5 грудня 2007 року м. Київ
суддів: Бутенка В.І.,
Сороки М.О. (доповідача),
Штульмана І.В.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.І.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську (далі - ДПІ) про визнання бездіяльності неправомірною,
встановила:
У лютому 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона звернулась із заявою до ОДПІ у якій зазначала, що згідно своїх релігійних переконань і на підставі ст. 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" відмовляється від присвоєного їй проти волі ідентифікаційного номера та просила ліквідувати цей номер і залишити за нею раніше встановлену форму обліку платників податків та обов'язкових платежів, але в задоволенні її заяви було відмовлено. Вважаючи зазначені дії суб'єкта оскарження незаконними, такими, що порушують її конституційні права, просила скаргу задовольнити.
Рішенням Краматорського міського суду від 18 грудня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 9 березня 2004 року, скаргу задоволено. Зобов'язано ДПІ зробити в паспорті ОСОБА_1 відмітку про те, що вона має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та виключити дані про неї з державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати.
Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську залишити без задоволення, а рішення Краматорського районного суду від 18 грудня 2003 року і ухвалу апеляційного суду Донецької області від 9 березня 2004 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судові рішення Вищого адміністративного суду України, які ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути оскаржені лише за винятковими обставинами - з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права; визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України - протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно, відповідальний секретар: Єрко С.М.