33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"29" березня 2011 р. Справа № 12/945-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Огороднік К.М.
суддя Мельник О.В. ,суддя Коломис В.В.
при секретарі Багній А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу "Степанівський" на рішення господарського суду Хмельницької областівід 01.11.10 р. у справі № 12/945-10
за позовом Сільськогосподарського кооперативу "Степанівський"
до Товариства з обмеженою відповідальністю Цукровий комбінат "Слов'янський"
про про стягнення 165812,90 грн.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Панченко Н.О., за довіреністю № 1 від 01.01.2011 року
В судовому засіданні 29.03.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Сільськогосподарський кооператив "Степанівський" звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Цукровий комбінат "Слов'янський" про стягнення 165812,90 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.11.2010 року у позові відмовлено (колегія суддів: суддя Шпак В.О. (головуючий), суддя Саврій В.А., суддя Матущак О.І.).
Суд першої інстанції при прийнятті рішення виходив з того, що із наданих позивачем накладних не вбачається, яка матеріально відповідальна особа отримувала матеріальні цінності та приймала роботи по перевезенню буряків. Відповідач довіреності на отримання буряків позивачу не видавав.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Сільськогосподарський кооператив "Степанівський" звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 01.11.2010 року по справі № 12/945-10 і прийняти нове рішення.
Обгрунтовуючи доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що місцевий суд не взяв до уваги подані письмові пояснення колишнього бухгалтера Цукрового комбінату "Слов'янський" Пазенюк В.В., яка вказала, що у вересні-жовтні 2006 року кооператив "Степанівський" надавав послуги Цукровому комбінату "Слов'янський" по перевезенню буряку та жому. Послуги надавались згідно договору "Про надання послуг" від 20.09.2006 року. Факт наданих послуг підтверджується накладними № 1197 від 31.10.2006 року, № 1198 від 31.10.2006 року та № 1196 від 31.10.2006 року. На накладних проставлений підпис бухгалтера, як посадової особи Цукрового комбінату "Слов'янський". Достовірність надання послуг та поставки буряка та жому підтверджується реєстром накладних Цукрового комбінату "Слов'янський". Накладні на цукровий буряк № 986 від 30.10.2006 року та № 1086 від 23.10.2006 року виписувались згідно договору "Щодо вирощування та закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти "А"" від 28.10.2006 року. Цукровий комбінат "Слов'янський" отримав буряк від кооперативу "Степанівський" згідно накладних. Факт отримання цукрового буряка підтверджує підпис головного бухгалтера на накладних № 986 від 30.10.2006 року та № 1086 від 23.10.2006 року. Апелянт також вказував, що при прийняті рішення місцевий суд не врахував податкові накладні кооперативу "Степанівський" від 30.09.2006 року № 109, 28.09.2006 року № 108, 31.10.2006 року за № 196/138, 31.10.2006 року № 198/140, 23.10.2006 року № 191/135, 31.10.206 року №197/139. Також судом не взято до уваги витяг з реєстру накладних, а також самі накладні вантажоотримувача (Цукрового комбінату "Слов'янський"), де чітко вказується час отримання цукрового буряка та його кількість, а також прізвища працівників Цукрового комбінату "Слов'янський", які отримували цукровий буряк. Суд також не взяв до уваги Акти до накладних на відбір проб цукрового буряка для визначення забрудненості і цукристості. На результатах аналізів присутні підписи лаборанта по визначенню цукристості.
Товариством з обмеженою відповідальністю Цукровий комбінат "Слов'янський" у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, вважали її безпідставною та необґрунтованою.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд на 15.03.2011 року.
Скаржник в судове засідання 15.03.2011 року повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив. Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.03.2011 року.
Скаржник в судове засідання 29.03.2011 року не з'явився, надіслав телеграму про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із відрядженням представника.
Апеляційним судом відмовлено у задоволені даного клопотання, оскільки згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони користуються рівними процесуальними правами. Скаржник своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомленні належним чином. Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 ГПК України апеляційна скарга розглядається за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Позивач звернувся до суд із позовом про стягнення 165812,90 грн. Як на доказ наявності зобов'язання, посилався на накладні від 23.10.2006 року № 1086, від 30.09.2006 року № 986, від 31.10.2006 року № 1198, від 31.10.2006 року № 1197.
Апеляційним судом встановлено, що у вказаних накладних зазначено, що вони видані згідно договору, при цьому в накладних не зазначено, згідно якого саме договору вони виписувались. Із наданих позивачем накладних не вбачається, яка матеріально-відповідальна особа отримувала матеріальні цінності та приймала роботи по перевезенню буряків. В накладних відсутня печатка відповідача. Під час розгляду справи було встановлено, що відповідач довіреності на отримання буряків позивачу не надавав.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 ГПК України, фактичні дані, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.
Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У відповідності з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.
Згідно п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну на відпуск цінностей, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для її бухгалтерського обліку. Оформлення накладної здійснюється після подання довіреності. Отже, накладна на відпуск цінностей, в якій має бути зазначено, за якою довіреністю і через кого відпущено цінності та в якій зазначена більш рання дата, ніж дата видачі довіреності, свідчить про недотримання Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року.
Як вже зазначалось, накладні від 23.10.2006 року № 1086, від 30.09.2006 року № 986, від 31.10.2006 року № 1198, від 31.10.2006 року № 1197 оформлені із порушенням вищевказаного порядку, тому, не можуть бути прийняті судом до уваги як належний доказ на підтвердження вимог позивача.
Апеляційний суд вважає, що місцевим судом правомірно не взято до уваги пояснення колишнього бухгалтера Цукрового комбінату "Слов'янський" Пазенюк В.В., оскільки вони надавались не в судовому засіданні. Крім того, ст. 30 ГПК України міститься в розділі 4 ГПК України, а не розділі 5 ГПК України. Податкова накладна є звітним податковим документом, та видається на підставі первинних документів. Оскільки позивачем не надано суду безспірних та беззаперечних первинних документів, місцевий суд правомірно не взяв до уваги податкові накладні. Посилання позивача на укладені із відповідачем договори судом не беруться до уваги, оскільки в накладних, які зазначені позивачем, як підставою позову, не зазначено, згідно яких договорів вони видавались. Надані позивачем 96 накладних, також не можуть бути безспірними та беззаперечними доказами по даній справі, оскільки в них відсутні підписи повноважних осіб підприємств.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу "Степанівський" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 01.11.2010 року у справі № 12/945-10 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки
3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Коломис В.В.