11.04.2011 року Справа № 39/282-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),
суддів: Чимбар Л.О, Пруднікова В.В.
при секретарі судового засідання: Деббіш Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Легенченко М.О. представник, довіреність №497 від 30.11.10;
від відповідача: ОСОБА_3 представник, довіреність №169 від 08.02.11;
від відповідача: ОСОБА_4 фізична особа - підприємець, свідоцтво №НОМЕР_1 від 26.02.99;
від третьої особи: Шуригіна Т.М. представник, довіреність № 10/3-7 від 04.03.11.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2010р. у справі №39/282-10
за позовом комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомості" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, с. Старі Кодаки, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
третя особа: департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 4 295 грн. 28 коп, розірвання договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста та виселення з нежитлового приміщення,
05.11.2010 року комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомості» Дніпропетровської міської ради звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, 3 особа на стороні позивача без самостійних вимог: управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради з позовом про стягнення заборгованості у сумі 4 295, 28 грн, пені у сумі 281, 06 грн, розірвання договору оренди №269-УКВ/09 від 07.09.2009 року та виселення з нежитлового приміщення площею 124, 9 м2, розташованого на першому поверсі АДРЕСА_1. (а. с. 2-9 т. 1)
28.12.2010 року позивач подав клопотання про зміну позовних вимог, в якому просив пункт 2 позову змінити і стягнути з відповідача пеню у сумі 392, 85 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2010 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомості»Дніпропетровської міської ради пеню у сумі 392, 85 грн, витрати по сплаті державного мита у сумі 51,25 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн, виселено фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 з нежитлового приміщення площею 124, 9 м2 будинку АДРЕСА_1, в частині розірвання договору оренди №269-УКВ/09 від 07.09.2009 року провадження припинено. (а. с. 58-61)
17.02.2011 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом порушено провадження за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, в якій зроблено посилання на слідуючі доводи:
- власником спірного приміщення є управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, тому комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомості»не є належним позивачем;
- суд дійшов помилкового висновку про те, що відповідач більше ніж чотири місяці не сплачував орендні платежі;
- платежі здійснювались в день виставлення рахунків;
- в силу статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін;
- згідно частини третьої статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір може бути достроково розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань;
- підставою для розірвання договору може бути доведений належним чином факт невиконання орендарем передбачених договором або законом зобов'язань, що призводить до завдання іншій стороні значної шкоди;
- стаття 11 Господарського кодексу України передбачає, що підприємство або організація, які бажають змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції за договором;
- незважаючи на те, що відповідач не зміг з'явитись в судове засідання в зв'язку з хворобою, суд розглянув справу в його відсутність, не задовольнивши клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні замінено 3 особу: управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради на правоприємника: департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
07.09.2009 року між управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №269-УКВ/09, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в термінове платне користування визначені даним договором вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 124,9 м2, розташовані на першому поверсі 5-поверхового будинку за адресою АДРЕСА_1, що знаходились на балансі КВЖРЕП Бабушкінського району і є комунальною власністю територіальної громади міста Дніпропетровська.
02.12.2009 року було прийнято рішення Дніпропетровської міської ради №52/52 “Про передачу на баланс КП “Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю” об'єктів нерухомого майна”, згідно з яким спірне нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 було передано з балансу КВЖРЕП Бабушкінського району на баланс комунального підприємства “Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю” Дніпропетровської міської ради.
Таким чином, з 22 березня 2010 року позивач є балансоутримувачем спірного майна, якому належало сплачувати 50% орендної плати разом з ПДВ.
Згідно пункту 3.2 договору розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 6 240,86 грн. без ПДВ за базовий місяць -серпень 2009 року.
Згідно пункту 3.3. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 50 % від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська у сумі -3 120, 43 грн;
- 50 % від загальної суми орендної плати у сумі 3 120,43 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
Пунктом 9.2. договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3 цього договору.
За порушення строків оплати орендних платежів відповідачеві нарахована пеня в розмірі 392 грн. 85 коп. (а. с. 54)
Умовами пункту 11.1. договору встановлено, що його дія припиняється внаслідок невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до частини 2 статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).
Згідно статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання. Тобто, кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.
Однією з підстав припинення зобов'язань є договірні, які визначаються добровільно суб'єктами цивільних правовідносин у договорах.
Частина 2 статті 598 Цивільного кодексу України передбачає, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Тобто, зобов'язання може припинятися також на вимогу однієї із його сторін, але виключно у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Тобто, законом передбачені обставини, за яких договір або припиняє свою дію або може бути розірваний на вимогу однієї із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплачував орендних платежів за травень-вересень 2010 року з 15.06. по 19.10.2010 року, тобто на протязі чотирьох місяців, в зв'язку з чим за умовами договору орендні відносини сторін припинилися.
Згідно до пункту 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.
Згідно з умовами договору з виставленням рахунків оплата оренди не пов'язується.
Пунктом 3 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що у разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику.
Даний позов про виселення відповідача заявлений в розумінні повернення орендованого приміщення. Тому вимоги позивача, який є балансоутримувачем орендованого майна і отримує орендну плату, в цій частині є законними. Саме він, як балансоутримувач, після припинення орендних відносин сторін, повинен прийняти це майно від відповідача.
Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради підтримав даний позов.
Коло осіб, які можуть представляти інтереси сторони в судовому засіданні, законом не обмежений. Розгляд справи у відсутності сторони, належно повідомленої про час та місце розгляду справи, не є підставою для скасування рішення.
За наведених обставин, підстави для скасування чи зміни рішення відсутні.
Керуючись статями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2010 року у справі №39/282-10 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.В. Чоха
Судді: Л.О. Чимбар
В.В. Прудніков
Постанова складена і підписана 15.04.2011р.