12 квітня 2011 р. Справа № 89052/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Ільницькій Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 04.11.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України у Львівській області про адміністративне правопорушення,-
встановила:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до УДАІ ГУ МВС України у Львівській області про адміністративне правопорушення.
Позивач зазначала, що 22.09.2009 року інспектором ДПС БДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ Тимцівом В.А. відносно неї винесено постанову серії ВС №045039, якаю її як власника транспортного засобу притягнуто адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн., а саме зупинку в зоні дії знаку «зупинку заборонено». Вважає зазначене рішення незаконним оскільки показання приладу «Візир» не доводять перебування транспортного засобу в зоні дії знаку «зупинка заборонена».
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 04.11.2009 року в позові відмовлено.
Постанову суду оскаржила ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову постанову, якою задоволити позов.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, інспектором ДПС БДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ Тимцівом В.А. винесено постанову серії ВС №045039 від 22.009.2009 року в справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.
Дана постанова винесена на підставі фотознімку здійсненого приладом «Візир».
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст. 258 КУпАП посадові особи органів Державної автомобільної інспекції мають право застосовувати безпротокольну форму фіксації адміністративних правопорушень та розглядати справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у разі виявлення порушень у сфері дорожнього руху, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою приладу «ВИЗИР») повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, перед застосуванням на території України прилад «ВИЗИР» повинен був пройти державну експертизу в Державній службі спецзв'язку і захисту інформації України.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 289 КАС України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Колегією суддів встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови був фотоматеріал, отриманий за допомогою спеціального технічного засобу «ВИЗИР». Тобто, у якості доказу вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, є постанова у справі про адміністративне правопорушення та фотографія, що зроблена приладом «ВИЗИР». Інші докази відсутні.
Зважаючи на те, що суду не надано експертного висновку або сертифіката відповідності приладу «ВИЗИР» (на момент здійснення інспектором фіксації таким приладом транспортного засобу позивача), то колегія суддів вважає, що будь-яка інформація отримана з застосуванням даного приладу не може враховуватися при розгляді справи, оскільки прилад «ВИЗИР» не є автоматичним засобом фото- або відеофіксації, а навпаки знаходиться у співробітника Державної автомобільної інспекції, який здійснює ним керування безпосередньо або через комп'ютер і таким чином визначає параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, його режими.
Водночас, за інформацією державного підприємства «Укрметртестстандарт», вимірювач швидкості «ВИЗИР» не належить до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмежені функції для автоматичного процесу вимірювань і не може працювати без участі оператора.
Оскільки результат роботи приладу «ВИЗИР» не є належним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за вчинення якого відносно нього прийнято постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, а інших доказів матеріали справи не містять, а також враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення не складався, то колегія суддів вважає недоведеним факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що оскільки фотознімок здійснений приладом «ВИЗИР» не є допустимим носієм доказової інформації стосовно вчиненого правопорушення та не може бути підставою для прийняття оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, то зазначена постанова є незаконною.
Крім того колегія суддів звертає на те, що відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, не об'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її спростовують, а тому така постанова підлягає скасуванню.
Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про закриття адміністративного провадження у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки адміністративний суд керується вимогами КАС України і приймає рішення у відповідності до даних норм.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Скасувати постанову Сихівського районного суду м. Львова від 04.11.2009 року у справі №2а-1295/09/1319 та прийняти нову постанову, якою позов задоволити частково. Визнати протиправною та скасувати постанову від 22.09.2009 серії ВС №045039 по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС БДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ молодшим сержантом міліції Тимцівом В.А.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс
Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.04.2011 року