28 березня 2011 р. Справа № 50616/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Богаченка С.І., Старунського Д.М.,
при секретарі Янош М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2009 року у справі за позовом приватного підприємства «Ігромакс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
У травні 2009 року ПП «Ігромакс» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Позивач посилався на те, що за результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000982380/7427 від 25.03.2009 року, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3400,00 грн. за порушення вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Позивач не погодився із вказаними рішенням, оскільки наявність фіскальних функцій не є необхідною для гральних автоматів, оскільки функції РРО можуть виконуватись не лише ними, але і іншими пристроями, в тому числі електронними контрольно-касовими апаратами.
Позивач просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000982380/7427 від 25.03.2009 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2009 року позов задоволено.
Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Личаківському районі м. Львова №0000982380/7427 від 25.03.2009 року в розмірі 3400,00 грн. з моменту його прийняття.
Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у Личаківському районі м. Львова, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує на те, що штрафні санкції ПП «Ігромакс» за використання непереведених у фіскальних режим роботи 10 гральних автоматів відповідно до п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» повинні становити 3400.00 грн.
Суд першої інстанції не взяв до уваги повну відповідність вимогам закону оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та необґрунтовано задоволив позовні вимоги позивача.
Апелянт просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши суддю-доповідача, представника ДПІ у Личаківському районі м. Львова, яка апеляційну скаргу підтримала, представника ПП «Ігромакс» , який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
В справі встановлено, що за результатами перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, ДПІ в Личаківському районі м. Львова прийняла оскаржуване рішення від 25.03.2009р. про застосування фінансових санкцій до відповідача в сумі 3400 грн.
Правовою підставою для податкового органу щодо прийняття рішення про застосування фінансових санкцій до відповідача стали положення п.2, п.4 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закону), а також виявлені порушення п.1,п.9 ст. 3 Закону, які, зокрема, полягали в тому, що гральні автомати не виконували фіскальних функцій обліку жетонів і кредитів, які використовуються у грі на автоматах, а розрахункові операції на повну суму наданих послуг не проведено через зареєстровані та опломбовані у встановленому порядку і переведені у фіскальний режим роботи РРО.
Задовольняючи позовні вимоги ТзОВ "Ігромакс", Львівський окружний адміністративний суд виходив з того, що жодних порушень вимог п.1 ст. 17 Закону позивач не допустив, в розрахунках з споживачами послуг використовував РРО - «Самсунг"ЕR - 350", який поставлений на облік в податковому органі, включений до державного реєстру РРО, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає дії податкового органу в частині застосування фінансових санкцій до позивача правомірними.
Відповідно до ст. 12 Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція та програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
П.2 постанови КМУ від 7.02.2001р. №121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій в готівковій формі з застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Наказом ДПА України від 1.07.2008р. №430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" ( наказ втратив чинність згідно з наказом ДПА України від 10.09.2008р. №581) до Державних реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Отже, до вказаної дати (до 1.07.2008 р.) у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону в частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною пам'яттю.
Проте, з моменту включення до Державного реєстру РРО компютерно-касової системи "Фіскал" суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему.
Водночас, несумісність системи "Фіскал" із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість відповідальності тих суб'єктів господарювання, чиї гральні автомати є несумісними з компютерно-касовою системою "Фіскал" з технічних причин.
З матеріалів справи видно, що гральні автомати ТзОВ "Ігромакс" були встановлені в місці перевірки - м. Козятин Вінницької області, провул. Колгоспний, 20, та введені в експлуатацію ще до прийняття ДПА України наведених вище наказів про затвердження Державного реєстру РРО.
Однак, в справі відсутні докази щодо вжиття позивачем як суб'єктом господарювання заходів із встановлення технічної можливості використання компютерно- касової системи "Фіскал" у тих гральних автоматах, що ним використовуються, хоча згідно ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за вчинення ним порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Не подано таких доказів на спростування вини ТзОВ "Ігромакс" і в процесі судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, коли податкова перевірка позивача була проведена 11.02.2009 року, тобто в період, коли застосування компютерно-касової системи "Фіскал" було обов'язковим, колегія суддів приходить до висновку про правомірність оскаржуваного рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій до позивача, оскільки застосування таких санкцій мало місце відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином, мотивування задоволення позову судом першої інстанції відсутністю порушень з боку позивача законодавства про РРО, використання ним реєстратора розрахункових операцій, який входить до Державного реєстру РРО, що виключає застосування до нього фінансових санкцій, не відповідає вимогам чинного законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова задоволити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2009 року по справі № 2а-3165/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : С.І. Богаченко
Д.М. Старунський