Справа № 1-504/11
31.03.2011 р.м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Бондаренко Г. В.
при секретарі - Титенко Ю.А.,
з участю прокурора - Матвійчука П.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, непрацюючий, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого згідно вимог ст. 89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
встановив:
17.01.2011 року ОСОБА_1 в квартирі № 1 по вул. Сєченова, 10, корп. 1 в м. Києві, таємно викрав мобільний телефон «NOKIA-5230 XM», що належить громадянину ОСОБА_2, який проживає за вище вказаною адресою. ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1200 грн. Викрадений мобільний телефон було вилучено та повернуто власнику.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю та пояснив, що він дійсно 16.01.2011 року вийшов з магазину «Ашан»і разом з ОСОБА_2 поїхав за місцем його мешкання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, де потім розклали придбаний в магазині товар і сіли вечеряти з батьками ОСОБА_2 Після цього, він з ОСОБА_2 пішли до його кімнати дивитися телевізор. Під час перегляду телеканалу «Отіві», вони вирішили зателефонував по вказаним на екрані телевізора телефонам, щоб познайомитися з дівчатами. ОСОБА_2, взявши свій мобільний телефон «NOKIA-5230 XM», зателефонував по вказаним номерам і вів розмову з дівчатами. Через деякий час ОСОБА_2 дав свій мобільний телефон йому, щоб він поспілкувався з дівчатами. Під час розмови по мобільному телефону з дівчатами він вийшов з кімнати ОСОБА_2 і пройшов на кухню, де і надалі продовжував розмову. Через деякий час до нього на кухню зайшов ОСОБА_2 та запропонував іти спати, на що він відповів, що закінчить розмову по телефону і прийде. Після чого, ОСОБА_2 пішов спати, а він залишився на кухні спілкуватися в телефонному режимі з дівчатами. Близько 4 години 30 хвилин 17.01.2011 року, закінчивши розмову по телефону, в нього виникла думка заволодіти даним телефоном ОСОБА_2, так як всі в будинку спали. Після чого, він взяв даний мобільний телефон поклав до кишені своєї жилетки та, одягнувшись, пішов з місця мешкання ОСОБА_2 до місця свого проживання. 17.01.2011 року близько 10 години 00 хвилин, приїхавши за власним місцем свого мешкання, він взяв мобільний телефон «NOKIA-5230 XM»та поставив на зарядку. Зарядивши акумуляторну батарею, він в даний телефон вставив власну сім картку і зателефонував дівчині, з якою спілкувався за місцем мешкання ОСОБА_2 Через деякий час прийшла його сестра ОСОБА_3 та повідомила йому, що телефонували працівники міліції і повідомили, щоб він зателефонував останнім. Сестра надала працівникам міліції телефон, по якому вони йому зателефонували і повідомили, щоб він з'явився 18.01.2011 року о 15 годині 00 хвилин до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві. 18.01.2011 року о15 годині 20 хвилин, приїхавши до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, працівники міліції допитали його з приводу даної події та в присутності понятих вилучили мобільний телефон ОСОБА_2
Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.
Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), кваліфіковані вірно.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, не працює, раніше не судимий згідно з вимогами ст. 89 КК України, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття у вчиненому, активне сприяння в розкритті злочину, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в мінімальних межах, передбачених вказаною санкцією частини статті.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. в дохід держави .
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим -в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.
Суддя Г. В. Бондаренко