01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
22.03.11 Справа № 3/342-09/23-11
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУСКБ-Транс», м. Вишневе
про стягнення 1147,50 грн.
секретар судового засідання Федорець А.С.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1 (протокол №24 від 28 листопада 2003 року).
Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУСКБ-Транс»(далі - відповідач) про стягнення 1147,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та просить суду стягнути з відповідача 1147,50 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Київської області від 10 березня 2010 року (суддя Лопатін А.В.) в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 2 червня 2010 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27 січня 2011 року касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області задоволено частково, рішення господарського суду Київської області від 10 березня 2010 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 2 червня 2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 27 січня 2011 року вказав на те, що при новому розгляді справи суду належить встановити чи підпадає діяльність відповідача під джерело підвищеної небезпеки; надати оцінки тому, чи доведено відповідачем, що шкоди ним було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого; встановити підстави притягнення водія відповідача до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 7 лютого 2011 року справу №3/342-09 передано для подальшого провадження судді Зайцю Д.Г.
Ухвалою суду від 10 лютого 2011 року справу №3/342-09 прийнято до провадження, присвоєно їй №3/342-09/23-11 та призначено до розгляду на 22 лютого 2011 року.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.
24 лютого 2011 року загальним відділом суду зареєстровано лист Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, в якому інспекція просить суд розглядати справу без участі представника інспекції за наявними в ній матеріалами.
Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.
22 березня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -
Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що внаслідок ДТП, що сталося на відрізку дороги Житомир-Чернівці 270 км + 800 м в районі с. Гуменці Камянець-Подільського району водій автомобіля »державний номер НОМЕР_1 з причепом, держаний номер АІ 7959 ХТ, Безсусідний С.І., який перевозив за маршрутом Київ-Чернівці (подорожній лист №172855 від 3 серпня 2009 року) 384 металеві бочки з лаком НЦ-218 (ГОСТ 4976-83) не впорався з керуванням, в результаті чого, допустив перекидання керованого ним автомобіля на транспортне огородження (пояснення ОСОБА_2 -Том 1, а.с 10). Внаслідок ДТП на проїжджу частину, а також на її узбіччя із 20 металевих пошкоджених бочок (ємкістю 50 літрів) вилилось 750 літрів лаку НЦ-218 (ГОСТ 4976-83). Загальна площа земельної ділянки, забрудненої лаком становить 120м2. За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області складено акт від 4 серпня 2009 року за №238.
Постановою Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області від 5 серпня 2009 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення та застосованого до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.
Штраф у розмірі 170,00 грн. сплачений ОСОБА_2 26 серпня 2009 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції від 26 серпня 2009 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 станом на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем.
21 вересня 2009 року позивач звернувся до відповідача з листом за №5201/03 щодо добровільного відшкодування шкоди у розмірі 1147,50 грн., спричиненої порушенням природоохоронного законодавства працівником відповідача. Вказаний лист залишений відповідачем без задоволення та належного реагування.
Розмір шкоди у розмірі 1147,50 грн. розраховано позивачем згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 27 жовтня 1997 року за №171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього середовища України від 4 квітня 2007 року).
Згідно з п. «в»ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Відповідно до п. «й»ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів.
Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Судом встановлено, що діяльність відповідача пов'язана з використанням, зберіганням та утриманням транспортних засобів, що у відповідності до приписів ст. 1187 ЦК України є джерелом підвищеної небезпеки.
З пояснювальної записки водія, який керував транспортним засобом відповідача ОСОБА_2 вбачається, що ДТП сталося внаслідок того, що водій не впорався з керуванням транспортного засобу, в результаті чого водій відповідача був притягнутий до адміністративної відповідальності. Зазначене виключає дію непереборної сили та умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.
Судом встановлено факт порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища працівником відповідача. Розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельної ділянки, розраховано у відповідності до вимог чинного законодавства України та становить 1147,50 грн., а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУСКБ-Транс»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 27-Т, код 24892552) -1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 50 коп. шкоди заподіяної державі внаслідок забруднення земельної ділянки, які перерахувати до спеціального фонду місцевого бюджету в УДК у Кам'янець-Подільському районі, р/р 31517921700243, код класифікації 24062100, код 23565590, МФО 815013, банк одержувача: ГУДКУ у Хмельницькій області.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУСКБ-Транс»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 27-Т, код 24892552) в доход Державного бюджету України: на р/р 31118095700001, банк УДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу ГУ ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп.; на р/р 31217264700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу державний Київська область, код бюджетної класифікації 22050003 - 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Заєць Д. Г.
Дата підписання рішення -24 березня 2011 року