Україна
06 квітня 2011 року Справа № 1170/2а-1034/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Сагун А.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Ульяновського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-
Ульяновський районний центр зайнятості (далі по тексту Ульяновський РЦЗ) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача кошти в сумі в розмірі 1 765,32 грн.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач незаконно отримувала допомогу по безробіттю, в той час як була зареєстрована як приватний підприємець.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, на адресу суду надала заперечення в яких просила розглянути справу без її участі. Просила у задоволенні адміністративного позову відмовити, оскільки нею 21 березня 2007 року було подано державному реєстратору заяву про припинення її підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця. У зв'язку із цим відповідач вважала, що вона не є приватним підприємцем і стала на облік в Ульяновському РЦЗ як безробітна. Причини внесення державним реєстратором запису до ЄДРПОУ лише 11 липня 2007 року їй не відомі.
З огляду на те, що відповідач в судове засідання не з'явилася, справу просила розглянути без її участі, , враховуючи те, що у справі відсутні потреби у заслуховуванні свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у порядку письмового провадження
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
Відповідно до ст. 18 Закону України „Про зайнятість населення”, державна служба зайнятості створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Правовідносини щодо надання матеріальної допомоги по безробіттю врегульовано Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року № 16/98-ВР (далі -Основи) та Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 року № 1533-III.
Стаття 4 Основ, як вид загальнообов'язкового державного соціального страхування, залежно від страхового випадку, встановлює страхування на випадок безробіття.
Зокрема ст. 6 Основ передбачено, що застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Статтею 11 Основ визначено поняття страхового випадку, яким є подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 25 Основ встановлює види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням до яких, зокрема, відноситься допомога по безробіттю та матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї.
Стаття 30 Основ передбачає, що сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.
Судом встановлено, що 21 червня 2007 року ОСОБА_2 звернулася до Ульяновський РЦЗ з заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається (а.с. 8). Наказом директора Ульяновський РЦЗ від 21.06.2007 року №НТ070621 відповідачу з 21 червня 2007 року надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю на період з 21 червня по 18 вересня 2007 року. Наказом від 19.09.2007 року розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю. Наказом від 18.06.2008 року, у зв'язку із працевлаштуванням відповідачки, виплату допомоги по безробіттю припинено (а.с. 11). У період з 19 вересня 2007 року по 13 червня 2008 року ОСОБА_2 виплачені кошти як допомога по безробіттю в сумі 1 765,32 грн. (а.с.6, 15-47). 04 серпня 2010 року здійснено перевірку законності виплати допомоги по безробіттю, внаслідок чого виявлено, що на момент реєстрації в Ульяновський РЦЗ відповідачка була зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що складено акт №247 від 04.08.2010 року (а.с.11). На підставі акту винесено наказ від 04.08.2010 року №НТ100804 про повернення відповідачем виплачених у період з 19 вересня 2007 року по 13 червня 2008 року коштів у сумі 1765,32 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, якою встановлюються права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, зазначається, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно довідки з ЄДРПОУ від 10.02.2011 року 15 вересня 2006 року відповідач Ульяновською районною державною адміністрацією Кіровоградської області зареєстрована як фізична особа-підприємець. 21 березня 2007 року до ЄДРПОУ внесено запис про прийняте рішення щодо припинення підприємницької діяльності. 11 липня 2007 року до ЄДРПОУ внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням (а.с. 5).
Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Отже, на період винесення наказу від 19.09.2007 року №НТ070919 про початок (поновлення) виплати допомоги по безробіттю та виплати вказаної допомоги з 19 вересня 2007 року по 13 червня 2008 року ОСОБА_2 не мала статус фізичної особи-підприємця, трудовою діяльністю не займалася, статусу безробітної позбавлена не була. Відповідно, суд прийшов до висновку, що відповідач у період з 19 вересня 2007 року по 13 червня 2008 року мала законні підстави для отримання матеріальної допомоги в сумі 1 765,32 грн., а тому адміністративний позов є безпідставним і не підлягає задоволенню.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -впродовж десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А. В. Сагун