01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
30.03.11 Справа № 23/037-11
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБС», м. Київ
до Приватного підприємства «Автомагістраль», Вишгородський район, с. Синяк
про стягнення 336126,08 грн.
секретар судового засідання Федорець А.С.
за участю представників:
від позивача: Калюжна К.Б. (довіреність №25 від 28 березня 2011 року);
від відповідача: Корзаченко В.М. (довіреність б/н від 2 березня 2011 року).
Товариства з обмеженою відповідальністю «АБС»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Автомагістраль» (далі - відповідач) про стягнення 336126,08 грн.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 21 березня 2011 року та призначено справу до розгляду на 30 березня 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на поставку комплекту каркасної споруди та виконання монтажних робіт за №21-11/08 від 21 листопада 2008 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за виконані позивачем роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 334261,91 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1562,67 грн. та 3% річних в розмірі 1549,36 грн.
У судовому засіданні 30 березня 2011 року представником позивача до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 234261 грн. та пені в розмірі 1562,67 грн.
На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача просив суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки, на його думку, до позовної заяви №15 від 17 березня 2011 року не додано оригіналів документів, що підтверджують сплату державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Однак, зазначене вище спростовується наявними в матеріалах справи оригіналами платіжних доручень за №1958 та №1959 від 15 березня 2011 року, що підтверджують сплату державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно чинного законодавства.
30 березня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АБС»(за договором -виконавець) та Приватним підприємством «Автомагістраль»(за договором -замовник) 21 листопада 2008 року укладено договір на поставку комплекту каркасної споруди та виконання монтажних робіт за №21-11/08.
Згідно пункту 1.1.2 договору виконавець зобов'язується здійснити монтаж комплекту споруди та комплектуючих «СТО вантажних автомобілів розмірами 24х60».
Вартість будівельних робіт, згідно пункту 2.6 договору, становить 375840,00 грн.
У відповідності до пункту 2.7.1 договору підставою для оплати будівельних робіт є акти приймання виконаних робіт за ф. КБ-2в та довідки КБ-3, належним чином підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками. Оплата проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт за ф. КБ-2в.
Пунктом 2.7.2 договору передбачено, що після завершення робіт, замовник повинен остаточно розрахуватися з виконавцем протягом п'яти банківських днів після підписання останнього акту прийняття виконаних робіт за ф. КБ-2в, КБ-3, який підтверджує прийняття роботи в цілому. Акт приймання виконаних робіт є підставою для нарахування пені, що не звільняє замовника від обов'язку розрахуватись з виконавцем відповідно до умов договору.
Згідно пункту 3.2.12 замовник зобов'язується оплатити виконавцю виконані роботи відповідно до умов даного договору.
Відповідно до пункту 8.8 договору даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт за лютий 2011 року -від 28 лютого 2011 року на суму 365232,00 грн. та за лютий 2011 року -від 28 лютого 2011 року на суму 44330,00 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором №21-11/08 від 21 листопада 2008 року не виконав належним чином, а саме, не повністю розрахувався з позивачем за виконані останнім роботи, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 234261,91 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову не заперечував, крім того, підтвердив належне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю сплатив позивачу грошові кошти за виконані позивачем роботи. Зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в розмірі 234261,91 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 7.4 договору у випадку затримання розрахунків проти термінів, що визначені цим договором, замовник зобов'язується сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день затримки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Розмір пені, нарахованої позивачем складає 1562,67 грн.
Проте, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 1544,29 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Автомагістраль»(07351, Київська область, Вишгородський район, с. Синяк, вул. Леніна, 68, код 31481658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФБС»(03142, м. Київ, проспект Академіка Палладіна, 32, к. 405, код 32773863) -234261 (двісті тридцять чотири тисячі двісті шістдесят одна) грн. 91 коп. заборгованості, 1544 (одна тисяча п'ятсот сорок чотири) грн. 29 коп. пені та судові витрати: 3358 (три тисячі триста п'ятдесят вісім) грн. 06 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Заєць Д. Г.