14.04.11
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 тел. 698-166
“12” квітня 2011 року справа № 11/133
За скаргою від 23.02.2011р. засновника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Світанок” ОСОБА_1, 14000, АДРЕСА_2
До: Відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції, 16300, Чернігівська область, Куликівський район, с. Виблі, вул. Троїцька, 69
На неправомірність дій органу державної виконавчої служби та скасування постанови
по справі № 11/133
За позовом: Засновника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Світанок” ОСОБА_1, 14000, АДРЕСА_2
До: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок", вул. Троїцька, 69, с. Виблі, Куликівський район, Чернігівська область, 16310
Треті особи на стороні відповідача, які не заявляютьє самостійних вимог на предмет спору 1: Приватне підприємство „Вимал-Агро”, 16310, Чернігівська область, Куликівський район, с. Виблі, вул. Польова, 5-а
2: Співвласник майна КСП "20-річчя Жовтня" ОСОБА_2, 14000, АДРЕСА_1.
Предмет спору: про визнання недійсним рішення загальних зборів
Суддя Бобров Ю.М.
Скаржником -засновником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Світанок” ОСОБА_1 подано скаргу на неправомірність дій органу Державної виконавчої служби та скасування постанови державного виконавця про зняття арешту з майна боржника.
Розгляд скарги відкладався.
У скарзі скаржник посилається, зокрема, на те, що ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження” визначає обов'язки і права державних виконавців. Цією статтею передбачено лише право держаного виконавця накладати арешт на майно боржника, тобто він не уповноважений приймати постанову про зняття арешту з майна боржника.
ОСОБА_1 та представник ВДВС Куликівського райуправління юстиції в призначені судові засідання по розгляду скарги не з'явилися, хоча їм було повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Неявка боржника, стягувача та представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, не є перешкодою для розгляду скарги. Тому суд вважає за можливе розглянути скаргу без їх участі, за наявними матеріалами.
Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, суд ВСТАНОВИВ наступне.
Засновником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Світанок” ОСОБА_1 було подано позов до СТОВ „Світанок” про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Разом з ухвалою про порушення провадження у справі № 11/133, ухвалою суду від 03.09.2010р. на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (для забезпечення збереження майна СТОВ „Світанок”), судом було задоволено письмову заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову: вжито заходів до забезпечення позову, заборонивши Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю „Світанок” та іншим особам у будь-який спосіб відчужувати майно, яке увійшло до Переліку майна, що підлягає виділенню у натурі, затвердженого загальними зборами співвласників майнових паїв бувши членів КСП „ 20 річчя Жовтня”, с. Виблі, Куликівського району, Чернігівської області, Протокол № 1 від 29 травня 2008 року.
Як вбачається із матеріалів справи, 14.09.10р. постановою старшого державного виконавця ВДВС Куликівського районного управління юстиції Карпенко А.В. при примусовому виконанні ухвали суду від 03.09.10р. було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Копія цієї постанови до суду не направлялася.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 02.11.10р. по справі № 11/133 у позові було відмовлено повністю заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 03.09.10р., скасовано.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.11р. рішення суду від 02.11.10р. по справі № 11/133 залишено без змін. Отже, рішення суду від 02.11.10р. набрало законної сили 08.02.11р.
Постановою старшого державного виконавця ВДВС Куликівського районного управління юстиції про зняття арешту з майна боржника від 15.02.11р. арешт з майна боржника СТОВ „Світанок” знято.
Згідно ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Вирішуючи питання про скасування забезпечення позову, слід виходити з того, що заходи забезпечення спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача.
Оскільки рішенням суду від 02.11.10р. по справі № 11/133 у позові було відмовлено, суд у цьому рішення скасував забезпечення позову.
Як вказувалося вище, рішення суду від 02.11.10р. набрало законної сили 08.02.11р., в тому числі і в частині скасування заходів до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Чернігівської області від 03 вересня 2010 року у справі № 11/133, тобто виконавче провадження по виконанню ухвали суду від 03.09.10р. підлягало закінченню, з винесенням про це постанови.
Як вбачається із матеріалів справи, старшим державним виконавцем ВДВС Куликівського районного управління юстиції винесено оскаржувану постанову про зняття арешту з майна боржника (?) від 15.02.11р., копія якої до суду не направлялася.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.99р. № 606-XIV, в редакції цього Закону на час проведення виконавчих дій (далі -Закон № 606), про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Аналогічну норму містить і п.4.9.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мін'юсту України від 15.12.99р. № 74/5, зареєстрованого в Мін'юсті України 15.12.99р. за № 865/4158 (далі -Інструкція), щодо винесення постанови за формою, передбаченою Додатком 13 до Інструкції.
Згідно ч. 2 ст. 38 Закону № 606, п.4.10.2 Інструкції якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
ВДВС Куликівського районного управління юстиції копії постанови про закінчення виконавчого провадження, винесеної у відповідності з вищенаведеними нормами законодавства про виконавче провадження, суду не надав.
В оскаржуваній постанові відсутні посилання на будь-які норми чинного законодавства, на підставі яких її прийнято, а сама форма цієї постанови не передбачена Інструкцією.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За вищенаведених обставин, суд доходить висновку про неправомірність дій ВДВС Куликівського районного управління юстиції щодо винесення постанови про зняття арешту з майна боржника, отже, про задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції щодо винесення постанови про зняття арешту з майна боржника від 15 лютого 2001 року.
3. Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції Карпенко А.В. від 15 лютого 2011 року про зняття арешту з майна боржника.
4. Ухвала набирає законної сили в день її винесення.
Суддя Ю.М. Бобров