13 квітня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Верховного Суду України у складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Балюка М.І., Романюка Я.М.,
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю “Славутич” про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Славутич” до ОСОБА_6 про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним, третя особа - Дніпропетровська регіональна філія державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Славутич” на ухвалу судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2009 року,
Рішенням Томаківського районного суду від 3 грудня 2008 року позов ОСОБА_6 задоволено, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Славутич”(далі - ТОВ “Славутич”) відмовлено.
В апеляційному порядку зазначене рішення оскаржило ТОВ “Славутич”.
Ухвалою судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2009 року апеляційну скаргу ТОВ “Славутич” залишено без розгляду.
У касаційній скарзі ТОВ “Славутич”, посилаючись на порушення суддею апеляційного суду норм процесуального права, просить скасувати постановлену ним ухвалу та вирішити питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, суддя апеляційного суду виходив із того, що ТОВ “Славутич” заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не подавало, а апеляційна скарга подана ним з пропуском встановленого законом строку без порушення клопотання про його поновлення.
Однак з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення суддею апеляційного суду оскаржуваної ухвали, заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
У касаційній скарзі ТОВ “Славутич” зазначає, що заяву про апеляційне оскарження рішення суду від 3 грудня 2008 року воно подало до суду першої інстанції 10 грудня 2008 року, а саму апеляційну скаргу 25 грудня 2008 року, тобто в строк, встановлений законом. На підтвердження зазначених посилань ТОВ “Славутич” долучило до касаційної скарги копію заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з відміткою Томаківського районного суду про її надходження до суду 10 грудня 2008 року.
Зазначене посилання потребує перевірки, оскільки має значення для правильного вирішення питання про прийняття апеляційної скарги, а тому постановлення суддею апеляційного суду ухвали про залишення апеляційної скарги ТОВ “Славутич” без розгляду без перевірки та належної оцінки зазначеного посилання є помилковим.
Таким чином, ухвалу судді апеляційного суду відповідно до вимог п. 2 ст. 342 ЦПК України слід скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 336, п. 2 ст. 342, п. 7 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Славутич” задовольнити частково.
Ухвалу судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2009 року скасувати і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження вирішення питання про прийняття апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Славутич” на рішення Томаківського районного суду від 3 грудня 2008 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді: М.І. Балюк
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін