Копія Справа № 2а-2743/10/1170
Категорія статобліку 2.6.1
17 серпня 2010 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Флоренка О.Ю.,
при секретарі -Галушко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство Будкомплектсервіс», Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, Головного управління юстиції в Кіровоградській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
19 липня 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство Будкомплектсервіс», Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулися до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ленінського відділу Державної виконачої служби Кіровоградського міського управління юстиції, Головного управління юстиції в Кіровоградській області, в якій просять зобов'язати Ленінський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції зняти арешт з нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом періоду з 2002 по 2008 роки позивачами був придбаний комплекс нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Попереднім власником комплексу бало ВАТ «Укрм'ясомолтехпром». З 2002 р. нерухоме майно під час виконавчого провадження Ленінським відділом державної виконавчої служби було взято під арешт і реалізоване з прилюдних торгів. Позивачами нерухоме майно було придбано частинами, в тому числі і з прилюдних торгів, про що свідчать свідоцтва про право власності.
У травні 2010 р. позивачам стало відомо, що арешт на нерухоме майно, яке належить їм на праві власності, досі не знятий. На думку позивачів, починаючи з 2008 року підстав для арешту нерухомого майна немає.
Позивачі вважають, що арешт майна повинен був бути знятий ще після проведення прилюдних торгів, з яких це майно було реалізоване. Кошти неодноразово отримувались першим відповідачем для погашення виплати коштів на виконання судових рішень і виконавчих проваджень.
У судовому засіданні представник позивача ТзОВ «ІП Будкомплектсервіс»ОСОБА_3, позивачі ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю, просили суд задовольнити позов у повному обсязі та надали пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.
Представник першого відповідача Москаленко Ю.В., другого відповідача Коробєйніков А.В. у судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення позову зазначили, що було знайдено запис про арешт нерухомого майна що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ВАТ «Укрм'ясомолтехпром», який накладений постановою державного виконавця від 20.05.2003 р. Підстави винесення постанови про арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження, причини завершення виконавчого провадження на даний час встановити неможливо, у зв'язку із знищенням виконавчих проваджень та книг обліку виконавчих документів, переданих державному виконавцю за 2003-2004 р.р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що на протязі періоду з 2002 по 2008 роки позивачами був придбаний комплекс нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Попереднім власником комплексу бало ВАТ «Укрм'ясомолтехпром». Позивачами все нерухоме майно було придбано частинами, в тому числі і з прилюдних торгів, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право власності на нерухоме майно та витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 10-11, 14-15, 17-18, 20-21, 69-71).
В зазначеному комплексі нерухомого майна відсутні частки, які б належали іншим власникам (в тому числі і ВАТ «Укрм'ясомолтехпром»), крім позивачів.
До того ж, згідно з витягом з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру станом на 24.02.2010 р., який виданий за заявою ТзОВ «Інноваційне підприємство Будкомплектсервіс»(а.с. 68), відомості щодо права власності та користування земельною ділянкою в м. Кіровограді по проїзду Аджамському, буд. 4 за іншими власниками або користувачами земельних ділянок, в тому числі і за ВАТ «Укрм'ясомолтехпром», - не зареєстровані.
З витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомога майна від 09.07.2010 р. №27751788 (а.с. 12) вбачається, що 29.02.2008 р., на підставі постанови Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 20.05.2003 р., Державним нотаріальним архівом в Кіровоградській області був зареєстрований тип обтяження -арешт нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та власником якого є ВАТ «Укрм'ясомолтехпром».
Позивачі звернулися зі скаргою на дії державного виконавця за вих. №43, адресованою заступнику начальника Головного управління юстиції в Кіровоградській області - начальнику відділу ДВС Чумаку О.О., з вимогою зняти арешт з нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 23).
У відповідь на зазначену скаргу позивачі отримали лист від 04.06.2010 р. №27668/3 (а.с. 22), за змістом якого Ленінський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції за дорученням Відділу ДВС Головного управління юстиції в Кіровоградській області повідомив позивачів про те, що підстави винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та причини завершення виконавчого провадження встановити неможливо по причині знищення виконавчих проваджень та книг обліку виконавчих документів, переданих державному виконавцю за 2003-2004 р.р.
Згідно з розділом 3 «Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 05.07.1999 р. № 470/7, передачі до архіву підлягає виконавче провадження, у разі: відмови у відкритті виконавчого провадження згідно із статтею 26 Закону; закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 Закону; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 Закону.
Строк зберігання переданих до архіву завершених виконавчих проваджень становить 3 роки. Знищення виконавчих проваджень, які передано до архіву, здійснюється комісією один раз у півріччя, про що складається акт у двох примірниках за встановленою формою. Знищення виконавчих проваджень, переданих до архіву, здійснюється паперорізальними машинами або шляхом спалення, про що зазначається в акті. Акти знищення виконавчих проваджень, переданих до архіву, зберігаються у номенклатурній справі.
За поясненнями представника першого відповідача, які він надав у судовому засіданні, виконавче провадження, в ході якого було накладено арешт на нерухоме майно, належне позивачам, було закінчено, у зв'язку з чим, по закінченню терміну зберігання в архіві, і було знищено.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»(далі -Закон), виконавче провадження підлягає закінченню у випадках: 1) визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі; 6) закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення; 7) передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом; 8) фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконане, відповідно до пункту 8 частини першої цієї статті, під час виконання рішення Європейського суду з прав людини.
На підставі ст. 38 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред'явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.
На підставі аналізу наведених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що внаслідок закінчення виконавчого провадження, в ході якого було накладено арешт на нерухоме майно, належне позивачам, чинність арешту майна боржника припинилася, про що державний виконавець повинен був зазначити у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
З огляду на викладене, суд вважає, що відмова відповідача зняти арешт на нерухоме майно, належне позивачам, є протиправною.
Відповідно до ч.ч. 2, 4, 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд зазначає, що відповідачі не навели обґрунтованих причин своєї відмови на вимогу позивачів зняти арешт на нерухоме майно, належне позивачам, а також доказів на підтвердження правомірності своєї бездіяльності щодо зняття арешту.
У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Отже, суд дійшов висновку, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів, про захист яких вони просять, слід визнати протиправною бездіяльність Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції щодо незняття арешту з комплексу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, оскільки вона не є законною та обґрунтованою.
Також суд вважає за необхідне зобов'язати Ленінський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції зняти арешт з комплексу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 11, 71, 158 -163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції щодо незняття арешту з комплексу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
3. Зобов'язати Ленінський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції зняти арешт з комплексу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.08.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 20.08.2010 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко