донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.04.2011 р. справа №15/93
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
Розглянувши апеляційну скаргу Донецького комунального підприємства "Фармація" м.Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2011р. по справі № 15/93
( суддя -Богатир К.В.)
за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм ЛТД" м.Київ
до відповідача Донецького комунального підприємства "Фармація" м.Донецьк
про стягнення заборгованості в сумі 9768,50грн., процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 1953,70грн.
За участю представників сторін:
від позивача -Скачков А.Г.-довіреність № 727 від 01.01.2011р.
від відповідача -Лищук І.В.-довіреність № б/н від 16.11.2010р.
Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм ЛТД" м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення заборгованості з Донецького комунального підприємства "Фармація" м.Донецьк в сумі 9768,50грн., процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 1953,70грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2011р. по справі № 15/93 позовні вимоги задоволені та стягнуто з Донецького комунального підприємства "Фармація" м.Донецьк на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм ЛТД" м.Київ суму 11722,20грн. ( а саме: основний борг на суму 9768,50грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 1953,70грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 117,22 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Дане рішення мотивовано наступним:
-умовами договору № 34758 від 10.07.2007р.;
-видатковими накладними на загальну суму 9832,42грн.;
-положеннями ст.129 Конституції України, ст.33, ст.34, ст.43 Господарського процесуального кодексу України, ст.265 Господарського кодексу України, ст.509, ст.526, ст.530 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2011р. у справі № 15/93 відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:
- рішення господарського суду винесено з порушенням норм матеріального права;
-відповідач не погоджується з тим, що тільки за видатковою накладною № 9518734 позивачем отримана часткова сплата товару, оскільки не зрозуміло за яким платіжним дорученням та у якій сумі отримано платіж;
-судами першої та апеляційної інстанцій не були враховані суми за платіжними дорученнями: на загальну суму -88038,76грн. по справі № 22/120;
-всі зроблені платежі, незважаючи на відсутність у платежах конкретного призначення, ДКП "Фармація" зараховувало на видаткові накладні, починаючи з першої несплаченої видаткової накладної, без визначення зобовґязань за окремими структурними підрозділами.
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом Донецької області 10.07.2007р. між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (Продавець) та Донецьким комунальним підприємством "Фармація" Аптека № 29, в особі ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір № 34758.
Згідно п.1.1. договору, продавець (позивач) зобов'язується передати, а покупець (відповідач) прийняти товари медичного та косметичного призначення, визначені та обумовлені цим договором, (далі-Товар), та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов цього договору.
Пунктом 1.3. договору визначено, що кількість товару, що поставляється за цим договором, визначається покупцем при замовленні товару та зазначається у видатковій накладній на товар, який поставляється. Усі такі видаткові накладні є невідґємними складовими цього договору.
Ціна товару за одиницю визначається в національній валюті України - гривнях та встановлюється продавцем у видатковій накладній за товар, який поставляється. (п.1.4. договору).
Згідно п.3.1. договору, загальна вартість кожної окремої поставки товару за цим договором визначається як загальна сума видаткової накладної на товар, який поставляється.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) визначається продавцем.
При здійснені покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобовґязаний здійснити оплату за товар на користь продавця, визначається продавцем у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від моменту вручення товару продавцем покупцю. (п.3.4.1. договору).
Згідно п. 8.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладення. Цей договір є чинним до 31.12.2008р. включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мали місце під час дії договору, та обов'язку виконання усіх невиконаних зобов'язань за цим договором.
У разі, якщо за два місяці до закінчення строку дії цього договору жодна з сторін не повідомить іншу сторону про розірвання цього договору, договір вважається пролонгованим на строк один календарний рік на тих же умовах. (п.8.2. договору).
Згідно п. 9.4 договору за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити продавцю проценти за користування чужими коштами у розмірі двадцяти відсотків загальної вартості товару, з якого допущено прострочення виконання.
До спірного договору сторони підписали додаток № 1 до договору, в якому передбачили найменування та виробника продукції. Спірний договір з додатком підписаний сторонами та скріплений печатками. (а.с.11-14).
Договір з боку ДКП "Фармація" був підписаний завідуючою аптекою № 29 ОСОБА_1
Ухвалою від 24.02.2011р. господарський суд зобов'язав відповідача надати завірену копію довіреності щодо права завідуючої аптекою № 29 ОСОБА_1 укладати господарський договір № 34758 від 10.07.2007р. від імені відповідача.
Відповідач вимоги суду не виконав, копію вказаної довіреності не представив, при цьому наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності завідуючої аптекою № 29 ОСОБА_1 на підписання договору № 34758 від 10.07.2007 р. не оспорював. Вказаний правочин був схвалений відповідачем проставленням відбитку печатки та його фактичним виконанням.
Позивач зазначає, що на виконання договору № 34758 від 10.07.2007 р. ним за період з 02.09.2009р. по 09.09.2009р. було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними: № 9518734, № 9518735, № 9526417, № 9526418, № 9536596, № 9536597, № 9536719 на загальну суму 9832,42 грн.
Факт отримання відповідачем товару за вказаними накладними підтверджується підписами представників відповідача в графі "Прийняв" та відбитком печатки, а також податковими накладними (а.с.53-61).
Товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 34758 від 10.07.2007р., оскільки підставою поставки у видаткових накладних вказаний саме договір № 34758 від 10.07.2007 р. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував.
Відповідач отриманий товар оплатив частково, в результаті чого на момент подачі позову до суду заборгованість на користь позивача склала 9768,50 грн.
В обґрунтування вказаної суми заборгованості позивач надав до суду акт звірки взаєморозрахунків за власним підписом за період з 10.07.2007 р. по 28.05.2010 р., який по суті є детальним та розширеним розрахунком суми позову. Також позивач надав до суду розноску платежів за період з 10.07.2007 р. по 02.06.2010 р. із зазначенням номеру, дати та суми кожного платіжного документу та визначенням конкретних поставок, в погашення яких позивач враховував отримані від відповідача грошові кошти. Оригінали вказаних акту звірки та розноски платежів містяться в матеріалах справи.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідач не надав до суду жодного платіжного документа у підтвердження часткової або повної оплати вартості товару, отриманого по спірним видатковим накладним за договором № 34758 від 10.07.2007р.
Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла саме за договором № 34758 від 10.07.2007 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним, та за своєю правовою природою з врахуванням видаткових накладних, як невід'ємних частин цього договору, містить усі необхідні та істотні умови для договору поставки.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субґєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовґязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовґязання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобовґязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовґязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Сторони в договорі № 34758 від 10.07.2007 р. передбачили дві форми оплати товару: передоплату та оплату товару з відстроченням платежу. Передплата -це термін оплати до настання події, в даному випадку передачі товару. Позивач поставив товар без отримання попередньої оплати, відповідач прийняв цей товар. Тобто, сторони своїми фактичними діями погодили здійснення оплати з відстрочкою платежу.
В кожній видатковій накладній вказана конкретна кількість днів відстрочення оплати отриманого товару на 14 днів.
Виходячи з того, що за спірними видатковими накладними товар був отриманий відповідачем ще у вересні 2009 р., строк оплати на день подачі позову до суду, тобто 20.04.2010 р., наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов'язання по цих партіях товару.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати товару у встановлений договором строк, тому господарський суд вірно визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 9768,50грн. такими, що підлягають задоволенню.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач, керуючись п. 9.4 договору, нарахував відповідачу проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 1953,70 грн.
Таким чином, вимоги вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 1953,70 грн. також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою.
Таким чином, рішення господарського суду про задоволення позову відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
1) Апеляційну скаргу Донецького комунального підприємства "Фармація" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2011р. по справі №15/93 залишити без задоволення.
2) Рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2011р. по справі №15/93 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Т.А.Шевкова
Надіслано 5 примірників:
1-позивачу
1-відповідачу
1-до справи
1-ДАГС
1-госп.суду