"20" грудня 2010 р. справа № 2а-5391/09/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Панченко О.М.
суддів: Католікяна М.О. Проценко О.А.
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства «Техно-плюс»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року у справі №2а-5391/09/0870
за позовом Приватного підприємства «Техно-плюс»
до Запорізької митниці Державної митної служби України
про визнання дій протиправними та картки відмови нечинною,
встановила:
У вересні 2009 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці про визнання дій щодо відмови у прийнятті митної декларації та митному пропуску товарів і транспортних засобів протиправними та картки відмови нечинною.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112000003/2008/000291 від 11.09.2009 року, оскільки на вимогу митниці позивачем було надано належним чином засвідчений Сертифікат, як того вимагає Митний кодекс України, із зазначенням країни-походження пред'явленого товару.
Відповідач позовні вимоги не визнає та вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки зазначений Сертифікат свідчить про країну виготовлення товару (Індонезія), а не країну походження товару.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова вмотивована тим, що сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни, проте в наданому до митного оформлення сертифікаті форми В № 11114/JKB/2008 у графі 10 зазначена тільки країна виробник і відсутні відомості щодо країни походження зазначених товарів, тобто дана інформація не є свідоцтвом про країну походження товарів.
Судом також не прийнято до уваги посилання позивача на лист № 96/Dіtfas.5.3/ІХ/2008 від 23.09.2008 року Департаменту Пердаганган Республіки Індонезії щодо країни виробництва товару з Індонезії, оскільки даний лист не подавався під час митного оформлення.
Не погодившись із зазначеною постановою окружного суду Приватним підприємством «Техно-плюс»подано апеляційну скаргу.
На думку апелянта, судом при винесенні оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Посилається на те, що судом не враховано лист №96/Ditfas/5/3/IX/2008 Департаменту Пердаганган Республіки Індонезії щодо країни виробництва товару з Індонезії, де на російській мові зазначено, що «данный сертификат происхождения является одним из документов, которые должны быть предоставлены експортером для объявления товаров сделанными, произведенными и обработанными в Индонезии».
Крім того, Приватним підприємством «Техно-плюс»були надані Запорізькій митниці додаткові відомості, у наданій Специфікації до контракту ТІТ-01-2007 від 03.09.2007 року, на російській мові, чітко вказано «Страна происхождения Индонезия». Апелянт звертає увагу суду на те, що відповідно до контракту TIT - 01-2007 від вересня 2007 року, такий товар поставлявся з аналогічним Сертифікатом у серпні 2008 року, та дані декларації були прийняті відповідачем та було надано дозвіл на пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити постанову суду без змін.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до умов котракту№ТІТ-01-2007 від 03.09.2007 року на митну територію України, на адресу позивача, надійшов товар, у вигляді холодильників-морозильників побутові компресійні з двома роздільними зовнішніми дверима двохкамерними, одно-компресорні, класу енергозбереження А, торгової марки LG Electronics GR-392 (339л) ( GR -В392 YLC-15 шт, GR -В392 YVC-15 шт, GR -М392 YLQ-12 шт та GR -М392 YVQ-12 шт, та GR -352 (281л) (GR-B352 YVC-19 шт), виробник LG Electronics Inc.
Вантаж був заявлений до митного оформлення на митному посту Запорізької митниці та ним надано Сертифікат походження форми В № 11114/JKB/2008 від 06.08.2008 року.
Запорізькою митницею було прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації, що було оформлено карткою відмови №11200003/2008/000291 від 11.09.2008 року. У картці-відмови вказані вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення. Однією із таких вимог є надання належним чином оформленого сертифікату про походження товару з декларуванням країни походження у відповідності до вимог.
Згідно ст.279 Митного кодексу України, у разі, якщо у виробництві товару бере участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критеріями достатньої переробки, а саме: країною походження товару вважається країна, в якій було здійснено повне виготовлення товару або останні операції з його переробки, достатні для того, щоб товар одержав основні характерні риси.
Розділ II Спеціального додатку К «Міжнародної Конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур», укладеної 18 травня 1973 р. у м. Кіото, до якої Україна приєдналась 05.10.2006 року, встановлено визначення документів, які підтверджують походження товарів, в якому державна організація або орган, уповноважені на видачу зазначеного бланка, одночасно засвідчують, що товари, на які оформлено зазначене свідоцтво, мають місце походження у визначеній країні.
Стаття 283 Митного кодексу України визначає, що сертифікат про походження товару повинен одночасно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни і має містити: письмову заяву експортера (постачальника чи виробника) про країну походження товару; письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, який видав Сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.
Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією про визначення митної вартості та іншими документами, що подаються до митного оформлення.
Суд першої інстанції виходив з того, що що у наданому позивачем Сертифікаті форми В №11114/JKB/2008 у графі «10»всупереч вимог чинного законодавства, зазначена тільки країна-виробник та відсутні відомості щодо країни-походження зазначеного товару.
Проте, на думку колегії судів, суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги посилання позивача на лист-пояснення №96/Ditfas/5/3/IX/2008 Департаменту Пердаганган Республіки Індонезії стосовно Сертифікату походження товарів, оскільки позовні вимоги заявлені позивачем про визнання протиправними дій відповідача, а саме -не врахування наданих на вимогу митниці додаткових відомостей 23.09.2008 року.
Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги доводи позивача стосовно попереднього оформлення митницею партії товару на підставі аналогічного сертифікату , що митницею це не заперечується.
Відповідно до п. 5. Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затвердженого постановою КМУ N 1864 від 12.12.2002 року, у разі коли в декларації про походження товару та в інших документах, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в декларації, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару сертифікат або додаткові відомості, на підставі яких відповідно до положень Митного кодексу України щодо визначення країни походження та порядку, встановленого Держмитслужбою, митним органом визначається країна походження товару. Додатковими відомостями про країну походження є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, якими супроводжується товар, а також у паспортах, технічній документації, висновках-експертизах митних та інших уповноважених органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження відомостей про країну походження товару.
Посилання митниці на ту обставину, що до теперешнього часу не отримана відповідь від Держмитслужби стосовно перевірки сертифікату походження щодо його правильності та автентичності не можуть бути прийняті до уваги. Вбачаєтся, що остання відповідь від Держмитслужби була надана відповідачу 22.12.2008 року та на час розгляду справи майше через рік ніякої інформації не надходило та ніяких дій з метою її отримання віповідачем не вчинено, відповідних клопотань суду першої інстанції не заявлялося. Проте, слід зауважити, що рішення субктом владних повноважень мають прийматися протягом розумного строку, що в данному випадку не дотримується.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що відповідач, не приймаючи до уваги інші матеріали, що можуть бути використані для підтвердження відомостей про країну походження товару, діяв необгрунтовано, не пропорційно, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Судом першої інстанції не прийняті заходи щодо уточнення позовних вимог позивача, зазначених в прохальній частині позову. Разом з тим, за змістом викладеного в позові вбачається, що позивач просив визнати незаконними дії Запорізької митниці щодо відмови у прийнятті додаткових відомостей до вантажно-митної декларації № 112000003/8/008109 від 10.09.2008 року, а саме - листа №96/Ditfas/5/3/IX/2008 Департаменту Пердаганган Республіки Індонезії стосовно Сертифікату походження товарів, а також визнати нечинною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112000003/2008/000291, видану Запорізькою митницею 11.09.2008 року, що колегія суддів вважає за необхідне викласти в резолютивній частині постанови.
Суд першої інстанції не надав правової оцінки заяві відповідача щодо пропуску строку звернення до суду, але в цій частині постанова суду ніким не оскаржується.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.3 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Постановила:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Техно-плюс»- задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року у справі №2а-5391/09/0870 - скасувати та ухвалити нову постанову.
Позовні вимоги Приватного підприємства «Техно-плюс»задовольнити. Визнати незаконними дії Запорізької митниці щодо відмови у прийнятті додаткових відомостей до вантажно-митної декларації № 112000003/8/008109 від 10.09.2008 року, а саме - листа №96/Ditfas/5/3/IX/2008 Департаменту Пердаганган Республіки Індонезії стосовно Сертифікату походження товарів. Визнати нечинною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112000003/2008/000291, видану Запорізькою митницею 11.09.2008 року.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий: О.М. Панченко
Суддя: М.О. Католікян
Суддя: О.А. Проценко