Справа: № 2-а-1064/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
"24" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Погорілій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної інспекції з контролю за цінами в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 р. адміністративну справу за позовом комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа»до державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про скасування рішення,
Комунальне підприємство Київської обласної ради «Тетіївтепломережа»(надалі за текстом -«КП «Тетіївтепломережа») звернулось до суду з позовом про скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області (надалі за текстом -«Держцінінспекція в Київській області») про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 115 від 19.06.2009 р.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 р. адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі Держцінінспекція в Київській області просить скасувати ухвалене судове рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Перевіривши повноту встановлення місцевим судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки тарифи на послуги з теплопостачання затверджувались органом місцевого самоврядування, позивач не може нести відповідальності за їх правильність.
Разом з тим, такий висновок не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
У період з 10 червня 2009 р. по 15 червня 2009 р. посадовцями Держцінінспекції в Київській області була проведена перевірка порядку формування, встановлення та застосування позивачем цін і тарифів, за наслідками якої складений акт № 241 від 15 червня 2009 р. в якому відображено висновок щодо порушення відповідачем законодавства з питань ціноутворення в частині застосування тарифів з централізованого теплопостачання для 2 та 3 груп споживачів без висновків Держцінінспекції та збільшення прибутку підприємства при коригуванні тарифів на послуги з централізованого теплопостачання для 2 групи споживачів.
Зазначене, на думку відповідача, призвело до отримання КП «Тетіївтепломережа»необґрунтованої виручки в сумі 26 997 грн. 81 коп.
На підставі вказаного акту перевірки Держцінінспекцією було прийнято рішення від 19 червня 2009 р. № 115 «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін».
Згідно вказаному рішенню з позивача підлягає вилученню в доход бюджету 26 997 грн. 81 коп. необґрунтовано одержаної виручки та стягненню 53 995 грн. 62 коп. штрафу.
Спеціальним законом який визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки є Закон України «Про ціни і ціноутворення»від 3 грудня 1990 року № 507-XII (надалі за текстом -«Закон № 507-XII»).
Відповідно до вимог статті 6 цього Закону в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи та державні фіксовані і регульовані ціни, тарифи. Вільні ціни і тарифи, відповідно до норм статті 7 даного Закону, встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Державне регулювання цін і тарифів, відповідно до вимог статті 8 Закону № 507-XII, здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. № 955 (надалі за текстом -«Порядок»).
Пунктом 95 названого Порядку визначено, що висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії, наданням послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, надається Державною інспекцією з контролю за цінами або її територіальними органами в порядку, встановленому Мінекономіки.
Згідно пункту 33-1 Порядку у разі зміни протягом установленого строку дії тарифів ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), рівня заробітної плати на підприємствах відповідно до актів законодавства, Генеральної, галузевої угод, ставок орендної плати, інших обов'язкових платежів і зборів, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси запроваджується механізм коригування тарифів. Коригуванню підлягають лише ті індивідуальні складові витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення або зменшення, що сприятиме забезпеченню економічної обґрунтованості та прозорості запровадження зазначеного механізму.
Актом перевірки № 241 від 15 червня 2009 р. зафіксовано, що починаючи з 01.02.2009р. позивач застосовував тарифи на послуги з централізованого теплопостачання для 2 та 3 груп споживачів без висновків Держцінінспекції.
Цим ж актом встановлено, що коригування позивачем планових витрат у зв'язку із зростанням цін на природний газ здійснювалось не лише щодо цієї складової, а й призвело до підвищення суми планового прибутку.
Відповідно до ст. 13 Закону № 507-XII та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819, на відповідача покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів. У зв'язку з чим йому надано право проводити перевірки документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, а також одержувати необхідні довідки, приймати рішення про застосування до суб'єктів підприємницької діяльності передбачених чинним законодавством економічних санкцій за порушення порядку встановлення і застосування цін.
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону № 507-XII вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди стягується штраф в подвійному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Аналізуючи наведені вище норми та фактичні обставини справи, судова колегія приходить до висновку, що позивачем було допущено порушення державної дисципліни цін в частині застосування тарифів без отримання висновків Держцінінспекції та застосування тарифів, скоригованих в порушення вимог Порядку, а відтак відповідач правомірно застосував економічні санкції.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, що КП «Тетіївтепломережа»не може бути притягнуте до відповідальності з підстав погодження тарифів Тетіївською міською радою.
За змістом пункту 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року № 298/519 підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки не лише в результаті порушення порядку встановлення цін і тарифів, а й їх застосування.
За наведених обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу державної інспекції з контролю за цінами в Київській області задовольнити .
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 р. скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Постанова складена в повному обсязі 29 березня 2011 р.