01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"06" квітня 2011 р. Справа № 13/554-17/009-11
За позовом Комунального підприємства Київської міської ради „Київдорсервіс”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване управління № 630”
про стягнення 133 042,02грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача не з'явилися;
від відповідача Саган Ю.В. (дов. № 23 від 06.04.2011р.).
Обставини справи:
25.02.2011р. до господарського суду Київської області за встановленою територіальною підсудністю з господарського суду міста Києва передана справа № 13/554 за позовом Комунального підприємства Київської міської ради “Київдорсервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване управління № 630” про стягнення 133 042,02грн. заборгованості, з яких: 100 971,57грн. основного боргу, 25 701,53грн. інфляційних втрат та 6 368,91грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р., № 10/06-1-08 від 18.11.2008р., № 01/31-1-07 від 16.11.2007р. та № 02/09-1-07(117) від 25.10.2007р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2011р. (суддя Горбасенко П.В.) справу прийнято до провадження, присвоєно їй № 13/554-17/009-11, розгляд справи призначено на 11.03.2011р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2011р. розгляд справи відкладено на 25.03.2011р.
В судовому засіданні 25.03.2011р. оголошено перерву до 06.04.2011р.
У судовому засіданні 06.04.2011р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву № 91 від 06.04.2011р. (а.с. 112), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник позивача в судове засідання 06.04.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи встановлений ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України двохмісячний строк розгляду справи та те, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника відповідача, суд
30.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване управління № 630” (Генпідрядник) та Комунальним підприємством „Київдорсервіс” (Субпідрядник) укладено договір № 01/33-1-07(208), згідно якого субпідрядник зобов'язався виконати роботи по упровадженню тимчасових технічних засобів організації дорожнього руху (ТЗОДР) на час проведення будівельних робіт по вул. Щусєва, а генпідрядник -прийняти вказані роботи та оплатити їх згідно договору.
Договірна ціна робіт між генпідрядником і субпідрядником визначається за погодженим кошторисом, що є невід'ємною частиною договору і складає 17 190грн. з ПДВ. Остаточна вартість визначається за актом приймання виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) з урахуванням можливих змін (п.п. 2.1.6. і 2.2.5. договору). За 10 робочих днів до початку виконання робіт генпідрядник сплачує субпідряднику не менш 60 % кошторисної вартості для покриття витрат на придбання матеріалів і підготовчі роботи. До надходження оплати субпідрядник вправі не виконувати роботи (п.п. 3.1., 3.2. договору).
Пунктом 4.1. договору встановлено, що термін дії договору визначається на підставі погодженого сторонами строку проведення робіт.
15.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване управління № 630” (Генпідрядник) та Комунальним підприємством „Київдорсервіс” (Субпідрядник) укладено додаткову угоду № 1 до договору № 01/33-1-07(208) від 31.01.2008р., згідно якої сторони погодили, що згідно п.п. 2.1.5. і 2.2.5. договору № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. у зв'язку зі зміною обсягів, вартість робіт по додатковій угоді визначається динамічною ціною та орієнтовно складає 250 000грн. з ПДВ. Остаточна вартість визначається за актами приймання виконаних робіт (форми КБ-2В, КБ-3) з урахуванням можливих змін (п.п. 2.1.5. і 2.2.5. договору).
18.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване управління № 630” (Замовник) та Комунальним підприємством „Київдорсервіс” (Підрядник) укладено договір № 10/06-1-08, згідно якого підрядник зобов'язався виконати роботи по упровадженню тимчасових технічних засобів організації дорожнього руху (ТЗОДР) на час проведення будівельних робіт по просп. Бажана, а замовник -прийняти вказані роботи та оплатити їх згідно договору.
Кошторисна вартість робіт між замовником і підрядником визначається динамічною договірною ціною, що є невід'ємною частиною договору і орієнтовно складає 94 290грн. з ПДВ. Остаточна вартість визначається за актом приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) з урахуванням можливих змін (п.п. 2.1.6. і 2.2.5 договору). За 10 робочих днів до початку виконання робіт замовник сплачує підряднику не менш 60% кошторисної вартості для покриття витрат на придбання матеріалів і підготовчі роботи. До надходження оплати підрядник вправі не виконувати роботи. Замовник щомісячно здійснює платежі за фактично виконані роботи на підставі форми № КБ-2в та форми № КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Оплата виконаних робіт проводиться на протязі 5 днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору № 10/06-1-08 від 18.11.2008р.).
Пунктом 4.1. договору № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. встановлено, що термін дії договору визначається на підставі погодженого сторонами строку проведення робіт.
Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. виконав субпідрядні роботи загальною вартістю 50 094грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом приймання виконаних підрядних робіт від 31.12.2008р. (а.с. 19-20).
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення субпідрядником умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за виконані позивачем згідно договору № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. субпідрядні роботи розрахувався частково на суму 9 084,43грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. склав 41 009,57грн. (50 094грн. -9 084,43грн.), що підтверджується довідкою КП „Київдорсервіс” (а.с. 106), підписаною директором та головним бухгалтером підприємства та скріпленою печаткою Комунального підприємства Київської міської ради „Київдорсервіс”.
Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем, належними та допустимими доказами, в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду погашення останнім боргу за договором № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. на суму 41 057,20грн.
Крім того, позивач на виконання п. 1.1. договору № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. виконав підрядні роботи загальною вартістю 94 290грн., що підтверджується підписаним та скріпленими печатками обох сторін актом приймання виконаних підрядних робіт від 31.12.2008р. (а.с. 21-22) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. від 31.12.2008р. (а.с. 17).
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення підрядником умов договору.
Водночас як вбачається з матеріалів справи, відповідач за виконані позивачем підрядні роботи розрахувався частково, на виконання п. 3.2. договору № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. сплатив не менше 60 % кошторисної вартості у сумі 59 033,60грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. склав 35 256,40грн. (94 290грн. -59 033,60грн.), що підтверджується довідкою КП „Київдорсервіс” (а.с. 106), підписаною директором та головним бухгалтером підприємства та скріпленою печаткою Комунального підприємства Київської міської ради „Київдорсервіс”.
Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем, належними та допустимими доказами, в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду погашення останнім боргу за договором № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. на суму 35 256,40грн.
Предметом позову є вимога про стягнення 133 042,02грн. заборгованості, з яких: 100 971,57грн. основного боргу, 25 701,53грн. інфляційних втрат та 6 368,91грн. 3 % річних.
Частиною першою ст. 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 317 ГК України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частина першою та другою ст. 838 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Відповідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою ст. 879 ЦК України передбачено, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п.п. 98, 99 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” № 668 від 01.08.2005р. оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. та п. 1.1. договору № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. виконав підрядні роботи на загальну суму 144 384грн. (на суму 50 094грн. за договором № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. та 94 290грн. за договором № 10/06-1-08 від 18.11.2008р.), що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання виконаних підрядних робіт від 31.12.2008р. (а.с. 19-22) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. від 31.12.2008р. (а.с. 17); відповідач, в порушення п. 3.2. договору № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. та п. 3.3. договору № 10/06-1-08 від 18.11.2008р., за виконані позивачем підрядні роботи розрахувався частково (на суму 9 084,43грн. за договором № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. та 59 033,60грн. за договором № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р.), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. склав 41 009,57грн. (50 094грн. -9 084,43грн.), а за договором № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. - 35 256,40грн. (94 290грн. -59 033,60грн.), що підтверджується довідкою КП „Київдорсервіс” (а.с. 106), підписаною директором та головним бухгалтером підприємства та скріпленою печаткою Комунального підприємства Київської міської ради „Київдорсервіс”. Відтак, борг відповідача перед позивачем за договорами № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. та № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. загалом склав 76 265,97грн. (41 009,57грн. за договором № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. + 35 256,40грн. за договором № 10/06-1-08 від 18.11.2008р.).
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 76 265,97грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 76 265,97грн. заборгованості підлягає задоволенню.
Суд встановив, що договори № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. та № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. за своєю правовою природою є договорами підряду на капітальне будівництво (ст. 317 ГК України, ст. 875 ЦК України), які відповідно до ст. 318 ГК України містять умови, щодо порядку проведення розрахунків за виконані роботи.
Крім того, суд встановив, що оскільки сторони в п. 3.2. договору № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. (за 10 робочих днів до початку виконання робіт генпідрядник сплачує субпідряднику не менш 60 % кошторисної вартості для покриття витрат на придбання матеріалів і підготовчі роботи) не дійшли згоди щодо конкретного моменту виникнення у відповідача обов'язку щодо повної оплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт та те, що спірний договір № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. за своєю правовою природою є договором підряду на капітальне будівництво, то у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, ч. 4 ст. 879 ЦК України та п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” № 668 від 01.08.2005р., обов'язок відповідача щодо сплати за виконані позивачем підрядні роботи згідно договору № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. за спірним актом приймання виконаних підрядних робіт від 31.12.2008р. (а.с. 19-20) виник у відповідача 01.01.2009р. (наступний день після підписання вищевказаного акту).
Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду від 12.10.2010р. у справі № 27/336.
Водночас суд встановив, що прострочення відповідача з оплати решти неоплачених відповідачем та виконаних позивачем підрядних робіт згідно договору № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. за спірним актом приймання виконаних підрядних робіт від 31.12.2008р. у відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України та п. 3.3. договору № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. (оплата виконаних робіт проводиться на протязі 5 днів з моменту підписання акту виконаних робіт) у відповідача виникло 06.01.2009р. (після спливу 5 денного строку з дня підписання (31.12.2008р.) спірного акту приймання виконаних підрядних робіт від 31.12.2008р.), а не з 01.01.2009р., як зазначає позивач, оскільки сторони в договорі № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. чітко встановили момент виникнення у відповідача обов'язку щодо повної оплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт.
Суд критично ставиться до інформації, яка міститься у відзиві на позовну заяву № 91 від 06.04.2011р. (а.с. 112), де зазначено, що між сторонами у свій час були укладені додаткові угоди, в яких, зокрема, зазначалося, що відповідач має розрахуватися перед позивачем тільки після того, як отримає кошти від замовника будівництва об'єкту, тобто після настання певної події, яка ще не настала, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України не доведено суду існування зазначених обставин, а саме: не надано суду вказаних додаткових угод, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності наведених у відзиві обставин.
Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву № 91 від 06.04.2011р. (а.с. 112) посилається на те, що позивачем при визначенні ціни позову не врахований платіж ТОВ „Спеціалізоване управління № 630” в сумі 4 895,40грн.
Суд встановив, що платіж у сумі 4 895,40грн. відповідач здійснив на виконання договору № 10/06-1-08 від 18.11.2008р., згідно з яким підрядник бере на себе зобов'язання виконання робіт по упровадженню тимчасових технічних засобів організації дорожнього руху (ТЗОДР) на час проведення будівельних робіт по проспекту Бажана, оскільки у призначенні платежу наданої відповідачем банківської виписки (а.с. 113) зазначено про здійснення відповідачем 23.10.2010р. платежу у сумі 4 895,40грн. за виконання робіт, послуг з організації дорожнього руху по пр. Бажана згідно рах. № 10/06-08 від 22.10.2008р. Відтак, відповідач сплатив 4 895,40грн. в якості частини передбачених п. 3.2. договору № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. 60 % кошторисної вартості, які він повинен був сплатити за 10 робочих днів до початку виконання підрядних робіт згідно рахунку позивача № 10/06-08 від 22.10.2008р., які були враховані позивачем як сплачені у позовній заяві, оскільки спірний акт приймання виконаних підрядних робіт був підписаний 31.12.2008р., а проплата у сумі 4 895,40грн. здійснена відповідачем 23.10.2008р. Доказів сплати решти 40 % вартості виконаних позивачем підрядних робіт згідно п. 3.3. договору № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. у сумі 35 256,40грн. після 31.12.2008р. відповідачем суду не подано.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р., позивачем за період з 01.01.2009р. по 01.11.2010р. нараховано 9 111,51грн. інфляційних втрат та 2 258,34грн. 3 % річних за період з 01.01.2009р. по 01.11.2010р. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 10/06-1-08 від 18.11.2008р., позивачем за період з 01.01.2009р. по 01.11.2010р. нараховано 7 833,27грн. інфляційних втрат та 1 941,52грн. 3 % річних за період з 01.01.2009р. по 01.11.2010р.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, та враховуючи визначену судом суму основного боргу, яка підлягає стягненню за договором № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. у розмірі 41 009,57грн. та договором № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. у розмірі 35 256,40грн., арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 01.01.2009р. по 01.11.2010р. за договором № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. складає 2 258,34грн. 3 % річних, а арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період (обмежений з моменту виникнення у відповідача обов'язку щодо сплати боргу по кінцеву дату визначену позивачем в поданому ним розрахунку (а.с. 8)) з 06.01.2009р. (наступний день після закінчення, встановленого п. 3.3. договору № 10/06-1-08 від 18.11.2008р., 5 денного строку для здійснення розрахунків) по 01.11.2010р. (кінцеву дату, вказану позивачем в поданому розрахунку) -1 927,03грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 4 199,86грн. 3 % річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договорами № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. та № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. підлягає частковому задоволенню у загальному розмірі 4 185,37грн. 3 % річних.
Пунктом 1.14. постанови Правління Національного банку України „Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України” № 480 від 27.12.2007р. визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.
Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Відповідно до наказу Державного комітету статистики України „Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін” № 265 від 27.07.2007р. розрахунки індексу інфляції за місяць, квартал, період з початку року тощо проводяться шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.12.2010р. у справі № 3/111-10.
Враховуючи положення вищезазначених норм, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період в частині застосування індексації за період повних календарних місяців прострочки платежів, а не за кожний день окремо, становить 8 694,03грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2009р. по 31.10.2010р. на визначену судом суму боргу (41 009,57грн.) за договором 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. та 6 275,64грн., нарахованих за період з 01.02.2009р. по 31.10.2010р. на визначену судом суму боргу (35 256,40грн.) за договором № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 16 944,78грн. інфляційних втрат за договорами № 01/33-1-07(208) від 30.01.2008р. та № 10/06-1-08 від 18.11.2008р. підлягає частковому задоволенню у загальному розмірі 14 969,67грн. інфляційних втрат.
Водночас як вбачається з матеріалів справи позивач просить суд стягнути з відповідача 10 057,20грн. основного боргу, 3 564,57грн. інфляційних втрат та 882грн. 3 % річних за договором № 01/31-1-07 від 16.11.2007р. та 14 648,40грн. основного боргу, 5 192,18грн. інфляційних втрат та 1 287,05грн. 3 % річних за договором № 02/09-1-07(117) від 25.10.2007р.
Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом неодноразово (ухвалами від 25.02.2011р. та 11.03.2011р., бланком про оголошення перерви) було зобов'язано позивача надати суду договори № 01/31-1-07 від 16.11.2007р. та № 02/09-1-07(117) від 25.10.2007р., що не було виконано позивачем.
Позивачем, належними та допустимими доказами, в розумінні ст. 34 ГПК України, не доведено суду факту наявності між позивачем та відповідачем договірних відносин за договорами № 01/31-1-07 від 16.11.2007р. та № 02/09-1-07(117) від 25.10.2007р., а відтак і наявності обов'язку відповідача щодо сплати боргу за даними договорами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 10 057,20грн. основного боргу, 3 564,57грн. інфляційних втрат та 882грн. 3 % річних за договором № 01/31-1-07 від 16.11.2007р. та 14 648,40грн. основного боргу, 5 192,18грн. інфляційних втрат та 1 287,05грн. 3 % річних за договором № 02/09-1-07(117) від 25.10.2007р. є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 76 265,97грн. основного боргу, 14 969,67грн. інфляційних втрат та 4 185,37грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване управління № 630” (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, буд. 38/58, літ. В; код ЄДРПОУ 05427269) на користь Комунального підприємства Київської міської ради „Київдорсервіс” (03151, м. Київ, Солом'янський р-н., проспект Повітрофлотський, буд. 56; код ЄДРПОУ 32955518) 76 265 (сімдесят шість тисяч двісті шістдесят п'ять гривень) 97 коп. основного боргу, 14 969 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень) 67 коп. інфляційних втрат, 4 185 (чотири тисячі сто вісімдесят п'ять гривень) 37 коп. 3 % річних, 954 (дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні) 21 коп. державного мита та 169 (сто шістдесят дев'ять гривень) 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні решти позову -відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Горбасенко П.В.
Повне рішення складено: 08.04.2011р.