11.04.11 Справа №АС 10/263-07но.
Господарський суд Сумської області у складі:
головуючого судді Лущик М.С.
за участю секретаря судового засідання: Таран С.А.
розглянувши заяву Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Сумської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № АС10/263-07
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області
до Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Сумської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”
про стягнення 305071,11 грн.
Представники сторін:
Від позивача: не прибув
Від відповідача (заявника): не прибув
21.12.2010 року до господарського суду Сумської області надійшла заява Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Сумської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 17 березня 2009 року по справі № АС10/263-07 та постановити нове рішення.
Позивач згідно наданих заперечень № 598/32/4 від 16.02.2011р. просить суд залишити заяву відповідача без задоволення.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, тому відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Як свідчать матеріали справи, сторони про час і місце розгляду заяви по справі були повідомлені належним чином, про що свідчать повернуті до суду поштові повідомлення, про причини неприбуття у засідання суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи від сторін до суду не надходило, тому відповідно до ст. 128 КАС України, справа розглядається за наявними у ній доказами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Сумської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” звернулось до суду з заявою про перегляд судового рішення, згідно якої, керуючись ст.ст. 245- 248 КАС України просить суд скасувати рішення господарського суду Сумської області від 17 березня 2009 року по справі № АС10/263-07 та постановити нове рішення. В обгрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що спір по даній справі повинен був розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки до нього застосовані адміністративно-господарські санкції, при цьому нововиявленою обставиною відповідач вважає рішення Ковпаківського районного суду міста Суми по справі № 2-4683/09 за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», яким відмовлено у задоволенні позову про визнання частково недійсним договору та повернення надмірно сплачених коштів за надані послуги по виконанню проектно-вишукувальних робіт та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку.
Як вбачається з матіріалів справи, постановою господарського суду Сумської області від 17.03.2009р. по справі № АС 10/263-07 адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області задоволено та стягнуто з Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» на користь Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області економічні санкції в сумі 305071,11 грн.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2009 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову господарського суду Сумської області від 17.03.2009р. скасовано на тій підставі, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, що не відповідає ч. 2 ст. 11 КАС України, та прийнято нову постанову, якою позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”в особі Сумської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” 305071,11 грн. економічних санкцій в доход Державного бюджету України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2010 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2009 року залишено без змін.
Як встановлено судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді справи № АС10/263-07, перевіркою додержання державної дисципліни цін, проведенною позивачем в Сумській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» встановлене порушення при формуванні та застосуванні тарифів на роботи та послуги з виконання землевпорядних робіт в період з 01.01.2006р. по 31.01.2007р.
Згідно ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» позивачем прийняте рішення № 6 від 06.03.2007р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 305071,11 грн.
Відповідач оскаржив вказане рішення в судовому порядку. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2008 року по справі № АС5/336-07, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.02.2009 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог та підтверджено правомірність застосування економічних санкцій до відповідача.
Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області № 6 від 06.03.2007р. про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 305071,11 грн. в установленому законом порядку не скасоване та є чинним, тому постанова Харківського апеляційного адміністративного суду України від 27 липня 2009 року по справі № АС10/263-07, залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2010 року, про стягнення з відповідача 305071,11 грн. економічних санкцій, застосованих рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області № 6 від 06.03.2007р., є обов'язковою та підлягає виконанню на всій території України відповідно до статті 255 КАС України.
Посилання ж відповідача на те, що рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 13 листопада 2009 року по справі № 2-4683/09 «чітко встановлено, що надміру сплачених коштів не було і що вартість виконаних робіт є законною та економічно обгрунтованою» не відповідають викладеному змісту вказаного рішення, та спростовуються постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2008 року по справі № АС5/336-07, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.02.2009 року, якою підтверджено правомірність застосування економічних санкцій до відповідача.
Суперечать діючому законодавству України і твердження заявника, що спір по даній справі повинен був розглядатися за правилами господарського судочинства.
Так відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Оскільки Держцінінспекція згідно Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819, є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки, і приймаючи рішення про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін, діє як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень (рекомендації президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. № 04-5/120 із змінами і доповненнями, внесеними рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 29 грудня 2008 року), спори про стягнення економічних санкцій застосованих рішенням Державної інспекції з контролю за цінами, які згідно ст. 239 Господарського кодексу України є видом адміністративно-господарських санкцій, розглядаєються в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що надані відповідачем докази не підтверджують наявність нововиявлених обставин, а викладені відповідачем у заяві обгрунтування суперечать діючому законодавству України та фактичним обставинам справи. При цьому, як свідчать матеріали справи, постанова господарського суду Сумської області від 17 березня 2009 року по справі № АС10/263-07 - скасована і законної сили не набрала.
За таких обставин, підстави для перегляду постанови господарського суду Сумської області від 17 березня 2009 року по даній справі за нововиявленими обставинами - відсутні, тому заяву відповідача суд залишає без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 165, 245, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Сумської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” про перегляд судового рішення від 17 березня 2009 року по справі № АС10/263-07 за нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.
2. Згідно ст. 254 КАС України ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Лущик М.С.