Справа: № 2а-2288/10 Головуючий у 1-й інстанції: Свитка С.Л.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"06" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24.12.2010 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про перерахунок пенсії, -
Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24.12.2010 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність УПФ України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області щодо недоврахування і виплати позивачу пенсії; зобов'язано УПФ України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці АДРЕСА_1, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області та виплатити за період з 16 травня 2010 року по 16 листопада 2010 року з урахуванням проведених виплат: додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої на відповідний період Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік»; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а також є особою, віднесеною до 4 категорії.
Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Статтею 53 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Згідно до абз. 5 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлений у таких розмірах: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн.
Розрахунок зазначеного підвищення до пенсії та додаткової пенсії відповідачем здійснено не згідно ст.ст. 39, 51 Закону № 796, а згідно підпунктів 9, 13 пункту 28 розділу II Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими частини 1 та 2 статті 39 Закону № 796 замінено однією частиною такого змісту: «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України», а текст ч. 3 ст. 51 Закону № 796 викладено в такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».
Зазначені зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
В свою чергу, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанову КМ України від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлено, що виплата підвищення проводиться у розмірі 5,20 грн., а також на постанову КМ України від 03.01.2002 № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», якою установлено, що розрахунок додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., тобто на постанови КМ України, які обмежують права на отримання вищезазначених підвищення до пенсії та додаткової пенсії, порівняно з правами, встановленими ст.ст. 39, 51 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні.
Таким чином, у 2010 році позивач мала право на отримання підвищення до пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону № 796, що вірно встановлено судом першої інстанції.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області -залишити без задоволення, а постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24.12.2010 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: