґрунтовано визнав постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Губяка С.В. ВП №23733466 від 06.01.2011р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №10/105 від 23.11.2010р. недійсною.
Відповідно до статті 121-2 ГПК України суд розглядає скарги по оскарженню дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби.
У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
У разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд визнає постанову державного виконавця недійсною та зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
З матеріалів справи вбачається, що стягувач звернувся до господарського суду з вимогою зобов'язати ДДВС прийняти до виконання наказ господарського суду Донецької області № 10/105 від 23.11.10 р., відкрити виконавче провадження з примусового виконання зазначеного наказу та провести виконавчі дії.
Однак ухвалою господарський суд зобов'язав Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби виконати наказ господарського суду Донецької області № 10/105 від 23.11.2010р. відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”. Оскільки можливість виконання судового рішення залежить не тільки від вчинення виконавчих дій державного виконавця , а також від майнового стану боржника , тому господарський суд, з огляду на наведене, помилково зобов'язав орган виконавчої служби в обов'язковій формі виконати наказ господарського суду. Тому в цій частині ухвала суду не відповідає приписам чинного законодавства та підлягає зміні, а скарга стягувача задоволенню.
Ст. 21 Закону України ”Про виконавче провадження“ ні відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби покладений обов'язок по виконанню судових рішень якщо сума зобов'язання перевищує 10 мільйонів та більше гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Тому посилання скаржника на те, що зобов'язавши відділ примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби виконати наказ господарського суду № 10/105 суд першої інстанції порушив приписи ст. 121-2 ГПК України не може бути прийнято до уваги.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що ухвала суду частково відповідає матеріалам справи, вимогам чинного законодавства та не підлягає зміні.
Керуючись ст. 103, ст.104, ст. 105, ст. 106, ст. 1212 ГПК України, судова колегія,
Ухвалу господарського суду Донецької області від 17.03.11р. по справі № 10/105 змінити.
Резолютивну частину ухвали викласти в наступній редакції:
Постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Губяка С.В. ВП № 23733466 від 06.01.2011р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №10/105 від 23.11.2010 р. визнати недійсною.
Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ господарського суду Донецької області № 10/105 від 23.11.2010 р.
Головуючий А.М. М'ясищев
Судді: Н.Л. Величко
І.В.Москальова
Повний текст постанови складено 12.04.2011р.
Надруковано: 6 прим.
1.позивачу
2. відповідачу
3. скаржнику
4. у справу
5. ДАГС
6. господарському суду