Копія
Україна
08 квітня 2011 року Справа № 1170/2а-897/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Нагібіної Г.П.
при секретарі -Дегтярьові Д.В.
за участю:
представника позивача -Остроухова А.В.
представників відповідача -Мельниченко Д.М., Бойко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Трест зеленого господарства»до контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області про скасування рішення.
КП «Трест зеленого господарства»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування пунктів 6, 8 листи -вимоги № 08-14/1419 від 02.11.2010 р. виданого Кіровоградським об'єднаним контрольно-ревізійним відділом контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області.
Позовні вимоги КП «Трест зеленого господарства»обґрунтовує тим, що в п. 6, 8 лист-вимоги № 08-14/1419 від 02.11.2010 р. містяться вимоги на проведення претензійно-позовної роботі з іншими підприємствами по поверненню ними коштів, але аналіз норм Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні»не вбачається наявності повноважень у КРУ щодо направлення вимог по проведенню претензійно-позовної роботи по поверненню коштів.
Також в адміністративному позові КП «Трест зеленого господарства»зазначає, що всі договори оренди автомобілів в щодо виконання робіт були виконані. Автомобілі використовувались про що свідчить оформлення шляхових листів і це влаштовувало обидві сторони. Крім того, договори оренди автомобілів не були визнані недійсними згідно чинного законодавства.
Що стосується завищення підрядниками вартості виконаних робіт внаслідок застосування розцінок, що не підтверджені фактичними витратами за даними бухгалтерського обліку та включень вартості матеріалів до актів виконаних робіт, то КП «Трест зеленого господарства»зазначає, що підприємствами-підрядниками виконувались роботи на замовлення КП за затвердженими розцінками та погодженими розрахунками на транспорт. Роботи були виконані якісно та в обумовлений термін, і це влаштовувало обидві сторони договорів, де вартість виконаних робіт була погоджена без будь-яких застережень, а за не відображення руху паливно-мастильних речовин в бухгалтерському обліку підрядників КП відповідальності не несе.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги адміністративного позову, просив суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Також представник позивача погоджувався з висновками, викладеними в акті перевірки щодо порушення ст.799 Цивільного Кодексу України при укладенні договорів оренди автомобілів, але зазначав, що такі договори в майбутньому можуть бути визнаній дійсними.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позовної заяви, надавши письмові заперечення.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 08.04.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 13.04.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Комунальне підприємство «Трест зеленого господарства»(далі відповідач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради про що видано свідоцтва про державну реєстрацію Серія А00 № 747066 (а.с.73).
П.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, від 6 липня 2005 року N 2747-IV (далі КАС України) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26 січня 1993 року N 2939-XII (далі Закон N 2939-XII), Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд вважає, що під правовим актом індивідуальної дії слід розуміти такий акт суб'єкта владних повноважень, який тягне для прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин певні правові наслідки.
В силу ч. 7 ст. 10 Закону N 2939-XII, управління має право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Частиною другою статті 15 цього Закону, встановлено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку лист-вимога Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області є розпорядчим документом суб'єкта владних повноважень, який обов'язковий для виконання.
Контрольно-ревізійне управління в Кіровоградської області (далі відповідач) в розумінні ст.3 КАС України є суб'єкт владних повноважень, рішення якого оскаржене.
Відповідно до п. 1.2.4.1 плану контрольно-ревізійної роботи Кіровоградського об'єднаного контрольно-ревізійного відділу на 3 квартал 2010 р. проведено планову ревізію КП «Трест зеленого господарства»за період з 01.01.2008 р. по 01.08.2010 р., про що було складено акт від 18.10.2010 р. № 08-10/200 (а.с.38-58). Акт ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача підписано посадовими особами відповідача без заперечень.
На підставі висновків акту ревізії відповідач направив позивачу лист-вимогу «Про усунення виявлених порушень за результатами ревізії»від 02.11.2010 р. № 08-14/1419 (а.с.9-13).
Позивач частково виконав вимоги поставлені відповідачем в листі-вимоги, а з пунктами 6 та 8 позивач не погоджується, що і стало підставою його звернення до суду.
Стосовно наданих суду документів, які свідчать про часткове виконання п.6 та 8 листа-вимоги, представник позивача пояснив, що після отримання листа-вимоги, керівник підприємства був ОСОБА_4, який погоджувався в висновками КРУ і частково виконував вимоги листа-вимоги, але потім в підприємстві змінився керівник, який не погоджується з п.6 та 8 листа-вимоги і вважає їх незаконними.
Суд не приймає посилання відповідача, стосовно того, що позивач самостійно став виконувати вимоги, викладені в листі-вимозі, а тому він не може звернутись до суду з вимогою про скасування окремих пунктів листа-вимоги, оскільки право на звернення до адміністративного суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень жодним чином не обмежується обставиною виконання оскаржуваного рішення.
Суд критично ставиться до посилання позивача щодо відсутності у відповідача повноважень на направлення листа-вимоги по проведенню претензійо-позовної роботи з іншими підприємствами, в зв'язку з наступним.
Ст. 2 Закону N 2939-XII визначено, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
У відповідності до вимог ст.10 Закону N 2939-XII, Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до ч.1 ст.130 Кодексу Законів про працю України від 10 грудня 1971 року N 322-VIII (далі КЗпП), працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Згідно ст.136 КЗпП, покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника або уповноваженого ним органу або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора.
Згідно з п. 49 Порядку проведення інспектування державною-контрольно ревізійною службою», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550, у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.
Отже, встановивши, що державному підприємству задано шкоду, органи КРУ мають право ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.
А відтак, суд приходить до висновку, що законодавчо врегульоване питання щодо можливості проведення претензійно-позовної роботи та наявність у відповідача повноважень на пред'явлення вимог саме в такій редакції.
Щодо позовної вимоги про скасування п. 6 листа-вимоги «Про усунення виявлених порушень за результатами ревізії»від 02.11.2010 р. № 08-14/1419, суд зазначає наступне.
В п.7.2 Розділу VII «Ревізія дотримання вимог чинного законодавства при формуванні витрат підприємства»акту перевірки зазначено, що при ревізії наявності орендованих транспортних засобів встановлено, що колишнім начальником КП «Трест зеленого господарства»ОСОБА_5 односторонньо укладались договори «Про використання працівником власного автотранспорту для службових потреб»при наявності на підприємстві службового автотранспорту SKODA державний номер НОМЕР_1.
Директором КП «Трест зеленого господарства»ОСОБА_5 укладено договір № 1 від 01.10.2007 р. про використання власного автомобілю SKODA OKTAVIA А-5 державний номер НОМЕР_4 із виплатою йому компенсаційних виплат в розмірі 2400 грн. в місяць та із заправкою паливно-мастильних матеріалів згідно дорожніх листів але не більше 200 л в місяць. Термін дії договору до 01.10.2008 р. (а.с.80). В жовтні ОСОБА_5 укладено аналогічний договір № 2 від 01.10.2008 р. на тих же самих умовах та на той самий автомобіль. Даний договір укладено між ОСОБА_5 на той час директором КП та в.о. директора ОСОБА_4 (а.с.79 зв.).
В серпні 2008 р. ОСОБА_5 в особі директора КП «Трест зеленого господарства»з працівником підприємства -заступником директора ОСОБА_6, укладено договір № 8 від 01.08.2008 р. про використання працівником власного автотранспорту ВАЗ 2109 державний номер НОМЕР_2, із виплатою компенсаційних виплат в сумі 500 грн. на місяць (а.с.79).
Протягом 2008 та 2009 років керівниками КП «Трест зеленого господарства»ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено ряд договорів з працівником підприємства ОСОБА_7 про використання власного мікроавтобуса працівника, державний номер НОМЕР_3, для виробничих потреб з виплатою йому щомісячної компенсації в сумі 2000 грн. (а.с.80 зв.-86).
При дослідженні ревізорами вищезазначених договорів встановлено, що останні укладені в порушення ч.3 ст.238 та 799 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст. 238 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (далі ЦК України), представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Суд, погоджується з висновками відповідача щодо порушення позивачем вимог ч.3 ст.238 ЦК України при укладенні договору № 1 від 01.10.2007 р. про використання власного автомобілю SKODA OKTAVIA А-5 державний номер НОМЕР_4.
Згідно ч.2 ст.799 ЦК України, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно ч.1 ст.219 ЦК України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.
Абз.2 ч.2 ст.215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Всі договори оренди транспортних засобів, укладені позивачем, нотаріально посвідчені не були, а тому суд також погоджується з висновками ревізорів щодо нікчемності укладених договорів оренди автомобілів.
В п.6 листа вимоги «Про усунення виявлених порушень за результатами ревізії»від 02.11.2010 р. № 08-14/1419 відповідач зазначає про необхідність відобразити в обліку дебіторської заборгованості за фізичними особами-працівниками ОСОБА_6 в сумі 850 грн. та ОСОБА_7 в сумі 19894,06 грн. та про необхідність провести претензійно-позовну роботу з вищевказаними особами. Та необіхність звернутись з цивільним позовом до суду щодо відшкодування ОСОБА_5 незаконних витрат в сумі 19330 грн. за використання власного автотранспорту. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок коштів підприємства витрат сторонніх фізичних осіб на загальну суму 40074,01 грн.
Розбіжностей стосовно визначення суми шкоди в розмірі 40074,01 грн. між сторонами не заявлялось.
ОСОБА_5 на день видання листа-вимоги був звільнений з посади директора, а тому вимога щодо звернення до суду саме на день винесення листа вимоги була правомірною та обґрунтованою.
Також, суд звертає увагу на той факт, що представник позивача в судовому засіданні визнав факт порушення норм цивільного законодавства і зазначив, що такі договори у майбутньому можуть бути визнані дійсними. Стосовно даного посилання, суд зазначає, що у разі визнання таких договорів за рішенням суду дійсними, позивач не позбавлений права на підставі глави 4 КАС України, звернутись до адміністративного суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість посилань позивача та правомірність висновків відповідача, а тому вважає, що в цій частині позову необхідно відмовити.
Щодо позовної вимоги про скасування п. 8 листа-вимоги «Про усунення виявлених порушень за результатами ревізії»від 02.11.2010 р. № 08-14/1419, суд зазначає наступне.
В Розділі VІII «Ревізія витрат на проведення робіт по благоустрою міста. Перевірка наявності трудових ресурсів у підрядних організацій залучених до виконання робіт по благоустрою»акту перевірки зазначено, що перевіркою достовірності витрат на проведення робіт по благоустрою міста встановлено, що КП «Трест зеленого господарства»відповідно до укладених договорів протягом 2008-2009 р.р. та 1 квартал 2010 р. залучалися підрядні організації, а саме: ТОВ «ХІК», ПП «Вікінг-будсервіс»та ФОП ОСОБА_8 Слід зазначити, що власники вказаних підприємств являються працівниками КП «Трест зеленого господарства».
В ході ревізії проведено зустрічну перевірку звірку в ТОВ «ХІК» з питання документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися з КП «Трест зеленого господарства». За результатами зустрічної перевірки встановлено, про протягом ревізійного періоду було укладено 9 договорів на проведення робіт по благоустрою міста. Факт виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт підписаними обома учасниками договірних відносин.
ТОВ «ХІК»в ході зустрічної звірки не підтверджено наявність ПММ в обліку ТОВ «ХІК»в березні, вересні та жовтні 2008 р.
В результаті зустрічної перевірки, ревізори прийшли до висновку, що ТОВ «ХІК»для визначення вартості виконаних робіт протягом 2008 року застосовувались розцінки, що не підтверджені фактичними витратами за даними бухгалтерського обліку, внаслідок чого порушило п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правил визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174, п.1,3,8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 27116,92 грн. Враховуючи, що за даними бухобліку КП «Трест зеленого господарства», оплату ТОВ «ХІК»проведено не в повному обсязі та станом на 01.10.2010 р. рахується кредиторська заборгованість в сумі 10695,59 грн., незаконні витрати комунального підприємства становлять 16421,03 грн. вартість виконаних робіт на загальну сум.
Проведеною зустрічною звіркою в ПП «Вікінг-Будсервіс»з питань документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися з КП «Трест зеленого господарства»також не підтверджено наявність ПММ в обліку ПП «Вікінг-Сервіс», внаслідок чого останнє завищило вартість виконаних робіт на загальну суму 11448,12 грн.
Ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні (що відображено в журналі судового засідання) представниками відповідача не наведено, що саме порушив позивач (яку норму нормативно-правових актів), оскільки у висновках за результатами проведення зустрічних перевірок, встановлено порушення ведення бухгалтерського обліку не КП «Трест зеленого господарства», а ТОВ «ХІК»та ПП «Вікінг». Висновком ревізора стало порушення ТОВ «ХІК»визначення вартості виконаних робіт, оскільки останнім застосовані розцінки, які не підтверджені фактичними витратами за даними бухгалтерського обліку та порушення ПП «Вікінг», яке виразилось у завищенням вартості виконаних робіт.
Відповідно до п.18 Порядку проведення інспектування державною-контрольно ревізійною службою», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550, у разі виявлення порушень законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, посадові особи служби повинні вимагати від працівників об'єкта контролю, причетних до виявлених порушень, письмові пояснення. Якщо працівники об'єкта контролю відмовляються від надання письмових пояснень, цей факт фіксується в акті ревізії. Для з'ясування окремих обставин фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю посадові особи служби можуть вимагати письмові пояснення від працівників об'єкта контролю, а також інформацію від інших осіб, які мали правові відносини з об'єктом контролю. Пояснення оформляються на ім'я керівника органу служби, який призначив ревізію, з обов'язковим зазначенням дати. Особам, від яких вимагаються пояснення, вручається під особистий підпис про отримання відповідний перелік питань.
В порушення вищезазначеної норми, відповідач не зазначив, яке порушення допустив позивач, а також не відібрав у нього пояснення з приводу порушень, які на думку ревізора, порушив позивач.
Суд погоджується з посиланням представника позивача, що КП «Трест зеленого господарства»не несе жодної відповідальності за порушення обліку ПММ з боку ТОВ «ХІК»та ПП «Вікінг». З огляду на принцип персональної відповідальності суб'єкта господарської діяльності позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язку щодо відображення в бухгалтерському обліку руху ПММ ТОВ «ХІК»та ПП «Вікінг», якщо інше прямо не встановлено законом.
Позивачем укладені договору про надання послуг робіт пов'язаних з озелененням території міста з ТОВ «ХІК» та ПП «Вікінг», після виконання останніми, визначених в договорах робіт, сторонами складені та підписані акти виконаних робіт.
П. 19 Порядку проведення інспектування державною-контрольно ревізійною службою», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550 визначено, якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти. В судовому засіданні не були наведені факти звернення відповідачем до інших контролюючих органів, щодо порушень, які на думку відповідача мали місце.
За змістом пункту 7 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" органи контрольно-ревізійної служби наділяються правом пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
П.8 листа-вимоги, прийнята на реалізацію висновків проведеної ревізії, які, як встановлено в судовому засіданні, є помилковими, а отже і сама вимога в цій частині з наведених вище підстав теж підлягає скасуванню.
Ч.3 ст.94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 61 від 01.03.2011 р. (а.с.2), так як адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, то і відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору підлягають частковому відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 -163 КАС України, суд,
Адміністративний позов комунального підприємства «Трест зеленого господарства»до контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області про скасування рішення задовольнити частково.
Скасувати пункт 8 листа-вимоги № 08-14/1419 від 02.11.2010 р. «Про усунення виявлених порушень»виданого Кіровоградським об'єднаним контрольно-ревізійним відділом контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити комунальному підприємству «Трест зеленого господарства»з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1,70 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 11 квітня 2011 р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.П. Нагібіна