донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.04.2011 р. справа №3/74/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
Суддів: Акулової Н.В., Гези Т.Д.
При секретарі: Братченко Т.А.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 по дов.;
від відповідача: Козак В.І. по дов.;
від третіх осіб: не з'явились.
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” м. Київ в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2011р. (повний текст від 28.02.2011р.) у справі №3/74/10 (суддя Соловйов В.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” м. Київ в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” м. Запоріжжя
до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” м. Київ в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” м. Запоріжжя
за участю третіх осіб: 1) ОСОБА_2 м. Запоріжжя; 2) Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Київ; 3) ОСОБА_3 м. Запоріжжя
про стягнення 1 706,49грн.
Позивач, Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Страхування” м. Київ в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” м. Київ в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” м. Запоріжжя, за участю третіх осіб: 1) ОСОБА_2 м. Запоріжжя; 2) Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Київ; 3) ОСОБА_3 м. Запоріжжя, про стягнення грошових коштів в сумі 1 706,49грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.02.2011р. у задоволенні позову відмовлено.
Свій висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог господарський суд обґрунтував посилаючись на те, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу має право визначити особа, яка має відповідну кваліфікацію експерта. Крім того, господарський суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачем відповідача про настання страхового випадку та докази запрошення представника відповідача на огляд транспортного засобу, у зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості направити аварійного комісара для визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля, як це передбачено ст. 34 закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. З огляду на викладене, місцевий господарський суд не прийняв до уваги аварійний сертифікат від 17.02.2011р. та зробив висновок про неможливість визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та розрахунку суми страхового відшкодування.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2011р. у справі №3/74/10 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права з огляду на таке.
Відповідно до п.п.34.1 та 34.2 ст. 34 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” тільки для страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ( в даному випадку -відповідач) встановлений обов'язок з проведення авто товарознавчої експертизи. Таким чином, за твердженням скаржника, зауваження суду першої інстанції щодо неповідомлення відповідача про проведення огляду пошкодженого транспортного засобу суперечить ст. 14 ЦК України. З урахуванням викладеного, суд безпідставно не прийняв до уваги долучений до матеріалів справи аварійний сертифікат, хоча враховуючи зміст рішення суду, він складений із дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім того, як зазначає скаржник, оскільки відповідачем по справі фактично не було дотримано вимог чинного законодавства з виплати страхового відшкодування, порушено строки його виконання, позовні вимоги про стягнення з нього пені в сумі 133,18грн. та 3% річних в сумі 23,31грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилаючись на те, що оскаржуване рішення є обґрунтованим та законним, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно довідки УДАІ УМВС України в Запорізькій області, 19.12.2009р. на греблі ДГЕС внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль CHEVROLET Aveo, номерний знак НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження заднього правого крила, задньої правої фари та заднього бамперу.
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя про притягнення до адміністративної відповідальності у справі № 3-219/10, винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 19.12.2009р., визнано ОСОБА_3, який керував автомобілем Рута, державний номер НОМЕР_2 та внаслідок порушення ПДР скоїв зіткнення з автомобілем CHEVROLET водія ОСОБА_4
Згідно з полісом № ВВ/8697709 від 29.08.2009р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхувальник-ТОВ “Транс-Експрес”), цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю та майну третіх осіб з вини ТОВ “Транс-Експрес” при керуванні автомобілем РУТА СПВ 16 СПГ, номерний знак НОМЕР_2, застрахована у ВАТ “НАСК “Оранта”.
В свою чергу, власником автомобіля CHEVROLET Aveo, номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_4, який 27.09.2009р. уклав договір добровільного страхування наземного транспорту №4005-а/09зп із позивачем у справі, Запорізькою філією АТ “СК “АХА Страхування” (правонаступник АТ “СК “АХА Страхування” - ПАТ “Страхова компанія “АХА Страхування” ).
22.12.2009р. представником позивача було складено Протокол огляду пошкоджень CHEVROLET Aveo, державний номер НОМЕР_1, яким встановлено, що автомобіль має пошкодження, не пов'язані з даною ДТП, а саме - механічні пошкодження панелі криші та правої боковини у верхній частині, та визначено характер і обсяг пошкоджень транспортного засобу в результаті ДТП.
Відповідно до рахунку № 33 від 24.12.2009р., фактичні витрати на відновлювальний ремонт автомобіля CHEVROLET Aveo склали 2 300,00грн.
Між тим, за аварійним сертифікатом від 17.02.2011р., складеним аварійним комісаром ОСОБА_5 (свідоцтво НОМЕР_3 від 23.11.07р.) та калькуляцією від 16.02.2011р., вартість відновлювального ремонту автомобіля CHEVROLET Aveo, державний номер НОМЕР_1, на момент його пошкодження складає 2 691,85грн.
За приписами ст.8 Закону України “Про страхування” страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Оскільки відповідно до п.24.1.3 договору, страховик при настанні страхового випадку зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування, згідно страхового акту №5196-а/09зп від 30.12.2009р., позивачем було прийняте рішення про визнання події, що сталася 19.12.2009р., страховим випадком та виплату страхового відшкодування у розмірі 1 550,00 грн. (вартість відновлювального ремонту згідно рахунку № 33 від 24.12.2009р. за вирахуванням встановленої п.12.2. розділу 12 Договору франшизи (0,5% від страхової суми) -750,00 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням № 362 від 30.12.2009р. ЗФ АТ “СК “АХА Страхування” за заявою ОСОБА_4 перерахувало суму страхового відшкодування у розмірі 1 550,00 грн. на користь ПП ОСОБА_6 - станції технічного обслуговування, на якій здійснювався відновлювальний ремонт.
Згідно ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У зв'язку з викладеним, заявою від 07.04.2010р. № 646-10 позивач звернувся до Запорізької обласної дирекції ВАТ “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” з вимогою про виплату страхового відшкодування.
Проте, відповідно до наявного в матеріалах справи Положення про Запорізьку обласну дирекцію Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, дирекція є структурним підрозділом Компанії та не є юридичною особою.
Згідно положень Статуту Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, компанія є юридичною особою відповідно до законодавства України, державна реєстрація якої підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №258242.
За таких обставин, враховуючи те, що позивачем направлено вимогу не до юридичної особи (ВАТ “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”), а до її структурного підрозділу, колегія суддів вважає, що у відповідача відсутні підстави для регресного відшкодування сплачених позивачем витрат.
У зв'язку з викладеним, судова колегія вважає позовні вимоги в частині стягнення 1 550,00грн. страхового відшкодування такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, оскільки заявлені позивачем вимоги про стягнення 133,18грн. пені та 23,31грн. 3% річних є похідними від заявленої суми, колегія суддів відмовляє позивачу в задоволенні позову в цій частині. Даного висновку вірно дійшов суд першої інстанції.
Між тим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що виходячи зі змісту рішення від 22.02.2011р., суд першої інстанції припустився описки в його мотивувальній частині (аркуш рішення 6, абзац 7), вказавши, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Вказана описка підлягає виправленню господарським судом в порядку ст. 89 ГПК України.
До того ж, судова колегія вважає посилання суду першої інстанції на те, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу має право визначати особа, яка має відповідну кваліфікацію експерта, неправомірним з наступних підстав.
Згідно положень ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари-особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи.
Відповідно до п.п. 34.1, 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.
При цьому, слід зазначити, що Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не передбачає обов'язкового проведення експертизи для визначення збитків внаслідок пошкодження майна при дорожньо-транспортних пригодах.
Таким чином, спеціальне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, передбачає, що для визначення розміру збитків при страховому випадку можуть бути залучені аварійні комісари або експерти, а отже встановлення розміру збитків при настанні страхового випадку (ДТП) аварійним комісаром, який має відповідне свідоцтво і кваліфікацію, є правомірним.
У зв'язку викладеним колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що незалежно від мотивів, якими керувався суд першої інстанції, рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2011р. у справі №3/74/10 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати по оплаті держмита за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2011р. (повний текст від 28.02.2011р.) по справі №3/74/10 залишити без зміни.
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” м. Київ в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2011р. (повний текст від 28.02.2011р.) у справі №3/74/10 -залишити без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко
Судді: Н.В. Акулова
Т.Д. Геза
Надруковано примірників-10
1-у справу
2-позивачу
2-відповідачу
3-третім особам
1-господарському суду
1-ДАГС