Справа № 2а-8140/10/1570
04 квітня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Федусик А.Г.,
при секретарі - Пальоной І.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самоцвіти»про стягнення 12634,55 грн., -
Позивач (далі ДПІ) звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Самоцвіти»(далі ТОВ) зареєстроване 15.03.1999 року Білгород-Дністровським міськвиконкомом за номером 04056799Ю0010097 та перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ з 15.04.1999 року за №1498. Станом на 21.07.2010 року у відповідача перед бюджетом є податкова заборгованість в розмірі 12634,55 грн., яка виникла у нього згідно з актом перевірки №0003577/3988/23-70 від 24.10.2007р., складеного за результатами проведено перевірки крамниці «Жемчуг», яка належить відповідачу, в ході якої було встановлено порушення ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР. На підставі акту перевірки було прийнято рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 12634,55 грн., яка до цього часу відповідачем не сплачена. У зв'язку з зазначеним позивач просив суд стягнути з відповідача суму в розмірі 12634,55 грн. виходячи із вимог Закону.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві (а.с.5-7).
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях проти позову. Крім цього, відповідач посилався на пропуск позивачем строку на звернення до суду (а.с.67-69).
Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
Згідно ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані платити податки та збори в установлений законом строк.
ТОВ зареєстроване 15.03.1999 року Білгород-Дністровським міськвиконкомом за номером 04056799Ю0010097 (а.с.20) та з 15.04.1999 року перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ за №1498 (а.с.9).
24.10.2007 року ДПА в Одеській області була проведена документальна перевірка крамниці «Жемчуг», яка належить відповідачу, в ході якої були виявлені порушення вимог п.1, 9, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилося у здійсненні розрахункової операції на суму 2458,00 грн. без застосування РРО та роздрукування відповідного розрахункового документу, у невиконанні щоденного роздрукування фіскальних звітів (а саме звіту за 26.06.2007 року), а також у невідповідності суми наявних готівкових коштів на місті проведення розрахунків, яка склала 0.91 грн..
За наслідками перевірки було складено акт №0003577/3988/23-70 від 24.10.2007 року, на підставі якого позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 листопада 2007 року №0002222370 про застосування до ТОВ за зазначені порушення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12634,55 грн. (а.с. 12-15).
Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом згідно з пунктами 4.2 і 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за виключенням випадків, коли таке податкове зобов'язання оскаржується у адміністративному порядку.
В судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи рішення від 02 листопада 2007 року №0002222370 про застосування до ТОВ штрафних санкцій в розмірі 12634,55 грн. ні ким не оскаржено та не скасовано, а тому є дійсним, що не заперечував представник відповідача та підтвердив представник позивача.
21 листопада 2007 року відповідачем була частково погашена сума заборгованості в розмірі 344,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1695 від 21.11.2007 року (а.с.71), і остаточна сума заборгованості на цей час становить 12290 грн., яка до цього часу відповідачем не сплачена.
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити у податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 5.4.1 п.5.4 ст.5 зазначеного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно зі статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XI 1 від 25.06.1991р. (зі змінами та доповненнями) відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та дотримання законів про оподаткування несуть платники податків у відповідності з законами України.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що дії та рішення державного органу, органу місцевого самоврядування чи їх посадової особи повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі зазначених норм, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що здійснюючи 24.10.2007 року перевірку, за результатами якої було складено акт №0003577/3988/23-70, та нараховуючи відповідачу податкову заборгованість, позивач діяв на підставі та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, та у межах наданих йому повноважень, у зв'язку з чим заявлені ним позовні вимоги про стягнення з відповідача податкової заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача непогашеної заборгованості в розмірі 12290 грн.
В іншій частині вимог позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем було надано суду докази щодо часткового погашення суми заборгованості в розмірі 344,55 грн. (а.с.71).
При цьому суд вважає безпідставними посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову на пропуск позивачем строку на звернення до суду, оскільки на думку суду положення ст.ст.99-100 КАС України щодо шестимісячного строку на звернення до суду до спірних правовідносин не можуть бути застосовані, і в ході розгляду справи судом було встановлено, що позивачем не було пропущено встановлений законом строк для звернення до суду.
Також суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що продаж товару 24.10.2007 року на суму 2458,00 грн. було здійснено не ТОВ, а фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, оскільки ні в ході перевірки, ні в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду заслуговуючих на увагу доказів на підтвердження цих доводів, в тому числі і того, що у крамниці «Жемчуг», яка належить відповідачу і яка перевірялася (а.с. 11), здійснюється підприємницька діяльність будь-якими іншими суб'єктами господарювання.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач частково довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають частковому задоволенню в зазначеній сумі.
На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про систему оподаткування», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164 КАС України, суд -
Адміністративний позов Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Самоцвіти» (ІК №21001794) суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12290 грн. на р/р №31111104700011 одержувач: УДК в Білгород-Дністровському районі, код 23215016, банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код платежу 3021080900.
В іншій частині вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя А.Г.Федусик
08 квітня 2011 року .
/