33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"29" березня 2011 р. Справа № 11/780
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Огороднік К.М.
суддя Мельник О.В. ,суддя Коломис В.В.
при секретарі Багній А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Промжитлобуд" фірми "Житомирінвест" Відкритого акціонерного товариства на рішення господарського суду Житомирської області від 14.12.10 р. у справі № 11/780
за позовом Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України
до Дочірнього підприємства "Промжитлобуд" фірми "Житомирінвест" Відкритого акціонерного товариства
про стягнення заборгованості в сумі 362339,66 грн.
за участю представників:
позивачів - не з'явилися
відповідача - не з'явився
прокуратури - не з'явився
В судовому засіданні 29.03.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі позивачів (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 7679,46 грн., інфляційних у розмірі 34171,10 грн., пені в сумі 46588,36 грн., штрафу в сумі 17918,74 грн., обгрунтовуючи вимоги, договорами № 227/ДБ-93Буд від 03.11.2005 року, додатковим договором № 3/93/ПУ від 21.08.2007 року, додатковою угодою 4/93ПУ від 23.11.2007 року, додатковою угодою 6/93 ПУ від 06.02.2008 року, розрахунком фактичних витрат на будівництво спільної частини будинку, інженерних мереж, благоустрою та витрат замовника на основі інвентаризаційної справи БТІ по будівництву 10 поверху в житловому будинку по вул. Черняхівського, 108 "Б" в м. Житомирі, вимогою від 15.02.2008 року, ст. 625 ЦК України, ст. 231 ГК України.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.12.2010 року у справі № 11/780 (суддя Брагіна Я.В.) Позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Промжитлобуд" фірми "Житомирінвест" Відкритого акціонерного товариства на користь Міністерства оборони України 29437,93 грн. пені, 17918,74 грн. штрафу, 2419,56 грн. 3% річних, 23815,67 грн. інфляційних втрат. Відмовлено в задоволенні позовних вимог у частині стягнення 17150,43 грн. пені, 5259,90 грн. 3% річних та 10355,43 грн. інфляційних нарахувань.
З даним рішенням не погоджується відповідач у справі - Дочірнє підприємство "Промжитлобуд" фірми "Житомирінвест" Відкрите акціонерне товариство, оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування господарським судом Житомирської області при його винесенні норм матеріального права. Вказує, що розрахунком фактичних витрат на будівництво спільної частини будинку, інженерних мереж благоустрою та витрат замовника на основі інвентаризаційної справи БТІ по будівництву 10 поверху в житловому будинку по вул. Черняхівського, 108 "Б" в м. Житомирі, сторонами було визначено компенсацію ДП "Промжитлобудом" 555982,00 гривень. 20.02.2008 року ДП "Промжитлобуд" згідно платіжного доручення № 1148 було перераховано Міністерству оборони України 300000,00 грн., решту суми 255928,00 грн. ДП "Промжитлобуд" сплатило згідно платіжних доручень № 170 від 22.08.2008 року, № 235 від 25.09.2008 року, № 242, № 1055 від 03.10.2008 року. Апелянт вважає, що свої зобов'язання щодо компенсації згідно розрахунку фактичних витрат на будівництво спільної частини будинку, інженерних, мереж, благоустрою та витрат замовника на основі інвентаризаційної справи БТІ по будівництву 10 поверху в житловому будинку по вул. Черняхівського, 108 "Б" в м. Житомирі він виконав в повному обсязі. Вказує, що суд при винесенні оскаржуваного рішення не врахував, що ДП "Промжитлобуд" не порушувало умови Договору від 21.08.2007 року, оскільки умовами даного Договору не передбачався обов'язок ДП "Промжитлобуда" на компенсацію замовнику витрат на будівництво згідно розрахунку до договору підряду № 227/ДБ-93Буд. в сумі 555982,00 грн. Крім того, вказує на недотримання місцевим судом вимог ст.ст. 546, 547, 549 ЦК України. На підставі викладено просить рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.
В судове засідання прокурор, сторони явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, причин неявки до відома суду не довели, а відтак апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Житомирської області від 14.12.2010 року у справі № 11/780 слід залишити без змін.
При цьому колегія виходила з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом, 03.11.2005 року між Міністерством оборони України в особі начальника Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України (замовник) та Дочірнім підприємством "Промжитлобуд" фірми "Житомирінвест" Відкритого акціонерного товариства (генпідрядник) укладено договір підряду № 227/ДБ-93Буд на будівництво житлового будинку по вул. Черняхівського, 108 "Б" в м. Житомирі (далі - договір). Згідно умов договору замовник доручає генпідряднику будівництво об'єкта - 108-квартирного житлового будинку по вул. Черняхівського, 108 "Б" в м. Житомирі, а генпідрядник зобов'язується збудувати і ввести об'єкт в експлуатацію та передати його замовнику (в загальнодержавну власність у сферу управління Міністерства оборони України) за визначеним у пунктах 1.5, 1.6, 1.7 і 1.8 договору порядком та у визначений у пункті 3.1 договору термін (строк). Замовник у такому разі зобов'язується оплатити генпідряднику вартість будівництва об'єкта (далі - договірну ціну), яка визначається в пункті 2.1 договору, за викладеним у договорі порядком і умовами.
21.08.2007 року між Міністерством оборони України в особі начальника Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України (замовник) та Дочірнім підприємством "Промжитлобуд" фірми "Житомирінвест" Відкритого акціонерного товариства (пайовик) укладено додатковий договір № 3/93/ПУ до договору підряду № 227/ДБ-93Буд від 03.11.2005 року, предметом якого є завершення спільними зусиллями сторін будівництва і введення в експлуатацію житлового будинку по вул. Черняхівського, 108 "Б" у м. Житомирі з урахуванням добудови 10-го поверху за власні кошти Дочірнього підприємства "Промжитлобуд" фірми "Житомирінвест" Відкритого акціонерного товариства. Як встановлено п. 1.3 додаткового договору, за даним договором замовник передає, а пайовик приймає на себе обов'язки по виготовленню проектно-кошторисної документації та 100% фінансування та будівництва добудови 10-го поверху. Відповідно до пунктів 1.5 і 1.6 додаткового договору загальна площа 10-го поверху, що буде добудовано, на момент підписання договору орієнтовано складає - 731,52 кв.м. та буде уточнена і зафіксована в додатковій угоді, підписаній сторонами на підставі відкоригованої проектно-кошторисної документації. Замовник передає пайовику, за умови виконання останнім пункту 1.3 даного договору, у власність загальну площу, зазначену в п.1.5 даного договору. За змістом п.3.2 додаткового договору замовник передає пайовику, за умови виконання останньою стороною пунктів 1.3, 4.2 даного договору, у власність квартири загальною площею - 731,52 кв.м., які знаходяться на 10 поверсі житлового будинку, на підставі затвердженого акту розподілу збудованих площ об'єкту та після компенсації пайовиком замовнику частини фактичних витрат, понесених замовником по будівництву спільних конструкцій будинку, інженерних мереж, благоустрою і т.д. (на основі узгоджених сторонами розрахунків, складених за фактично понесеними витратами).
Умови додаткового договору неодноразово змінювались шляхом укладення сторонами додаткових угод № 4/93 ПУ від 23.11.2007 року та № 6/93 ПУ від 06.02.2008 року.
Згідно п. 2 додаткової угоди № 6/93 ПУ від 06.02.2008 року п. 3.1 та п. 3.2 договору підряду № 227/ДБ-93Буд викладено в наступній редакції: "3.1. Обсяг інвестицій пайовика (внесення грошових коштів та інших активів, у тому числі - вартість будівельно-монтажних робіт, у цінах 2007 року) по добудові 10-го поверху складає 3535823,07 грн., в т.ч. ПДВ 589303,85 грн." "3.2. Замовник передає пайовику, за умови виконання останньою стороною пунктів даного договору, у власність квартири загальною площею - 1376,1 кв.м., які знаходяться на 10 поверсі житлового будинку, на підставі затвердженого акту розподілу збудованих площ об'єкту та після компенсації пайовиком замовнику частини фактичних витрат, понесених замовником по будівництву спільних конструкцій будинку, інженерних мереж, благоустрою і т.д. (на основі узгоджених сторонами розрахунків, складених за фактично понесеними витратами та на основі даних відповідного БТІ, додаток №2)".
Матеріали справи свідчать, що сторонами було підписано розрахунок фактичних витрат на будівництво спільної частини будинку, інженерних мереж, благоустрою та витрат замовника на основі інвентаризаційної справи БТІ по будівництву 10 поверху житлового будинку по вул. Черняхівського, 108Б (блок 2) у м. Житомир, яким сторони погодили розмір компенсації, що підлягає сплаті відповідачем замовнику в сумі 555982,00 грн.
Оскільки, відповідач узгоджену суму 555982,00 грн. не перерахував позивачу, то 15.02.2008 року за вих. № 163/УКБ-7/177 останнім надіслано вимогу про сплату зазначеної суми.
Листом відповідача за № 27 від 19.02.2008 року підтверджується, що він отримав вказану вище вимогу від 15.02.2008 року, визнав її, зазначивши, що частину коштів перераховано, а частина буде перерахована після отримання коштів за виконані сезонні роботи.
З врахуванням вимог ст. 530 ЦК України відповідач зобов'язаний був виконати надіслану позивачем вимогу про сплату заборгованості протягом семи днів, тобто до 26.02.2008 року.
Проте, відповідач вчасно виконав вимогу частково, сплативши 300000,00 грн. (платіжне доручення № 1148 від 20.02.2008 року та виписка з банку від 20.02.2008 року).
Таким чином, станом на 26.02.2008 року у відповідача перед позивачем існував борг у розмірі 255982,00 грн. (555982,00 грн. - 300000,00 грн.).
У зв'язку з не проведенням відповідачем остаточного розрахунку за договором підряду № 227/ДБ-93Буд від 03.11.2005 року, Подільським управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України відповідачу повторно надіслано вимогу (претензію) за № 163/УКБ-7/709 від 20.06.2008 року про сплату 255982,00 грн. основного боргу, 7679,46 грн. 3% річних, 47149,15 грн. інфляційних втрат, 31229,56 грн. пені за період з 20.02.2008 року по 20.06.2008 року та 17918,74 грн. штрафу.
Відповідач перерахував Міністерству оборони України 255982,00 грн. основного боргу (платіжні доручення від 22.08.2008 року № 170, від 25.09.2008 року № 235, від 03.10.2008 року № 242, № 1055).
Спір між сторонами виник щодо нарахування інфляційних, річних, пені та штрафу.
Колегія суддів, на підставі аналізу обставин справи та наявних в матеріалах справи документальних доказів, погоджується з застосуванням судом першої інстанції при вирішенні спору ст. 11 ЦК України щодо підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, ст. 509 ЦК України щодо поняття зобов'язання, а також ст. 526 ЦК України, ст. 173 ГК України, якими встановлено обов'язок належного виконання зобов'язання сторонами.
Вірно застосовано господарським судом Житомирської області при вирішенні спору між сторонами також ч. 1 ст. 875 ЦК України, та зроблено висновок, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, за своєю правовою природою є відносинами будівельного підряду
Погоджується колегія суддів Рівненького апеляційного господарського суду і з оцінкою, даною місцевим господарським судом договору підряду № 227/ДБ-93Буд від 03.11.2005 року, додатковому договору № 3/93/ПУ від 21.08.2007 року до нього, а також додатковим угодам № 4/93 ПУ від 23.11.2007 року і № 6/93 ПУ від 06.02.2008 року до додаткового договору.
Вірно застосовано господарським судом Житомирської області при вирішені спору між сторонами ч. 2 ст. 625 ЦК України, якою встановлено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; ч. 2 ст. 231 ГК України, якою встановлено, що в разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, наданий прокурором, місцевий суд дійшов до висновку про його невідповідність вимогам чинного законодавства, так як прокурором неправильно визначено початок періоду нарахування. З врахуванням вимог ст. 530 ЦК України, інфляційні нарахування, 3% річних та пеню необхідно починати нараховувати з 27.02.2008 року (19.02.2008 року (день отримання відповідачем вимоги позивача про сплату 555982,00 грн. № 163/УКБ-7/177 від 15.02.2008 року) + 7 днів (згідно ст. 530 ЦК України)).
На підставі вищевказаних норм матеріального права, беручи до уваги документальні докази, які містяться в матеріалах справи місцевий господарський суд дійшов вірного, на думку колегії суддів, висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Стягнути з Дочірнього підприємства "Промжитлобуд" фірми "Житомирінвест" Відкритого акціонерного товариства 29437,93грн. пені, 17918,74 грн. штрафу, 2419,56 грн. 3% річних, 23815,67 грн. інфляційних втрат.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 17150,43 грн. пені, 5259,90 грн. 3% річних та 10355,43 грн. інфляційних нарахувань, то колегія суддів вважає вірним застосування місцевим судом до спірних правовідносин при розгляді вказаних вимог ст. 530 ЦК України.
Щодо посилань скаржника на те, що суд першої інстанції під час прийняття рішення порушив вимоги ст.ст. 546, 547,549 ЦК України, то колегія суддів зазначає наступне. Статтею 231 ГК України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Згідно ч. 2 ст. 213 ГК України, уразі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Тобто, чинним законодавством не передбачено одночасне нарахування штрафних санкцій як за умовами договору, так і на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України. Як вбачається з матеріалів справи, сторони у договорі не передбачили відповідальності, тому підлягає застосування ч. 2 ст. 231 ГК України.
Інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, також є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів зазначає, що рішення господарського суду Житомирської області від 14.12.2010 року у справі № 11/780 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, належним чином досліджені судом першої інстанції, висновків господарського суду Житомирської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Промжитлобуд" фірми "Житомирінвест" Відкритого акціонерного товариства залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 14.12.2010 року у справі № 11/780 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки
3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Коломис В.В.