26 квітня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого:
Харченка В.В.
Суддів:
Гончар Л.Я.
Гордійчук М.П.
Кравченко О.О.
Матолича С.В.
при секретарі : Деревенському І. І.
з участю представника Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області Шевченко Інни Леонідівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Державного підприємства об'єднання «Артемсіль» на рішення господарського суду Донецької області від 15 лютого 2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005 року у справі за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Артемівську Донецької області до Державного підприємства об'єднання «Артемсіль» про стягнення 160, 48 грн., -
Управління Пенсійного Фонду України в м. Артемівську Донецької області звернулося до суду з позовом до Державного підприємства об'єднання «Артемсіль» про стягнення 160, 48 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідач відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинен відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_1 в сумі 160, 48 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15 лютого 2005 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005 року, позов Управління Пенсійного Фонду України в м. Артемівську Донецької області задоволено.
У поданій касаційній скарзі Державне підприємство об'єднання «Артемсіль», з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції встановив, що протоколом Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області за № 1183 від 27 вересня 2002 року робітнику відповідача ОСОБА_1 було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та у відповідності із Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року за № 162.
Розпорядженням від 5 січня 2004 року позивачем здійснено перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, у зв'язку з чим розмір його пенсії з 1 січня 2004 року склав 401 гривню 22 копійки.
Частиною 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІУ від 9 липня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, передбачено, що зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № І виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин ) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-12 від 05.11.1991 р. на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
З огляду на приписи законодавства, судові інстанції дійшли правильного висновку, що законом передбачено відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пенсій підприємствами та організаціями за осіб, яким призначено пенсії за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Пенсія працівнику відповідача ОСОБА_1.. призначена саме за списком № І виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р., тому, згідно законодавству підприємство відповідача повинно вносити Пенсійному фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.
Юридично неспроможними є доводи касатора з приводу того, що стосовно його підприємства слід застосовувати виключення, передбачене п. 2 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки таке виключення не розповсюджується на пенсії, які були призначені за списком № 1 згідно п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663.
За приписами п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно п. 6.4 Інструкції позивач визначив розмір сум до відшкодування в сумі 160 грн. 48 коп.. згідно розрахунку № 1624/04 від 15.03.2004 р. сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_1.. в розмірі 20 відсотків витрат па виплату і доставку пенсії за січень, лютий 2004 р. в сумі 802 грн. 44 коп.
З огляду на викладене, господарські суди зробили правильний висновок щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог Управління Пенсійного Фонду України в м. Артемівськ Донецької області про стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату і доставку пенсій громадянину ОСОБА_1. в сумі 160 грн. 48 коп. за період з 1 січня 2004 року по 29 лютого 2004 року.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З урахуванням наведеного та керуючись ст., ст.220, 221, 224, 230 КАС України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Державного підприємства об'єднання «Артемсіль» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 15 лютого 2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :