11 квітня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1871/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
при секретарі - Дрижирук М.І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Омельченка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000392303 від 23.02.2011 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4131,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що виявлене під час перевірки порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не відповідає дійсності, оскільки відповідно до частини 3 статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності. Вказував, що згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 № 727/98 суб'єкт малого підприємництва - фізична зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат. Отже, як вбачається з аналізу вказаних норм на суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб не покладено обов'язок щодо здійснення обліку товарних запасів та не може бути покладено відповідальність за його невиконання. Крім того, вказував, що до матеріалів перевірки відповідачем не додано документів, які підтверджують неведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації суб'єктом підприємницької діяльності у книзі обліку доходів та витрат.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, у задоволенні позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що при проведенні перевірки встановлено факт не забезпечення позивачем ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації відповідно до відомості залишків товару від 08.02.2011 на суму 2065,50 грн, в якій зазначено, що накладні відсутні. Крім того, посилався на те, що акт перевірки без заперечень підписано уповноваженою особою, що проводила розрахунки, а тому це свідчить про правомірність дій працівників податкової служби щодо проведення перевірки, виявлення порушення та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 26.07.2000 зареєстрована виконавчим комітетом Лубенської міської ради Полтавської області як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку у Лубенській об'єднаній державній податковій інспекції.
08.02.2011 працівниками Державної податкової адміністрації у Полтавській області проведено фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), а саме, господарського об'єкту - кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Полтавської області, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_3
За результатами фактичної перевірки складено акт №0040/16/18/23/НОМЕР_1 від 08.02.2011, в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995, а саме, здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку на суму 2065,50 грн.
На підставі акту перевірки Лубенською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000392303 від 23.02.2011 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 4218,00 грн, з яких 4131,00 грн - штрафна (фінансова) санкція за порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0000392303 від 23.02.2011 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4131,00 грн, позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування в цій частині. При цьому порядок та підстави проведення фактичної перевірки позивачем не оскаржуються.
Пи РНадаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції №0000392303 від 23.02.2011 в частині, що оскаржується позивачем, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до статті 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Згідно з частиною 3 статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.
Відповідно до статті 7 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" дія цього Указу не поширюється на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами.
Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 здійснює торгівлю лікеро-горілчаними виробами, а отже дія вказаного Указу на неї не поширюється. Крім того, представник позивача в судовому засіданні вказав, що позивач знаходиться на загальній системі оподаткування, а не на спрощеній.
Відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі -Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
Наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" від 24.12.2010 №1025, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за №1425/18720 (набрав чинності 21.01.2011) затверджено форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок ведення даної Книги обліку доходів і витрат.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, самозайняті особи повинні придбавати та оформлювати Книгу самостійно. Книга має вигляд зошита чи блокнота. Прошнурована з пронумерованими сторінками Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку самозайнятої особи.
Як вбачається із форми Книги обліку доходів і витрат, затвердженої наказом ДПА України від 24.12.2010 №1025, Книга має наступні графи: "Період обліку (день, місяць, квартал, рік)", "Залишок товарних запасів, матеріалів, сировини на початок звітного періоду (грн.)", "Розмір отриманих доходів від здійснення діяльності (за день, місяць, квартал, рік)", "Витрати виробництва та обігу, де зазначаються: реквізити документа, що підтверджує понесені витрати, загальна вартість придбаних товаро-матеріальних цінностей (грн.), у тому числі, товарів, що реалізовані, товаро-матеріальних цінностей, що використані у виробництві продукції (грн.), внутрішнє переміщення товару (відпущено/отримано), понесені витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату (грн.), понесені інші витрати, пов'язані з одержанням доходу, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг (грн.), "Залишок товарних запасів, матеріалів, сировини на кінець звітного періоду (грн.)", "Чистий дохід (грн.)".
Згідно з підпунктом 3.2 пункту 3 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання.
Отже, суд доходить висновку, що Книга обліку доходів і витрат, ведення якої передбачено вказаним Порядком фізичними особами-підприємцями, дозволяє фіксувати рух товарних запасів за місцем їх реалізації.
На підтвердження порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідачем до суду надано відомість про результати перевірки повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 08.02.2011, де зазначено, що накладні на товар відсутні. Дану відомість підписано уповноваженою особою, що проводила розрахунки - барменом-касиром ОСОБА_4 Крім того даною особою акт перевірки №0040/16/18/23/НОМЕР_1 від 08.02.2011 підписано без зауважень.
В судове засідання представником позивача надано копії накладних від 05.02.2011 на товар, що зазначений у вказаній відомості до акту перевірки.
Разом з цим, в судове засідання надано для огляду Книгу обліку доходів і витрат, що ведеться позивачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1269 та за формою, встановленою додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ДПА України від 21.04.1993 № 12, яка не дозволяє фіксувати рух товарних запасів за місцем їх реалізації.
Судом встановлено та не заперечувалось представником позивача, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 продовжує вести Книгу обліку доходів і витрат за старою формою, оскільки вона не закінчилася. Для придбання і оформлення Книги обліку доходів і витрат за новою формою до податкового органу вона не зверталась.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було допущено порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме, порушено порядок ведення обліку товару за місцем його реалізації. При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що чинним законодавством не передбачено обов'язок фізичних осіб-підприємців по веденню обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, оскільки саме ведення Книги обліку доходів і витрат, за формою, затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2010 №1025, дозволяє фіксувати облік товарних запасів за місцем їх реалізації, чого позивачем зроблено не було.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі вказаної норми Лубенською об'єднаною державною податковою інспекцією правомірно застосовано до позивача фінансові санкції в розмірі 4131,00 грн. (2065,50 грн х 2 = 4131,00 грн).
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000392303 від 23.02.2011 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4131,00 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2011 року.
Суддя О.В. Гіглава