33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"05" квітня 2011 р. Справа № 8/164-08
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гулова А.Г.,
суддя Маціщук А.В. , суддя Петухов М.Г.
при секретарі Водоп"ян О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Демчик О.І. - представника за довіреністю №28-02/2011 від 28.02.2011р.,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Діоленд", м.Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від 27.08.10 р. у справі № 8/164-08 (суддя Тісецький С.С.)
за позовом Приватного підприємства "Діоленд", м.Вінниця
до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, м.Вінниця
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства "ВКП "Бруст", м. Вінниця
про визнання недійсним та скасування рішення від 15.08.2006р. №1939 та свідоцтва №240 від 15.08.2006р. про право власності на споруду,
Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.08.2010р. у справі №8/164-08 відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства "Діоленд" до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства "ВКП "Бруст", про визнання недійсним та скасування рішення від 15.08.2006р. №1939 та свідоцтва №240 від 15.08.2006р. про право власності на споруду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.127-130).
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:
- суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення проігнорував той факт, що шламонакопичувач (ділянка №3) був відчужений позивачу в 2005р. як товар (рухоме майно) в процесі банкрутства продавця, що було оформлено договором купівлі-продажу, проте у рішенні виконкому Вінницької міськради №1939 від 15.08.2006р. він вже значиться як споруда і знаходиться на праві повного господарського відання у ДП ВО "Хімпром";
- твердження суду про те, що рішення №1939 від 15.08.2006р. та свідоцтво №240 є дійсними тому, що позивач є землекористувачем ділянок загальною площею 0,8408 га по вул.Фрунзе, а не Липовецькій є невірним та спростовується в самому ж рішенні суду на 4 сторінці абзаци 3 та 4;
- висновок Вінницького відділення КНДІСЕ містить суттєві невідповідності фактичним даним та матеріалам справи, а також повністю розходиться з висновком експертів НДЕКЦ при УМВС, однак місцевий господарський суд не призначив повторної судової будівельно-технічної експертизи;
- 10.07.2006р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис №11741170002001142 про припинення юридичної особи - ДП ВО "Хімпром", і хоча постановою ВГСУ від 14.03.2007р. ухвалу суду про ліквідацію підприємства скасовано, запис в реєстрі досі не змінений.
У відзиві від 28.03.2011р. на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти її доводів, вказавши, що оскаржене рішення підлягає залишенню без змін, оскільки суд прийшов до правильного висновку, що право позивача відповідачем не порушено.
Третя особа не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з"явилися.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників відповідача та третьої особи, яким ухвали суду від 15.03.2011р. про призначення до розгляду справи на 05.04.2011р. надіслані у встановленому порядку, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення суду першої інстанції від 27.08.2010р. незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.11.2005р. між Вінницьким ДП ВО "Хімпром" в особі арбітражного керуючого Погрібного І.Я. (продавець) та ПП "Діоленд" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №215 (т.1, а.с.8), згідно п.1.1 якого продавець зобов"язується передати у власність (повне господарське відання) покупця шламонакопичувач (ділянка №3), інвентарний №213, надалі товар, а покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок ДП ВО "Хімпром" 9600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 06.12.2005р. (т.1, а.с.10).
Рішенням виконкому Вінницької міської ради №1939 від 15.08.2006р. за результатами розгляду заяви ДП ВО "Хімпром" вирішено: оформити право державної власності за державою в особі Верховної Ради України на споруду шламонакопичувача по вул.Липовецькій, б/н, площею 109160 кв.м. (т.1, а.с.19,67).
На підставі вказаного рішення було видано Свідоцтво №240 про право власності на споруду шламонакопичувача від 15.08.2006р. як на об"єкт нерухомого майна (т.1, а.с.20).
22.09.2006р. між ТОВ "Науково-дослідне інноваційне виробничо-технологічне бюро" (продавець) та ПП "ВКП "Бруст" (покупець) укладено договір купівлі-продажу (т.2, а.с.103), згідно умов якого продавець передає у власність покупця споруду шламонакопичувача загальною площею 109160 кв.м., яка знаходиться в м.Вінниці по вул.Липовецькій, б/н, яка належить продавцю на підставі рішення Третейського суду м.Вінниці від 08.09.2006р. та зареєстрована КП "Вінницьке обласне об"єднання БТІ" 14.09.2006р. за №843.
Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №3055, а також здійснено його державну реєстрацію, про що свідчить витяг з Державного реєстру правочинів (т.2, а.с.104).
На зазначену споруду шламонакопичувача площею 109160 кв.м. ПП "ВКП "Бруст" було видане реєстраційне посвідчення на об"єкт нерухомого майна від 29.09.2006р. (т.2, а.с.106).
22.01.2008р. між Вінницькою міською радою (орендодавець) та ПП "Діоленд" (орендар) укладені договори оренди земельних ділянок, за якими орендодавець передав орендарю в оренду земельні ділянки площею 0,1549 га та 0,6859 га, які знаходяться за адресою: м.Вінниця, вул.Фрунзе, 4 (т.1, а.с.21-23, 25-27).
За актом встановлення меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 25.12.2007р. ПП "Діоленд" було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,8408 га, в тому числі 0,6859 га для комерційного використання, 0,1549 га для благоустрою в межах "червоних ліній" (т.1, а.с.29).
Вважаючи, що рішення виконкому Вінницької міської ради №1939 від 15.08.2006р. є незаконним, ПП "Діоленд" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовною заявою, в якій просить вказане рішення визнати недійсним та скасувати, а також визнати недійсним та скасувати свідоцтво №240 про право власності на споруду шламонакопичувача від 15.08.2006р. (т.1, а.с.2-4).
Обґрунтовуючи позов, ПП "Діоленд", посилаючись на ч.2 ст.19 Конституції України, ст.23 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст.ст. 4, 15, 16, 21, 328, 346 Цивільного кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України, зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу №215 від 228.11.2005р. набуло право власності на шламонакопичувач, ділянка №3, інвентарний №2/3, яка, відповідно до плану розподілу шламонакопичувача, складає 0,8408 га.
03.04.2009р. позивач подав заяву №73 від 30.03.2009р. про уточнення позовних вимог, з аналогічними змістом вимог, які були ними першочергово заявлені, вказуючи на те, що придбана ним на підставі договору №215 від 28.11.2005р. частина шлаконакопичувача є рухомим майном (т.2, а.с.127-129).
Як вже зазначалося, рішенням місцевого господарського суду від 27.08.2010р. у задоволенні позовних вимог відмовлено (т.3, а.с.114-117).
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові з огляду на таке.
Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Як передбачено пунктами 1.3 та 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (затверджене наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р.) державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Проведення державної реєстрації прав у межах території однієї адміністративно-територіальної одиниці реєстраторами декількох БТІ не допускається. Обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Звітом ВАТ "СБК "Водпроект" про інженерно-геологічні вишукування під будівництво АЗС по вул.Фрунзе, 4 в м.Вінниця, а саме розділом 2 звіту "Інженерно-геологічні умови ділянки робіт" встановлено наступне: ІГЄ-2 та ІГЄ-1 являють собою технічні утворення, а саме ІГЕ-2 представлений шламом виробництва фосфатних добрив , ІГЄ-1 насипним ґрунтом з включенням будівельного сміття та щебеню, який заповнює бетонні дамби. При цьому у розділі 4 звіту "Висновки" пункт 2 та 3 зазначено, що ґрунти ІГЄ-1 представлені техногенними відкладами, а саме виробництва фосфатних добрив колишнього ДП ВО "Хімпром", ґрунти ІГЄ-2 представлені насипним ґрунтом, з включенням будівельного сміття та щебеню. Насипний ґрунт заповнює бетонні дамби, підошва залягає безпосередньо на четвертинних відкладах - малопотужному чорноземі гумусовому (т.1, а.с.42-64).
Сторони не спростовують того факту, що шламонакопичувач (ділянка №3), який значиться за адресами: м.Вінниця, вул.Липовецька, б/н та вул.Фрунзе, 4 площею 0,8408 га є одним і тим же об"єктом.
Як вбачається з матеріалів справи, споруда шламонакопичувача, розташована у м.Вінниці по вул.Липовецькій, б/н (вул.Фрунзе, 4) площею 0,8408 га, є нерухомим майном, з огляду на те, що її неможливо вільно переміщати у просторі, оскільки це є інженерна споруда яка складається із бетонних дамб, спеціального покриття нижньої частини, яке не дозволяє проникненню відходів у ґрунт, водовідведення, очистки тощо.
Зокрема, висновком судової будівельно-технічної експертизи №1679/1695 від 26.03.2010р. (т.3, а.с.32-41) встановлено наступне:
1. На підставі проведеного дослідження експерт прийшов до висновку, що штучне утворення, що розташоване по вул. Липовецька (з північного боку ДП ВО "Хімпром") в місті Вінниці, загальною площею 109160 кв.м., відповідає визначенням нормативних документів, у тому числі: ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ №1 і №2, "Державного класифікатора будівель та споруд" ДК 018-2000, і за всіма ознаками є земельним поліпшенням (нерухомістю), тобто - інженерною спорудою призначеною для виконання виробничого процесу, а саме накопичення шламу;
2. Земельна ділянка №3, відповідно до плану розподілу шламонакопичувача, загальною площею 0.8408га., розташована на території шламонакопичувача і є його частиною, таким чином у межах розташування земельної ділянки №3 знаходиться частина шламонакопичувача, який є земельним поліпшенням (нерухомістю), а саме - інженерною спорудою, призначеною для виконання виробничого процесу;
3. На підставі проведеного дослідження, з урахуванням наявних матеріалів та вищенаведених визначень, встановлено, що вільне переміщення у просторі інженерної споруди шламонакопичувача площею 109160м , який знаходиться по вулиці Липовецька (Фрунзе 4) в місті Вінниці та його частини площею 0.8408га. (ділянка №3) без його знецінення та зміни цільового призначення - не визнається за можливе;
4. На підставі проведеного дослідження та з урахуванням наявних матеріалів встановлено, що земельні ділянки площею 0.6859га. та площею 0.1549га., по договору оренди між Вінницькою міською радою та ПП "Діоленд" від 22.01.2008 року, знаходяться на території інженерної споруди шламонакопичувача по вулиці Липовецькій в місті Вінниці.
Як свідчать матеріали справи, на підставі укладеного 22.09.2006р. між ТОВ "Науково-дослідне інноваційне виробничо-технологічне бюро" та ПП "ВКП "Бруст" договору купівлі-продажу споруди шламонакопичувача, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 22.09.2006р., що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з реєстру (т.2, а.с.104), акту приймання-передачі майна від 27.09.2006р., КП ""Вінницьке обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" за ПП "ВКП "Бруст" (третьою особою у даній справі) зареєстровано право власності на споруду шламонакопичувача площею 109160 кв.м., розташованого у м.Вінниці по вул.Липовецькій, б/н, та видано реєстраційне посвідчення від 29.09.2006р. (т.2, а.с.103-106).
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право позивача не було порушене відповідачем, у зв"язку з прийняттям оспореного рішення від 15.08.2006р. №1939, оскільки в силу ст.33 ГПК України, яка вимагає від позивача доведення тих обставин, на які він посилається, позивач не довів, що він є законним власником шламонакопичувача, розташованого у м.Вінниці по вул.Липовецькій, б/н (вул.Фрунзе 4). Укладений між Вінницьким ДП “Виробниче об'єднання "Хімпром" та позивачем у справі договір купівлі-продажу шламонакопичувача (який, як встановлено, є нерухомим майном) від 28.11.2005р. №215 (т.1, а.с.8), на який останній посилається, обґрунтовуючи позов, нотаріально не посвідчений, тому, в силу приписів ч.2 ст.215, ч.1 ст.220 Цивільного кодексу України, є нікчемним, а отже недійсним.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.1 ГПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Що стосується вимоги про визнання недійсним та скасування свідоцтва №240 від 15.08.2006р. про право власності на нерухоме майно, то слід зазначити - це свідоцтво не є правовстановлювальним документом. Воно є наслідком цілого ряду юридично-значимих дій, юридичних фактів, зокрема, й оспореного рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 15.08.2006р. №1939 про правову реєстрацію та оформлення права власності на об"єкт нерухомого майна.
Судом не приймаються до уваги доводи позивача, що порушення його інтересів полягає в тому, що частина споруди шламонакопичувача була придбана ним як товар, а також те, що земельна ділянка, на якій розташований шламонакопичувач, перебуває у нього в оренді, оскільки це не є доказом того, що ПП "Діоленд" набуло право власності на нерухоме майно, яке розташоване на орендованій ним земельній ділянці.
Таким чином, позов задоволенню не підлягає.
За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства "Діоленд", оскільки її доводи спростовуються наведеним вище, не ґрунтуються на законодавстві.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 27.08.2010р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути залишене без змін.
Керуючись ст.ст.101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 27.08.2010р. у справі №8/164-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Діоленд", м.Вінниця - без задоволення.
2. Справу №8/164-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи;
2,3 - сторонам;
4 - третій особі,
5 - в наряд.