33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"30" березня 2011 р. Справа № 5019/97/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Тимошенко О.М. ,суддя Савченко Г.І.
секретар судового засідання Новак Р.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Томашгородський кар'єр «Розовий»на рішення господарського суду Рівненської області від 01.02.2011р. у справі №5019/97/11
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче
підприємство «Промкомплект»с.Щорсівка Коростенського району Житомирської області
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Томашгородський кар'єр
«Розовий» смт.Томашгород Рокитнівського району Рівненської області
про стягнення 49 064 грн. 90 коп. заборгованості по розрахунках, пені,
інфляційних втрат та 3% річних-
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Відповідно до рішення господарського суду Рівненської області від 01.02.2011р. у справі №5019/97/11 (суддя Мамченко Ю.А.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальніс-тю «Науково-виробниче підприємство «Промкомплект»(надалі в тексті -ТзОВ «НВП «Пром\комплект») до Товариства з обмеженою відповідальністю Томашгородський кар'єр «Розовий»(надалі в тексті - ТзОВ «Томашгородський кар'єр «Розовий»), з останнього на користь ТзОВ «НВП «Промкомплект»підлягає стягненню 39 568 грн. 00 коп. основного боргу, 2 217 грн. 90 коп. пені, 1 512 грн. 70 коп. інфляційних втрат та 5 104 грн. 10 коп. річних. З ТзОВ «Томашгородський кар'єр «Розовий»на користь ТзОВ «НВП «Промкомплект»підлягає стягненню 726 грн.65 коп. судових витрат.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами, Відповідач не виконав зобов'язання, доказів оплати за отриманий товар суду не надав.(арк.справи 32-34).
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким ТзОВ «НВП «Промкомплект»в задоволенні позову відмовити, вважаючи вимоги Позивача безпідстав-ними і такими, що не відповідають дійсності.(арк.справи 43-44).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5019/97/11 від 15.03. 2011р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 41).
В судове засідання суду апеляційної інстанції 30.03.2011р. представники Позивача та Відповідача не з'явились, хоч про час та місце розгляду скарги сторони були повідомлені у встановленому порядку. Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суд-дів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(арк.справи 68,69).
Позивач надіслав на адресу Рівненського апеляційного суду 15.03.2011р. відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника. Вважає апеляційну скаргу, безпідстав-ною та необґрунтованою, натомість, рішення господарського суду Рівненської області, вважає законним і таким, що прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права.(арк. справи 64).
Розглянувши апеляційну скаргу, заперечення Позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промкомплект» (надалі в тексті - ТзОВ НВП «Промкомплект») та Закрите акціонерне товариство «Томашгородський кар'єр «Розовий»(надалі в тексті -ЗАТ «Томашгородський кар'єр «Розовий») уклали Договір купівлі-продажу №08/06-7 (надалі в тексті -Договір). Згідно п.1.1, Договору, продавець зобов'язується в порядку та на умо-вах визначених Договором, передати товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити його вартість. Порядок розрахунків та ціна товару визначені Договором.
Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Договору, продаж товару здійснюється однією партією або окремими партіями в терміни, які є датами поточного строку дії даного договору та які визначаються датами, зазначеними у видаткових накладних. Одна партія товару або окремі партії придбаваного товару у межах грошової суми, визначеної п.4.1 Договору, становлять предмет договору згідно з п.1.2. договору. Вид, кількість та асортимент придбаваного товару за одну партію визначаються даними про товар, передбаченими в довіреності представника Покупця та у видаткових нак-ладних.
Договір підписано директорами ТзОВ НВП «Промкомплект» та ЗАТ «Томашгородський кар'єр «Розовий», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 5-6).
На виконання умов Договору через представника Богуш І.С., який діяв на підставі довіреності №10 від 01.07.2010р., згідно видаткових накладних №РН-102 від 08.06.2010р., №РН-145 від 02.07.2010р., №201 від 19.08.2010р., ТзОВ НВП «Промкомплект»передало, а ЗАТ «Томашгородський кар'єр «Розовий»- прийняло товар: броня конуса 1750 нерухома, бабіт Б-16 та заготовка втулки бронзової до привода 1750 на загальну суму 39 568 грн. 00 коп.(арк.справи 11-14).
Перевіряючи правльність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, апеляційний суд приймає до уваги гаступне:
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
На підставі ст.625 ЦК України. на суму боргу в розмірі 39 568 грн. 00 коп. за період з 08.09.2010р. по 17.01.2011р. Позивачем було підставно нараховані 1 512 грн. 70 коп. -інфляційних втрат та 5 104 грн. 10 коп. - 3% річних.(арк.справи 2-4).
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.4 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити отриманий товар на протязі 14 банківських днів з дня отримання, включаючи день отримання. Строк оплати може бути іншим за погодженням сторін згідно додаткової письмової угоди до договору. Розрахунки за придбаний товар здійснюються у безготівковій формі з перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Продавця відповідно до п.3.5. Договору.
Відповідно до матеріалів справи, остання дата передачі товару за Договором - 19.08.2010р., згідно п.3.4 Договору Відповідач зобов'язувався оплатити отриманий товар протягом 14 днів з моменту його отримання, кінцевий строк оплати в даному випадку -до 07.09.2010 року.
Згідно ст.509 ЦК України,- зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що внаслідок невиконання Відповідачем, прийнятих на себе зобов'язань, утворилась заборгованість перед Позивачем, яка на момент вирішення спору становить 39 568 грн. 00 коп.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).(ст.610 ЦК України).
Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 612 ЦK України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.
Відповідно до п.5.4. Договору за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого грошового обов'язку за кожен день прострочки, включаючи день оплати.
Судом правомірно визначено, що за неналежне виконання зобов'язань на суму простроченої заборгованості в розмірі 39 568 грн. 00 коп. за період з 08.09.2010р. по 17.01.2011р. Позивачем правомірно нарахована пеня, що згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком становить 2 217 грн. 90 коп.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошово зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванні встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річні від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором а законом.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про існування заборгованості Відповідача за отриманий товар, згідно видаткових накладних в сумі 39 568 грн. 00 коп. основного боргу і правомірність заявлених до стягнення та підтверджених належними доказами 2 217 грн. 90 коп. пені, 1 512 грн. 70 коп. інфляційних втрат та 5 104 грн. 10 коп. -3% річних.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Томашгородський кар'єр «Розовий»на рішення господарського суду Рівненської області від 01.02.2011р. у справі №5019/97/11 -залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
3. Справу №5019/97/11 повернути до господарського суду Рівненської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Савченко Г.І.