Справа: № 2а-5109/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"31" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б,
суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,
при секретарі Світному Г.Г.,
за участю: представників відповідача -Шполяр Є.О., Яценка Є.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Казино «Прем'єр Палац»до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про скасування рішення про накладення штрафу, за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Казино «Прем'єр Палац»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2010 року,
ЗАТ «Казино «Прем'єр Палац»звернулося у суд з позовом до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, в якому просило скасувати рішення відповідача від 02 березня 2010 року № 0005 про накладення на позивача штрафу у сумі 31097,85 грн. за порушення законодавства про рекламу .
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо накладення штрафних санкцій, зумовлених порушенням позивачем законодавства про рекламу.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Закон України «Про рекламу»визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Статтею 8 вказаного Закону встановлені загальні вимоги до реклами, серед яких, зокрема, міститься заборона подавати у рекламі відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки.
Разом з цим, у відповідності до положень ст. 10 зазначеного Закону заборонена недобросовісна реклама, тобто реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.
За приписами ст. 27 Закону України «Про рекламу»особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
При цьому, рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, яким відповідно до Указу Президента України від 18 березня 2003 року № 225/2003 є Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Протоколом Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів від 28 жовтня 2009 року встановлено порушення ЗАТ «Казино «Прем'єр Палац»законодавства про рекламу, а саме, вимог п. 3 ч. 1 ст. 8 та ч. 1 ст. 10 Закону України «Про рекламу»у зв'язку із розповсюдженням зовнішньої реклами діяльності грального закладу за адресою: м. Київ, бул. Т.Шевченка перехрестя з вул. Пушкінською, в якій подаються відомості, що можуть спричинити порушення законодавства, зокрема, Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»та яка вводить в оману споживачів реклами, завдає шкоди особам, державі внаслідок неточності та недостовірності.
09 листопада 2009 року Головним управлінням вирішено накласти на позивача за вказане порушення штраф у сумі 31097,98 грн. та надіслати матеріали справи для прийняття рішення про накладення штрафу Держспоживстандарту України, оскільки сума такого складає більше 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішенням Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 березня 2010 року № 0005 на позивача накладено штраф у розмірі 31097,85 грн.
Обговорюючи правомірність оспорюваного рішення відповідача, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, ЗАТ «Казино «Прем'єр Палац»є підприємством з іноземними інвестиціями, яке зареєстровано на території України 09 жовтня 2003 року.
Відповідно до Статуту позивача предметом діяльності останнього, серед іншого, є організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів. Вказана діяльність здійснювалась товариством на підставі ліцензії АВ №082931, виданої Міністерством фінансів України 29 травня 2006 року.
Проте, Законом України від 15 травня 2009 року «Про заборону грального бізнесу в Україні», який набрав чинності з 25 червня 2009 року, в Україні заборонено гральний бізнес та участь в азартних іграх. Ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим законом, на підставі ст. 4 вказаного Закону скасовано.
При цьому, відповідно до листа Міністерства фінансів України від 30.06.2009 р. № 31-35010-03-10 до переліку суб'єктів господарювання, яким відповідно до вказаного Закону скасовано ліцензії на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, включено, у тому числі, ЗАТ «Казино «Прем'єр Палац».
Розповсюджуючи зовнішню рекламу діяльності грального закладу, позивач вважає, що в його діях не міститься порушень норм Закону України «Про рекламу», посилаючись на наявність права здійснювати діяльність з організації азартних ігор на підставі Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною, приписами ч. 4 ст. 36 якої передбачено, що якщо нове законодавство чи правила, які запроваджено в Україні, можуть спричинити більш обмежені умови для заснування компаній Співтовариства на її території і для функціонування дочірніх компаній і філіалів компаній Співтовариства, заснованих в Україні, ніж ті, що склалися на день підписання Угоди, то такі, відповідні законодавство чи правила не застосовуються протягом трьох років після набуття чинності відповідним законом до тих дочірніх компаній і філіалів, які вже були створені в Україні на момент набуття чинності відповідним актом.
Отже, позивач стверджує, що дія Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»не розповсюджується на нього до 25 червня 2012 року, а тому до вказаної дати він вправі здійснювати діяльність з організації азартних ігор, а відтак й рекламувати таку.
Колегія суддів не може погодитися з такими твердженнями позивача, оскільки ЗАТ «Казино «Прем'єр Палац»не має статусу дочірнього підприємства компанії Співтовариства, а тому не вправі претендувати на переваги згаданого міжнародного договору.
Так, засновниками ЗАТ «Казино «Прем'єр Палац»є Компанія Монтрон Лімітед, яка володіє 80% акцій товариства, та Компанія Зіон Трейд Лімітед, яка володіє 20% акцій позивача.
Разом з тим, за приписами п.b ст.32 Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною «дочірня компанія» означає компанію, яка цілком підконтрольна материнській компанії.
Аналогічне поняття дочірнього підприємства -як підприємства, єдиним засновником і власником якого є інше підприємство, наведено у класифікації організаційно -правових форм господарювання Класифікатора Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації, затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України від 22.11.1994р. № 288.
Аналіз приведеного поняття «дочірньої компанії (підприємства)»як у національному, так й у міжнародному праві свідчить на користь висновку, що дочірня компанія має бути цілком залежна від материнської, яка, у свою чергу, має виступати єдиним засновником підконтрольного підприємства.
Проте, виходячи із складу засновників ЗАТ «Казино «Прем'єр Палац», останнє не є цілком підконтрольним Компанії Монтрон Лімітед, а тому не може вважатися дочірньою компанією у розумінні Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною.
З огляду на наведене, позиція позивача щодо наявності в нього права на здійснення діяльності з організації проведення азартних ігор є хибною.
Судова колегія не приймає до уваги посилання позивача на наявність у нього права здійснювати господарську діяльність з організації азартних ігор на підставі рішень Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2009 року та Господарського суду Київської області від 29 грудня 2009 року.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Існування такої підстави звільнення від доказування обумовлено тим, що особа, яка мала можливість спростувати ту чи іншу обставину в іншому процесі і не зробила цього, не може спростовувати цю обставину і при розгляді адміністративної справи. Це правило застосовується у разі, якщо всі особи, які беруть участь у справі, брали участь й у справі, у якій було встановлено обставини.
Ураховуючи, що Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики не брав участі у справах, по яких ухвалено вищенаведені судові рішення, та у справі, що розглядається, спростував встановлені цивільним та господарським судами обставини переконливими доказами, правила ч.1 ст.72 КАС України у такому випадку не підлягають застосуванню.
Відтак, позивач здійснює діяльність із організації азартних ігор на підставі скасованої ліцензії, розміщує рекламу такої діяльності, що в цілому призводить до порушення законодавства споживачами реклами, вводить таких в оману та завдає шкоди вказаним особам, державі, суспільству.
А тому, відповідачем правомірно накладено штрафні санкції на позивача за порушення положень Закону України «Про рекламу», оскільки розповсюдження такої може спричинити порушення положень Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»особами, на яких вона розрахована, оскільки вказаний закон встановлює заборону також брати участь в азартних іграх фізичним особам.
Окрім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо дотримання відповідачем та його територіальним органом порядку розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу з огляду на наступне.
У відповідності до положень п.п. 8, 9, 14 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693, право накладення штрафу на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають Голова Держспоживстандарту, його заступники, начальники територіальних органів Комітету та їх заступники.
При цьому, рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживстандарту.
Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений, зокрема, уповноваженою посадовою особою Держспоживстандарту і його територіальних органів, які мають не пізніш як за три дні до дати такого розгляду повідомити рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.
Як убачається із матеріалів справи, протоколом засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 09 листопада 2009 року зафіксовано присутність представника позивача, якому відповідно було надано право дати пояснення щодо виявленого правопорушення.
У зв'язку з тим, що сума штрафу перевищила 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вказана справа надіслана відповідачу для прийняття рішення про накладення штрафу.
Разом з тим, звертаючись до Міністерства фінансів України із листом від 22 грудня 2009 року № 13155-1-4/8 щодо надання відомостей про наявність ліцензії у позивача, відповідач діяв у відповідності до положень п. 13 наведеного Порядку, яким передбачено право останнього отримувати документи та іншу необхідну інформацію. Окрім того, зазначеним листом підтверджено, що відповідачем враховані пояснення позивача, оскільки такі були додані до листа, адресованого Міністерству фінансів України.
Вказане свідчить на користь того, що позивача не було позбавлено права надати пояснення стосовно вчиненого правопорушення у сфері реклами, які, в свою чергу, враховані при винесенні оскаржуваного рішення.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанова суду підлягає залишенню без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Казино «Прем'єр Палац»- залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддяО.Є. Пилипенко
суддяС.Б. Шелест
Повний текст ухвали складений 05 квітня 2011 року.