Рішення від 01.04.2011 по справі 2-190/11

Справа № 2-190/11

РІШЕННЯ

Іменем України

29.03.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Загорулько Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом про поділ майна подружжя, зокрема поділ 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, виділивши позивачу 1/4 частину даної квартири. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з 11.11.2006 р. сторони перебували у шлюбі, під час якого відповідач набув права власності на ? частину вказаної квартири на підставі договору довічного утримання № 227 від 15.01.2008 р.

У лютому 2009 р. позивач подала до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить поділити 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у м. Києві між сторонами у справі, виділивши позивачу 1/3 частину вказаної квартири. Також позивач просить поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши позивачу пральну машину «Самсунг»вартістю 2000 грн., пилосос «ЛЖ»вартістю 270 грн., дошку для прасування вартістю 230 грн., стіл вартістю 523 грн., обігрівач «Аврора»вартістю 300 грн., дзеркало з підсвіткою вартістю 200 грн., ноутбук «Асус»вартістю 6689 грн., фотоапарат «Соні»з картою пам'яті вартістю 1258 грн. Відповідачу виділити броньовані двері вартістю 2000 грн., кухонну плиту «Азов-маш»вартістю 500 грн., кухонну тумбу і мийку вартістю 400 грн., СВЧ «Самсунг»вартістю 800 грн., телевізор «Шарп»вартістю 700 грн., диван вартістю 1200 грн., комп'ютер вартістю 4771 грн., дзеркало д/в вартістю 200 грн., електричну бритву «Філішайп»вартістю 200 грн., МР3 «Трензенд»вартістю 254 грн. Поділити грошові кошти в сумі 3530 грн., виділивши позивачу 1765 грн.

У березні 2011 р. позивач ОСОБА_1 звернулася у суд із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в м. Києві, посилаючись на те, що зазначена квартира не може бути поділена між співвласниками в натурі.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні частково визнали позовні вимоги та не заперечували проти задоволення вимог позивача в частині визнання за нею права власності на ? частину спірної квартири, а також не заперечували щодо визначення спільним майном подружжя пральної машини «Самсунг», пилососа «ЛЖ», стола, комп'ютера та фотоапарата «Соні»з карткою пам'яті.

Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

11.11.2006 р. між сторонами у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, що підтверджується даними свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 11.11.2006 р. відділом РАГС Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області. (а.с. 5)

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у подружжя ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4, що підтверджується даними свідоцтва про народження, виданого 10.06.2008 р. відділом РАГС Голосіївського РУЮ м. Києва. (а.с. 7)

На даний час шлюб між сторонами розірвано.

Під час шлюбу ОСОБА_2 став співвласником квартири АДРЕСА_1 в м. Києві на підставі договору довічного утримання № 227 від 15.01.2008 р., за умовами якого ОСОБА_5 передав у власність відповідачів зазначену квартиру. Згідно реєстраційного посвідчення № 025034 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору довічного утримання, посвідченого ОСОБА_6 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 15.01.2008 р., про що 16.10.2008 р. в реєстрову книгу здійснено відповідний запис. (а.с. 8-9)

Відповідно до ст. 70 ч. 1 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 368 ч. 3 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вказаних норм закону, зважаючи на те, що ? частина спірної квартири є спільним майно подружжя ОСОБА_2, суд вважає необхідним визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1

Суд не вбачає підстав для збільшення частки майна позивача ОСОБА_1, з якою проживає неповнолітній син подружжя ОСОБА_1, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на підставі рішення суду сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто відповідач не ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Також в судовому засіданні встановлено, що спільним майном подружжя ОСОБА_4 є пральна машина «Самсунг»вартістю 1300 грн., пилосос «ЛЖ»вартістю 100 грн., стіл вартістю 300 грн., комп'ютер вартістю 2000 грн. та фотоапарат «Соні»з карткою пам'яті вартістю 900 грн., всього на загальну суму 4600 грн.

Здійснюючи поділ зазначеного майна, суд вважає необхідним виділити ОСОБА_1 пральну машину «Самсунг»вартістю 1300 грн., пилосос «ЛЖ» вартістю 100 грн. та фотоапарат «Соні»з карткою пам'яті вартістю 900 грн., всього на загальну суму 2300 грн. Виділити ОСОБА_2 стіл вартістю 300 грн. та комп'ютер вартістю 2000 грн., всього на загальну суму 2300 грн., оскільки зазначені предмети знаходяться у його користуванні.

Інше майно, на думку суду, не є об'єктом спільної власності подружжя ОСОБА_2, а тому не підлягає поділу.

Керуючись ст.ст. 70 СК України, ст. ст. 368 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Здійснити поділ майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 в м. Києві.

Виділити ОСОБА_1 пральну машину «Самсунг», пилосос «ЛЖ»та фотоапарат «Соні»з карткою пам'яті.

Виділити ОСОБА_2 стіл та комп'ютер.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: