Головуючий у 1 інстанції - Рудаков І.П.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
14 квітня 2011 року справа №2а-313/11/1206 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ястребової Л.В.
суддів Ляшенка Д.В. , Чумака С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області на постанову Брянківського міського суду Луганської області від 15 лютого 2011 року у справі № 2а-313/11/1206 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області про стягнення щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, -
Позивач звернулася до суду з позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області про стягнення щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни.
Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 15 лютого 2011 року зазначений позов задоволено частково. Визнана неправомірною бездіяльність відповідача та зобов'язано відповідача здійснити підвищення до пенсії, як дитині війни, позивачу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року з урахуванням здійснених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги встановила наступне.
Позивач, перебуває на обліку у відповідача, має статус "Дитина війни".
Згідно статті 6 Закону № 2195-IV в редакції, яка діяла з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та діє з 22 травня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідач як орган, якому делеговано повно важення щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог статті 6 Закону № 2195-ІV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Зі статті 6 Закону № 2195-ІV випливає, що під час визначення розміру підвищення пенсії за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) і встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене правильними є висновки суду першої інстанції щодо невзяття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону № 1058-ІV, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону № 2195-ІV.
Проте місцевий суд припустився помилки, не врахувавши наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Зазначена редакція ч. 2 ст. 99 КАС України набрала чинності з 30.07.2010 року, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що строк на звернення до суду з адміністративним позовом, якщо право на звернення до суду виникло до цієї дати, повинен обчислюватись саме з цієї дати, за умови, якщо станом на 30.07.2010 року не сплив строк на звернення до суду, встановлений чинним законодавством, що регулювало дані відносини до набрання чинності вказаними змінами.
Разом з тим, оскільки станом на 30.07.2010 року справи, пов'язані із соціальними виплатами, розглядались в порядку цивільного судочинства і лише рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року у справі № 1-40\2010 було визнано, що вони повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, то передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду для цієї категорії справ повинен обчислюватись саме з 9 вересня 2010 року.
Як вбачається з матеріалів справи вимоги позивачки стосуються стягнення недоплаченої надбавки, як дитині війни за період, починаючи з 2007 року. Оскільки до рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року справи щодо стягнення підвищення до пенсії як дитині війни розглядались в порядку цивільного судочинства, то на них розповсюджувався передбачений статтею 257 ЦК України трирічний строк позовної давності.
Позивач звернувся із позовною заявою 10.02.2011 року, а тому трирічний строк сплив щодо вимог позивача, починаючи з 09.07.2007 року по 09.02.2008 рік (включно) ще до 9 вересня 2010 року, тобто до переходу цих справ під юрисдикцію адміністративних судів.
Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, позивачкою пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом щодо частини своїх вимог. Тому вимоги позивача за період з 09.07.2007 р. по 09.02.2008 року (включно) підлягають залишенню без розгляду, а постанова суду першої інстанції в цій частині позовних вимог - скасуванню. За період з 10.02.2008 року судове рішення має бути залишено без змін.
Суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності обмежень строку для звернення за перерахунком пенсії з огляду на те, що вказані положення статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосуються нарахованих, але не сплачених пенсій, в той час як позивачу спірна частина пенсій нарахована не була, а також з огляду на те, що сам перерахунок пенсії є похідним від неправомірних дій або бездіяльності відповідного суб'єкту владних повноважень, оскарження яких згідно ст. 99 КАС України обмежується певними строками.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 155, 197, 198, 199, 203, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області - задовольнити частково.
Постанову Брянківського міського суду Луганської області від 15 лютого 2011 року у справі № 2а-313/11/1206 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області про стягнення щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни - скасувати в частині вирішення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 09.02.2008 р. ( включно), та в цій частині позов - залишити без розгляду.
В решті постанову Брянківського міського суду Луганської області від 15 лютого 2011 року у справі № 2а-313/11/1206 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Л.В.Ястребова
Судді: Д.В.Ляшенко
С.Ю.Чумак