33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"29" березня 2011 р. Справа № 5019/455/11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна»
до відповідача Приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс»
про стягнення 697220 грн. 58 коп.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача : представник Безручко І.В. (довіреність №43/1 від 19.01.11р.)
від позивача : представник Кутя П.О. (довіреність б/н від 12.03.11р.)
від відповідача : представник Бордюженко М.М. (довіреність №1065 від)
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс»про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 697220,58 грн., з яких: 372048,88 грн. основного боргу, 325171,70 грн. пені. Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про уточнення позовних вимог, у якому просить стягнути з відповідача 80325,28 грн. пені. При цьому позивач повідомив суд, що відповідачем оплачено основний борг в розмірі 697220,58 грн..
Відповідач у відзиві на позовну заяву позов визнав частко щодо стягнення пені в розмірі 23798,39 грн. та надав суду докази сплати основного боргу. Крім того, представник відповідача подав зустрічний розрахунок пені, зазначивши, що відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, яку платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
При винесенні рішення суд
08 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна»(далі - Постачальник) та Приватним підприємством «Агро-Експрес-Сервіс»(далі - Покупець) укладено Договір поставки №17/01/2009, згідно з умовами Додатку №1 якого Постачальником поставлено Покупцю 684 посівних одиниць гібридів насіння кукурудзи на суму 451344,24 грн..
Згідно п.3.2. Договору поставки Покупець здійснює оплату ціни товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Відповідно до додатку до договору поставки оплата здійснюється в такий спосіб: попередня оплата в розмірі 20% від загальної вартості Товару за даним договором, що становить еквівалент 13132,80 євро здійснюється до 15.05.2009 року; другий етап оплати в розмірі 20% від загальної вартості Товару за даним додатком, що становить еквівалент 8755,20 євро здійснюється до 30.06.2009 року; остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 15.12.2009 року.
Позивачем на виконання договору поставки було поставлено продукцію на загальну суму 451344,24 грн., що підтверджується видатковою накладною №80215548 від 15.05.2009 року та довіреністю на отримання товару ЯПР №537586 від 14.05.2009 року.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).
Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України ).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України ).
В процесі розгляду справи відповідач оплатив борг в розмірі 372048,88 грн., що стверджується платіжним доручення №345 від 09.03.2011 року та актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.03.2011 року, відтак провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 372048,88 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до п.8.3. Договору у випадку несплати у строк платежів за даним договором, сторона, що прострочила своє зобов'язання повинна сплатити іншій стороні неустойку в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, позивачем на суму боргу в розмірі 372048,88 грн. за період з 16.12.2009 року по 25.02.2011 року нараховано пеню в сумі 80325,28 грн. виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ.
Судом здійснено розрахунок пені та встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 79485,95 грн. виходячи з наступного:
Сума боргу (грн)
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день
Сума пені за період прострочення
372048.88
16.12.2009 - 07.06.2010
174
10.2500 %
0.056 %*
36358.86
372048.88
08.06.2010 - 07.07.2010
30
9.5000 %
0.052 %*
5810.08
372048.88
08.07.2010 - 09.08.2010
33
8.5000 %
0.047 %*
5718.34
372048.88
10.08.2010 - 25.02.2011
200
7.7500 %
0.042 %*
31598.67
При розрахунку застосовувалось неокруглене значення розміру подвійної облікової ставки НБУ в день.
Суд не вбачає підстав задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені на підставі п.3 ст.83 ГПК України,оскільки ним не подано суду доказів на підтвердження зазначених в клопотанні обставин.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 79485,95 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Припинити провадження в частині стягнення 372048,88 грн. основного боргу.
3. Стягнути з Приватного підприємства “Агро-Експрес-Сервіс” (35112, Рівненська обл., Млинівський район, с.Ярославичі, код ЄДРПОУ 30132761, р/р 26009010177801 в ВФ АБ «Брокбізнесбанк»м.Луцьк, МФО 30592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КВС-Україна” (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 3А, р/р 26009010003212 у філії ПАт «УніКредит Банк»в м.Києві, МФО 300744) 79485,95 грн., 4101,50 грн. витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю. А.
Повний текст рішення суддею підписано «04»квітня 2011 року