донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.04.2011 р. справа №11/2пн/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" м.Попасна
на рішення господарського суду Луганської області від 03.03.2011р. по справі № 11/2пн/2011 ( суддя -Москаленко М.О.)
за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" м.Попасна
про витребування майна з чужого незаконного володіння
За участю представників сторін:
від позивача -Буйнова С.Б.-довіреність № Н-01/345 від 31.01.2011р.
від відповідача -Тюрін О.В.-довіреність № 20 від 22.03.2011р.
Державне підприємство "Донецька залізниця" м.Донецьк звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння до Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" м.Попасна.
Рішенням господарського суду Луганської області від 03.03.2011р. по справі № 11/2пн/2011 позовні вимоги задоволені. Зобовґязано Товариство з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" м.Попасна передати на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк майно- піввагони № 60312923, № 65300642, № 65301673, № 65330284, № 65332918, № 65487886, № 65489544, № 68052802, № 68973080, № 68973718, № 68973783. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" м.Попасна на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк витрати зі сплати державного мита в сумі 8015,53грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.
Дане рішення мотивовано наступним:
- наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України № 17-Ц від 21.04.1993р. про затвердження приписки вантажних вагонів по залізницях України; наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України № 34-Ц від 04.02.1999р. "Про внесення змін до наказу від 10.09.1998р. № 225-Ц "Про приписку вагонів вантажного парку за залізницями"; наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" № 088-Ц від 13.03.2006р. "Про приписку вагонів вантажного парку за залізницями"; наказом Міністерства статистики України №352 від 29.12.1995 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку"; п. 4.2 Статуту ДП "Донецька залізниця", затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 542 від 25.06.2004р.;
-положеннями ч.2 ст.74 Господарського кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.33, ст.34, ст.4-3, ст.43, ст.49 Господарського процесуального кодексу України, ст.328, ст.856, ст.321, ст.317, ст.387 Цивільного кодексу України;
- обгрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 03.03.2011р. у справі № 11/2пн/2011 відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на наступне:
- рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права;
- посилаючись на вимоги ст.181 Господарського кодексу України, відповідач зазначає, що він зобов'язувався виконати роботу по ремонту спірних вагонів по замовленню позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити виконану роботу, про що ні одна із сторін в судовому засіданні не заперечувала;
-господарським судом, в порушення вимог ст.32 Господарського процесуального кодекс України, не розглядались акти про виконання ремонтних робіт, як доказ того, що вагони відповідачем ремонтувались і те, що у відповідача було право притримувати спірні піввагони;
-положення ст.193 Господарського кодексу України, ст.526, ст.853, ст.854, п.2 ст.530 Цивільного кодексу України;
-посилаючись на вимоги ст.856 Цивільного кодексу України, відповідач зазначає, що у нього були підстави притримувати відремонтовані вагони, оскільки їх ремонт не був оплачений позивачем.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом Луганської області позивачем заявлено вимогу про витребування із незаконного володіння Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" майна -піввагонів № 60312923, № 65300642, № 65301673, № 65330284, № 65332918, № 65487886, № 65489544, № 68052802, № 68973080, № 68973718, № 68973783.
Згідно ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовґязків в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Аналогічна норма права закріплена у ст.20 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний субґєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субґєктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субґєктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси субґєкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів субґєктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обовґязку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Звертаючись до господарського суду з позовними вимогами про витребування на його користь із незаконного володіння відповідача вищевказаних піввагонів позивач зазначив, що протягом травня 2008 року для виконання ремонту позивачем відповідачу були передані дані піввагони.
У подальшому, у своїх письмових поясненнях від 02.02.2011р. № 2003-9/11 (т.1, а.с.45-47), та від 16.02.2011р. № 2003-9/15 ( т.1, а.с.91-93), позивач стверджує, що згадані піввагони ним відповідачу для ремонтних робіт не передавались, а були передані для визначення обсягу ремонтних робіт, які необхідно провести та визначення орієнтованої вартості ремонту вагонів у випадку, якщо у подальшому буде укладено договір на його виконання.
Позивач вказує на те, що на його неодноразове звернення до відповідача повернути піввагони останній згадані піввагони не повернув.
Позивач вважає, що відповідачем порушено право власності позивача на вищевказані піввагони.
Як на норми матеріального права в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на приписи ст.ст.387,1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Судова колегія звертає увагу на наступне.
Предмет позову- це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права.
Підстава позову-це фактичні обставини з посиланням на конкретну норму матеріального права, на якій ґрунтується вимога позивача.
Питання захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України.
Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. До захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави врегульовано главою 83 Цивільного кодексу України.
За змістом ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобовґязана повернути це майно.
Згідно п.2 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу також застосовується до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Судова колегія вважає, що в даному випадку правовідносини сторін регулюються главою 51 Цивільного кодексу України "Про правові наслідки порушення зобовґязання. Відповідальність за порушення зобовґязання".
З матеріалів справи вбачається, що вищевказані піввагони приписані до ДП "Донецька залізниця" та знаходяться на його балансі.
Факт передачі піввагонів підтверджується натурними листами вантажного поїзду форми ДУ-1, що були складені у відповідні дати передачі. Дані документи підтверджують факт вибуття майна з володіння ДП "Донецька залізниця".
На підставі телеграфної вказівки першого заступника генерального директора Укрзалізниці Сергієнко № 2112 від 29.10.2010р. був проведений комісійний перепис вантажних вагонів. За результатами перепису складено акт від 02.11.2010р., зі змісту якого вбачається, що вищевказані піввагони до теперішнього часу знаходяться на коліях заводу. Даний акт перепису підписаний представниками відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.
Відповідач стверджує, що піввагони він отримав від позивача для здійснення їх ремонту, дані піввагони за доводами відповідача відремонтовані, але позивач , як вказує відповідач, ремонтні роботи не оплатив, а тому, на думку останнього, він має право притримати спірні піввагони на підставі ст.856 Цивільного кодексу України (відзив на позовну заяву, т.1 а.с.142-144).
Встановлено, що відповідачем право власності на спірні піввагони не оспорюється.
Відомості про незаконне заволодіння спірними піввагонами відповідачем та, відповідно, про незаконне їх вибуття із володіння позивача, в матеріалах справи відсутні.
Судова колегія дійшла висновку, що позивачем недоведені обставини, на які він посилається, як на підставу позовних вимог.
З урахуванням наведеного позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасовується з прийняттям нового рішення про відмову у позові.
Судові витрати за позовом та за апеляційною скаргою покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-
1) Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" м.Попасна на рішення господарського суду Луганської області від 03.03.2011р. по справі № 11/2пн/2011 задовольнити частково.
2) Рішення господарського суду Луганської області від 03.03.2011р. по справі №11/2пн/2011 скасувати.
3) В позові Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк до Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" м.Попасна про витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовити.
4) Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк (код ЄДРПОУ 01074957) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" м.Попасна Луганська область (код ЄДРПОУ 34502350) витрати за апеляційною скаргою в сумі 4008,00грн.
5) Господарському суду Луганської області доручити видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Т.А.Шевкова
Надіслано 5 примірників:
1-позивачу
1-відповідачу
1-до справи
1-ДАГС
1-госп.суду