"29" березня 2011 р.справа № 2а-126/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Суховарова А.В. Лукманової О.М.
при секретарі судового засідання: Цьокі І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 14 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до виконавчого комітету Запорізької міської ради, треті особи -Фонд Державного майна України, ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», орендне підприємство «Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації»про незаконне позбавлення права на приватизацію житла , -
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 14 січня 2009 року відмовлено у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до виконавчого комітету Запорізької міської ради про незаконне позбавлення права на приватизацію житла.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачі звернулися з апеляційною скаргою, в якій просили скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 14 січня 2009 року та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. Частиною 2 цієї статті визначено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Як вбачається з адміністративного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до виконавчого комітету Запорізької міської ради та просили визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів №76/1 від 24.02.1983 року «Про використання житлового будинку для малосімейних по вул.12 квітня під гуртожиток»; зобов'язати Запорізьку міську раду прийняти рішення щодо передачі квартири у будинку на приватизацію особам, що в ньому мешкають; зобов'язати Запорізьку міську раду передати позивачам у власність квартиру безоплатно, у порядку приватизації: зобов'язати Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації оформити необхідні документи та видати свідоцтво про право власності на квартиру.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що спірні правовідносини мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства, оскільки згідно зі ст.15 ЦПК України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин розглядаються в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про непідвідомчість даної справи адміністративним судам.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 14 січня 2009 року -залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 14 січня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: О.М. Лукманова