07 квітня 2011 р. Справа № 49888/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Шавеля Р.М., Ліщинського А.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області на постанову Старосинявського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2009 року в справі за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
30 квітня 2009 року, Старосинявським районним судом Хмельницької області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 2046,51 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» матері малолітньої дитини, що здійснює догляд за дитиною, повинна надаватися допомога в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, однак виплату такої відповідачем здійснено в меншому обсязі.
15 травня 2009 року Старосинявським районним судом Хмельницької області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 4168,44 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» матері малолітньої дитини, що здійснює догляд за дитиною, повинна надаватися допомога в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, однак виплату такої відповідачем у 2007 та 2008 роках здійснено в меншому обсязі.
Ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 04 червня 2009 року об'єднано в одне провадження.
Постановою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2009 року позов задоволено частково. Постановлено зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області провести виплату позивачам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік у таких розмірах : ОСОБА_1 - 2046,51 грн., ОСОБА_2 - 1205,89 грн., визнавши дій відповідача неправомірними. В решті позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування зазначеної постанови вказано, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік, якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області вказано, що ч. 2 ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть на себе зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.
Встановлено, що позивач - ОСОБА_1, є матір'ю малолітньої ОСОБА_3, дата народження якої ІНФОРМАЦІЯ_1 (А. с.5).
З довідки управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області №431 від 21 квітня 2009 року вбачається, що позивачу призначено допомогу по догляду за дитиною до 3-х річного віку з січня 2007 року як особі, що не працює (А. с. 4).
Позивач - ОСОБА_2, є матір'ю малолітнього ОСОБА_4, дата народження якого ІНФОРМАЦІЯ_2 (А. с.22).
З довідки управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області №475 від 12 травня 2009 року вбачається, що позивачу призначено допомогу по догляду за дитиною до 3-х річного віку з 21 вересня 2007 року як особі, що не працює (А. с. 24).
Згідно Конституції України та Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» позивачів наділено державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною. Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава, таким чином, взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років. Тобто, між позивачами і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадян України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти.
Частиною 3 статті 8 КАС України, фізичним та юридичним особам для захисту порушених прав гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.
У відповідності до ст. ст. 13,14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», особа, котра фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб, то втрата чинності нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення дії певного закону, за правовими наслідками є поновленням дії цього закону, а відповідно і поновленням прав та обов'язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону.
Згідно вимог ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 01 січня 2007 року - 434 грн., з 01 квітня 2007 року - 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - 470 грн. Отже, відповідачу слід провести перерахунок та виплатити на користь позивача допомогу в розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вірним способом відновлення порушеного права позивачів є покладення обов'язку на відповідача провести належне нарахування та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно на користь ОСОБА_1 та за період з 21 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року на користь ОСОБА_2 з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та проведених виплат, що, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Щодо позовних вимог про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років в наступних розмірах: з 01 січня - 526 грн., з 01 квітня - 538 грн., з 01 липня - 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50%, з 01 січня 2009 року - 75%, з 01 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».
Саме тому, у 2008 році, нарахування та виплата вказаної допомоги здійснювались відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності», якими визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
Також слід зазначити, що, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації» № 790 від 30 травня 2007 року, призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством належить до компетенції управлінь праці та соціального захисту населення районних, районної у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, тому суд не має повноважень самостійно визначати розмір соціальної допомоги, яку належить нарахувати та виплатити позивачу, а може лише зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити допомогу відповідно до вимог законодавства.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що відповідно до вимог ст. 8 КАС України адміністративний суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. У своєму рішенні в справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити, припиняти або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (п. 23). Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26).
Відтак, на думку колегії суддів, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, привело суд першої інстанції до хибного висновку про наявність підстав для задоволення позову, який не відповідає обставинам справи.
Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її спростовують.
Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Старосинявського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2009 року в справі № 2а-218/09/2216 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та проведених виплат - протиправними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та проведених виплат.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 21 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та проведених виплат - протиправними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 21 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та проведених виплат.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: С.П. Нос
Судді: Р.М. Шавель
А.М. Ліщинський