Постанова від 05.04.2011 по справі 2-а-804/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-804/10 Головуючий у 1-й інстанції: Шаповал З.О.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача щодо нарахування і виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни незаконними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 08.12.2010 року звернувся до Щорського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача щодо нарахування і виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни незаконними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 09 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за періоди з 01.01.2007р. по 30 червня 2010р. залишено без розгляду.

Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01 липня 2010 року по 30 листопада 2010 року включно неправомірними та зобов'язати нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за цей період з урахуванням фактично виплачених коштів. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання неправомірними відмови відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 грудня 2010 року по день розгляду справи в суді та стягнення недоплаченої допомоги за ці періоди відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення (а.с. 7).

ОСОБА_2 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року -695,00 грн., з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Окрім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції пропущений встановлений чинним законодавством шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем адміністративний позов поданий 08.12.2010 року в якому позивач просить здійснити перерахунок його пенсії з 01.01. 2007 року та по дату розгляду справи.

Нормами ст. 99 КАС України зі змінами які набули 30.07.2010 року передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суду першої інстанції залишив без розгляду помилково позовні вимоги за період з 01.01.2007р. по 30 червня 2010 року. Оскільки позивач звернувся до суду з 08.12.2010р. то він має право на перерахунок його пенсії з 08.06.2010 року з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду. На підставі зазначеного колегія суддів вважає за необхідне залишити без розгляду позовні вимоги за період з 01.01.2007р. по 07.06.2010 року та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги за період з 08.06.2010р. по 22 .12.2010 р. (день постановлення рішення суду першої інстанції) відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за виключенням раніше проведених виплат за вказаний період.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду -скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 196, 198, 202, 205, 207,212,254 КАС України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області -задовольнити частково.

Постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2010 року скасувати та постановити нову, якою в частині позовних вимог про зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.01.2007р. по 07.06.2010 року -залишити без розгляду.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача щодо нарахування і виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни незаконними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни - задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області в частині відмови нарахувати пенсію ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 08.06.2010р. по 22 .12.2010 р. (день постановлення рішення суду першої інстанції) за виключенням раніше проведених виплат за вказаний період.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 3 грн. 40 коп..

Допустити негайне виконання постанови суду в межах платежу за один місяць.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Попередній документ
14888949
Наступний документ
14888951
Інформація про рішення:
№ рішення: 14888950
№ справи: 2-а-804/10
Дата рішення: 05.04.2011
Дата публікації: 19.04.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (27.10.2010)
Дата надходження: 27.10.2010