13 квітня 2011 року Справа № 16/5026/227/2011
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -особисто;
від першого відповідача: не з'явився;
від другого відповідача: ТОВ "Віма Ойл" - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "СП "Агроінт" та до ТОВ "Віма Ойл" про визнання права на користування орендованим майном та про усунення перешкод у користуванні майном,
Заявлено позов про зобов'язання відповідача ЗАТ "СП Агроінт" виконати умови договору оренди № 25 від 29.09.2009 року укладеного між ЗАТ "СП Агроінт" та позивачем по справі, шляхом повернення в оренду суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 нежитлових приміщень та майна (автозаправочна станція), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
Ухвалою від 01.03.2011 року судом було прийнято до розгляду змінені позовні вимоги СПД ОСОБА_1 в частині предмету позову, якими вона просить визнати за собою право на користування нежитловими приміщеннями та майном (автозаправочна станція) за адресою АДРЕСА_2 згідно договору оренди № 25 від 29.09.2009 року та зобов'язати ЗАТ "СП "Агроінт" та до ТОВ "Віма Ойл" усунути перешкоди в користуванні автозаправочною станцією. В зв'язку із змінами позовних вимог, до участі у справі в якості другого відповідача було залучено ТОВ "Віма Ойл" із виключенням його зі складу третіх осіб.
Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала в повному об'ємі та просить їх задовольнити.
Представники відповідачів в останнє засідання не з"явилися, причини неявки не відомі.
В ході розгляду справи представник відповідача ТОВ "Віма Ойл" проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав того, що між ЗАТ "СП "Агроінт" та до ТОВ "Віма Ойл" після закінчення дії договору із позивачем, було укладено самостійний договір оренди, який в даний час виконується та оплачується з боку ТОВ "Віма Ойл", а тому підстав для користування автозаправочною станцією у позивача немає.
Представник відповідача ЗАТ "СП "Агроінт" у вирішенні спору покладається на суд, оскільки керівники обох його орендарів (позивач та другий відповідач) з ним постійно співпрацювали від імені позивачки, а укладення договору з ТОВ "Віма Ойл" відбулося через запевнення представників від імені позивача про перереєстрацію позивачки саме у ТОВ "Віма Ойл".
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, надані в ході розгляду справи, дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Матеріалами справи підтверджується, що 29 вересня 2009 року між закритим акціонерним товариством "СП "Агроінт" (Орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди № 25, у відповідності до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нежитлові приміщення і майно, яке знаходиться на балансі Орендодавця та знаходиться за адресою: вул. Сумгаїтська, 3а (а.с.13-16).
Правочин згідно зі ст. 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
На виконання умов договору оренди відповідач передав позивачу в оренду нежитлові приміщення, а саме АЗС балансовою вартістю 85 000,00 грн., із них павільйон 5 000,00 грн., що підтверджується актом приймання - передачі орендованого майна ( а.с. 17).
На виконання умов договору оренди відповідач передав позивачу в оренду також і офісне приміщення 10 м2 балансовою вартістю 6 375,00 грн. та АЗС 1 установку, в т.ч. павільйон балансовою вартістю 85 000,00 грн., із них павільйон 5 000,00 грн., що підтверджується актом приймання - передачі орендованого приміщення ( а.с. 19).
У відповідності до розділу 6 Договору оренди, строк дії договору було встановлено з 29.09.2009 р. по 29.08.2010 р.
Згідно п. 9 цього договору, після закінчення строку дії цього договору при відсутності вимоги однієї із сторін про закінчення чи зміну договору, він вважається продовженим на строк в 11 місяців на тих же умовах, які були передбачені цим договором.
За доводами представників позивача та директора ЗАТ "СП Агроінт", після 29.08.2010 року жодна із сторін договору не заявила про його припинення. акту приймання-передачі майна на його повернення орендодавцю складено між сторонами не було, а тому позивач вважає свій договір оренди продовженим ще на 11 місяців.
Крім того, 17 серпня 2010 року між сторонами по справі було укладено Доповнення № 2 до Договору оренди № 25 від 29.09.2009 року, в якому сторони (позивач та ЗАТ "СП Агроінт") продовжили строк дії договору з 30.09.2010 р. по 29.08.2011 р., а інші у мови договору залишили без змін (а.с. 20).
З пояснень представників сторін договору судом встановлено, що оригінал цього договору у сторін відсутній, а саме доповнення було складено лише через необхідність пред'явлення його позивачем у податкову для спеціального підтвердження факту продовження дії договору оренди за вимогою податкового інспектора позивача. Як вказує директор ЗАТ "СП Агроінт" ( а.с. 20), обидва оригінали доповнення були знищені за його розпорядженням.
При цьому позивач наполягає, що її договір оренди є автоматично чинним на наступний період 11 місяців (навіть якби доповнення № 2 і не укладалося взагалі), оскільки сторони цього договору не заявили про його розірвання чи припинення та не склали акт про повернення майна.
З матеріалів справи також вбачається, що 27 вересня 2010 року між закритим акціонерним товариством "СП "Агроінт" (Орендодавець) та ТОВ "Віма Ойл" (Орендар ) також було укладено договір оренди, у відповідності до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нежитлові приміщення та майно, яке перебуває на балансі Орендодавця та знаходиться за адресою: вул. Сумгаїтська, 5 (а.с.21-24).
Договори оренди між ЗАТ "СП Агроінт" із позивачем та другим відповідачем є однотипними, однак адреса місця розташування орендованого майна вказана по вул. Сумгаїтська, 3а (у позивача) та вул. Сумгаїтська, 5 у відповідача ТОВ "Віма Ойл". З приводу такої розбіжності позивачка пояснила, що мова в обох договорах іде про один і той же об"єкт оренди, а у договорі з ТОВ "Віма Ойл", швидше за все, було допущено описку - адреси вул. Сумгаїтська, 5 у м. Черкаси не існує.
Крім того, всю кореспонденцію суду ТОВ "Віма Ойл" отримував за адресою вул. Сумгаїтська, 3а.
На виконання умов вищевказаного Договору оренди від 27.09.2010 року перший відповідач передав ТОВ "Віма Ойл" в оренду нежитлові приміщення, а саме АЗС балансова вартість 85 000,00 грн., із них павільйон 5 000,00 грн., що підтверджується актом приймання - передачі орендованого майна ( а.с. 25).
На виконання умов цього ж Договору оренди перший відповідач передав ТОВ "Віма Ойл" в оренду офісне приміщення 10 м2 балансовою вартістю 6 375,00 грн. та АЗС 1 установку з павільйоном балансовою вартістю 85 000,00 грн., із них павільйон 5 000,00 грн., що підтверджується актом приймання - передачі орендованого приміщення ( а.с. 27).
У відповідності до розділу 6 вищевказаного Договору оренди від 27.09.2010 року, строк дії договору встановлено з 27.09.2010 р. по 27.08.2011 р.
Позивач вказує, що без припинення в установленому порядку дії її договору оренди від 29.09.2009 року, позивачку позбавили права користування орендованим майном, оскільки цьому перешкоджає ТОВ "Віма Ойл", яке зайняло орендовану позивачем АЗС та нежитлові приміщення і майно.
З пояснень представників всіх сторін вбачається, що між позивачем та засновниками ТОВ "Віма Ойл" виник конфлікт інтересів в сфері підприємницької діяльності. За доводами учасників процесу, позивач вела свої справи через довірених осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які і повідомили директора ЗАТ "СП Агроінт" від імені позивача про те, що через накладення на позивачку великого штрафу, нею прийнято рішення перереєструватися у ТОВ і цим ТОВ буде "Віма Ойл" . Саме через тісні ділові контакти позивачки та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 директор ЗАТ "СП Агроінт" (не перевіривши склад засновників ТОВ "Віма Ойл" по статуту) не поставив під сумнів, що ТОВ "Віма Ойл" та позивачка є одними і тими ж особами, а переукладення договору оренди на ТОВ "Віма Ойл" відповідає інтересам позивачки.
Крім того, за доводами позивача, у вересні 2010 року у позивача мали місце фінансові труднощі, а тому вона домовилася із директором орендодавця - ЗАТ "СП Агроінт" почекати з оплатою до жовтня. Орендодавець погодився, тим більше, що кошти за оренду майна почали регулярно надходити від ТОВ "Віма Ойл" якого він вважав однією особою з позивачем. Після виявлення договору оренди із ТОВ "Віма Ойл" позивачка вирішила свої орендні платежі не вносити до остаточного з'ясування стосунків, тим більше, що їй вчинялися перешкоди у користуванні майном. При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивачка у жовтні 2010 року ще продовжувала заправляти своїх клієнтів на орендованій АЗС (а.с. 93, 99).
Суд вважає, що поведінка ТОВ "Віма Ойл" містить в собі ознаки недобросовісного підприємництва, оскільки представник цього підприємства не заперечує колишні тісні бізнесові стосунки між позивачкою, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які без відома позивачки прийняли рішення про створення ТОВ "Віма Ойл", особисто та без відома позивачки повідомили директора орендодавця ЗАТ "СП Агроінт" про те, що позивачка (підприємець) перереєстровується у ТОВ "Віма Ойл", але при цьому договір оренди уклали на свою користь. За доводами позивачки, незадовго до реєстрації ТОВ "Віма Ойл", позивач та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, замовляли рекламну продукцію для заправки із вказівками телефонів всіх осіб, що в подальшому також зіграло на користь ТОВ "Віма Ойл".
На думку суду, такі дії ТОВ "Віма Ойл" є спланованими, оскільки вони здійснені у короткий та найбільш сприятливий для цього час, щоб формально обійтися без позивачки -- договір оренди із позивачкою офіційно закінчувався 29.08.2010 року. Вже 09 вересня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проводять збори засновників для створення ТОВ "Віма Ойл" ( а.с. 62), а 13.09.2010 року дане товариство зареєстровано в установленому порядку ( а.с. 63). Договір оренди з ТОВ "Віма Ойл" офіційно укладено 27.09.2010 року.
За доводами позивача, відповідач ТОВ "Віма Ойл" при прийнятті орендованого майна, привласнив її готівкові кошти, які знаходились в касовому апараті, паливомастильні матеріали, які залишились в ємностях автозаправочної станції, бухгалтерські документи. А за доводами засновника ТОВ "Віма Ойл" (пояснення М.Ф.Швець від 07.04.2011 року) він підозрює позивачку у штучному створенні нею ситуації із накладенням штрафу в сумі 116 000,00 грн. та почав переживати за вкладені у спільний бізнес кошти в сумі 50 000,00 грн., що і стало причиною створення ТОВ "Віма Ойл".
Оцінивши обидав договори оренди між ЗАТ "СП Агроінт" з позивачем та другим відповідачем, суд вважає, що перевагу щодо наявності права оренди слід надати позивачу, виходячи з такого:
У п. 6 ст. 283 ГК України вказано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частиною 2 ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 7 договору оренди із позивачем, він припиняється лише у випадках: закінчення строку його дії; закриття об'єкта оренди; загибелі об'єкта оренди; за ініціативою орендодавця, але не менш ніж за 3 місяці після офіційного повідомлення орендаря.
П. 9 договору оренди між позивачем та ЗАТ "СП Агроінт" чітко встановлює, що договір вважається автоматично продовженим, якщо після закінчення строку його дії немає вимоги однієї із сторін про припинення чи зміну договору.
Доказів про припинення дії договору оренди № 25 від 29.09.2009 року між позивачем та ЗАТ "СП Агроінт" у договірному порядку, за законом чи за рішенням суду -- немає.
Відповідач ЗАТ "СП Агроінт" доказів на припинення дії договору оренди із позивачкою не надає та цього факту не доводить.
За таких обставин суд вважає, що договір оренди № 25 від 29.09.2009 року між позивачем та ЗАТ "СП Агроінт" не припинився, він автоматично продовжив свою дію ще на 11 місяців до 29 липня 2011 року, а тому є чинним станом на час розгляду спору.
Постановою Верховного Суду України від 9 вересня 2003 року визначено, що один об'єкт оренди у період дії відповідного договору не може бути об'єктом оренди за іншим договором, укладеним пізніше, оскільки це унеможливлює реалізацію права користування цим об'єктом і не відповідає вимогам гл. 25 ЦК УРСР (1963 року - Майновий найом).
З цих підстав суд вважає, що укладений договір оренди від 27.09.2010 року між відповідачами по справі (ЗАТ "СП Агроінт" та ТОВ "Віма Ойл") фактично є безпредметним договором, а тому він не підлягає до виконання.
У відповідності до ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів (зокрема) можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.
Договір оренди № 25 від 29.09.2009 року між позивачкою та ЗАТ "СП Агроінт" дає позивачці право на володіння та користування чужим майном. У відповідності до ст.396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Згідно ст. 400 ЦК України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
За доводами позивача, що підтверджується і поясненнями представників обох відповідачів, після укладення між відповідачами договору оренди від 27.09.2010 року, ТОВ "Віма Ойл" реально приступив до користування орендованим майном та проводить там господарську діяльність. Позивачка вільного доступу до орендованого майна не має, як і до обладнання та залишків пального на автозаправці через протидію ТОВ "Віма Ойл", а ЗАТ "СП Агроінт" вирішити спір між орендарями шляхом розірвання одного із договорів не має наміру та покладається виключно на рішення суду.
На підставі зібраних по справі доказів суд вважає, що ТОВ "Віма Ойл" є недобросовісним володільцем майна за договором оренди від 27.09.2010 року з першим відповідачем; позивачка протиправно була позбавлена права користування орендованим майном на підставі власного договору оренди № 25 від 29.09.2009 року, а тому має право визнавати за собою право подальшого користування майном за цим договором та вимагати від відповідачів усунення перешкод у користуванні орендованим нею майном.
З цих підстав позов підлягає до повного задоволення.
На підставі ст. 49 ГПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 49, ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 право користування нежитловими приміщеннями та майном (автозаправочна станція), які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 згідно договору оренди № 25 від 29.09.2009 року.
3. Зобов'язати ЗАТ "СП "Агроінт" та ТОВ "Віма Ойл" усунути перешкоди у користуванні суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями, майном (автозаправочна станція), які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 згідно договору оренди № 25 від 29.09.2009 року.
3. Стягнути із Закритого акціонерного товариства "СП Агроінт" (ідентифікаційний код 05399834, АДРЕСА_2) та із Товариства з обмеженою відповідальністю "Віма Ойл" ( ідентифікаційний код НОМЕР_2 АДРЕСА_2), на користь фізичної особи-суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) -- 85,00 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Суддя Н.М. Спаських