21 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів:
Харченко В.В.
Гончар Л.Я.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Матолича С.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірне рішення Фонду державного майна України, -
встановила:
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірне рішення Фонду державного майна України.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що 14 квітня 2004 року Фонд державного майна України видав наказ №741 про його звільнення з посади голови правління ВАТ »Херсонський бавовняний комбінат» та призначення виконуючим обов'язки голови правління Барановського В.І. Заявник зазначав, що Фонд державного майна України не є органом управління ВАТ »Херсонський бавовняний комбінат», Статутом ВАТ »Херсонський бавовняний комбінат» Фонду державного майна України не делеговане право призначати або звільняти голів правління товариства.
Просив суд визнати наказ Фонду державного майна України №741 від 14.04.2004 року неправомірним та скасувати його.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2004 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2004 року, ОСОБА_1 відмовлено в прийняті скарги
Не погоджуючись з зазначеним вище судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, з посиланням на порушення судами норм процесуального права.
Заявник в касаційній скарзі просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, а апеляційний суд обґрунтовано погодився з тим, що спірні правовідносини, не носять адміністративно-правового характеру, і по своїй суті є цивільно-правовими. Також вони так зачіпають інтереси іншої особи: Барановського В.І. У зв'язку з наведеним питання захисту порушеного права заявника повинно вирішуватись в порядку позовного провадження.
Згідно з ч.3 ст.211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про неправильність судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2004 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України Гончар Л.Я.