донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.04.2011 р. справа №32/186
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Дучал Н.М.
суддівЗапорощенка М.Д.
Новікової Р.Г.
При секретарі Мірошник Г.І.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідачів -1. Долженко Д.О. за довіреністю
2. не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуГорлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області
На рішення господарського судуДонецької області
Від20.01.2011р. (підписано 25.01.2011р.)
у справі№ 32/186 (головуючий суддя Сковородіна О.М., судді: Зубченко І.В., Риженко Т.М.)
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Горлівка Донецької області
до
про1. Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області
2. Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, м. Донецьк
стягнення 4667,09грн.
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 м. Горлівка Донецької області, звернувся з позовною заявою до Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, м. Донецьк про стягнення 4667,09грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на рішення господарського суду Донецької області від 22.04.10р. по справі №17/97пд, яким визнано недійсним договір №126 від 20.11.09р. на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку, укладеного між Горлівською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5. 22.07.2010р. на адресу Горлівської міської ради було надіслано заяву з вимогою про повернення сплачених за цим договором грошових коштів в загальному розмірі 4667,09грн.; залишення Горлівською міською радою вимоги позивача без відповіді та задоволення.
Заявами від 26.10.2010р. та від 23.12.2010р. позивач конкретизував заявлені до Горлівської міської ради та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області вимоги та просив стягнути з Горлівської міської ради грошові суми, сплачені за договором № 126 від 20.11.2009р. в розмірі 4667,09грн. з застосуванням ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.01.2011р. (підписано 25.01.2011р.) задоволені позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 до Горлівської міської ради та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення 4667,09грн. Стягнуто з Горлівської міської ради м. Горлівка на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 м. Горлівка грошові кошти в сумі 4667,09грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.
Рішення господарського суду Донецької області мотивоване тим, що свої зобов'язання позивач виконував належним чином, орендну плату вносив своєчасно. Рішенням суду по справі № 17/97пд визнано недійсним договір №126 від 20.11.09р. на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку, зі змісту якого вбачається, що у Горлівської міської ради взагалі були відсутні підстави для укладання договору оренди та встановлення орендних правовідносин. За таких обставин, не можна вважати, що з боку позивача взагалі мав місце факт оренди земельної ділянки. Тому, суд дійшов висновку, що відповідач 1 не має права на утримання (залишення за собою) цих коштів у вигляді орендної плати.
Відповідач 1, Горлівська міська рада, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення.
Наполягає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення. На думку апелянта, оскаржуване рішення не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України. Вважає, що судом необґрунтовано застосовано ст. 1212 Цивільного кодексу України, яка визначає загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатніх правових підстав. Цей висновок базується на ст. 9 Цивільного кодексу України, якою визначено, що положення цього кодексу застосовується для регулювання відносин, що виникли у сфері використання природних ресурсів, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 та Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов"язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.
20.11.2009р. між Горлівською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 укладено договір №126 на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку, відповідно до п. 1 якого останній прийняв у строкове платне користування земельну ділянку під вбудованим нежитловим приміщенням, яке знаходиться в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2.
Зазначене встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 22.04.2010р. у справі № 17/97пд, та на підставі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не потребує додаткового доведення.
На виконання зазначеного договору позивачем були сплачені орендні платежі в загальній сумі 4667,09грн., що підтверджується банківськими квитанціями від 01.02.2010р. на суму 1 227,67 грн., від 31.05.2010 р. на суму 1 141,47 грн., та платіжними дорученнями від 26.02.2010 р. на суму 1156,48 грн., від 16.03.2010 р. на суму 1141,47 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.04.10р. по справі №17/97пд договір №126 від 20.11.2009р. на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку, укладений між Горлівською міською радою та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5, предметом якого є користування земельною ділянкою під вбудованим нежитловим приміщенням, яке знаходиться в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 у Калінінському районі м. Горлівки, визнано недійсним.
Заявою від 22.07.2010р. позивач звернувся до Горлівської міської ради з вимогою повернути кошти у розмірі 4667,09 грн., сплачені за договором № 126 від 20.11.2009р. у зв'язку з визнанням його недійсним, проте, відповіді на своє звернення не отримав.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, повернення виконаного за недійсним правочином.
Статтею 2 Закону України від 03.07.92 N 2535-XII "Про плату за землю", який був чинний на момент укладення договору, встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Підставою для орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, як визначено статтею 13 Закону України "Про плату за землю", є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно ст. 19,20 Закону України "Про плату за землю" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
За статтею 27 вищезазначеного закону, контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти були перераховані ОСОБА_5, як плата за оренду землі на рахунок 33212815700019 в Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області, отримувач -місцевий бюджет Калінінського району м. Горлівки.
Таким чином, згідно законодавства про плату за землю яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, отримувачем коштів у вигляді орендної плати за землі комунальної власності є місцевий бюджет, а не Горлівська міська рада, як юридична особа та орендодавець за договором, тому суми перераховані на підставі недійсної угоди, мають бути стягнуті з місцевого бюджету у встановленому порядку.
Порядком виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. N 609, визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів .
Пунктом 4 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ" визначено, що юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у разі повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів.
Згідно п.5 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ" безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється на користь відповідної юридичної чи фізичної особи на підставі судового рішення за рахунок, зокрема сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією юридичною чи фізичною особою. Механізм проведення та відображення в обліку зазначених операцій визначає Державне казначейство.
Пунктом 6 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ" визначено, що повернення за рішенням суду надмірно та / або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.
За таких підстав, апеляційний суд дійшов висновку про помилковість стягнення грошових коштів, сплачених ОСОБА_5 за оренду землі саме з Горлівської міської ради .
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Твердження апелянта на те, що в силу ч. 6 ст. 21 Закону України „Про оренду землі” у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається, є необґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно ст. 116 Земельного кодексу встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Вказана норма закону регулює закріплення прав орендодавця на отримання саме орендної плати за користування земельною ділянкою.
Проте, як вбачається зі змісту рішення від 22.04.10р. по справі №17/97пд, у Горлівської міської ради взагалі були відсутні підстави для укладання договору оренди та встановлення орендних правовідносин. За таких обставин, не можна вважати, що з боку позивача взагалі мав місце факт оренди земельної ділянки.
За таких обставин, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.
Результати апеляційного провадження у справі № 32/186 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.4 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Горлівської міської ради, м. Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2011р. залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2011р. (підписане 25.01.2011р.) у справі № 32/186 змінити.
Резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2011р. (підписаного 25.01.2011р.) у справі № 32/186 викласти у наступній редакції:
"Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Горлівка до Горлівської міської ради, м. Горлівка, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, м. Донецьк про стягняення 4667,09грн. -задовольнити.
Стягнути грошові кошти в сумі 4667,09грн. з рахунку 33212815700019 в Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686448, МФО 834016, на якому обліковуються кошти місцевого бюджету, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (84642, АДРЕСА_1, інн. НОМЕР_1).
Стягнути з Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (84642, АДРЕСА_1, інн. НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М.Дучал
Судді: М.Д.Запорощенко
Р.Г.Новікова
Надруковано 6 екз.: 1-позивачу, 2-відповідачам, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО