"12" квітня 2011 р.Справа № 28-17/75-09-2255
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,
при секретарі судового засідання - Риковій О.М.
за участю представників :
ПП „Торгівельний центр „Старокінний” - Бородін С.В.(за дорученням) ,
СПД ОСОБА_2 - не зявилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу ПП „Торгівельний центр „Старокінний”
на рішення господарського суду Одеської області від 21.02.2011 р.
у справі №28-17/75-09-2255
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2
до ПП „Торгівельний центр „Старокінний”
про стягнення 21142, 30 грн.
23.04.2009 р. суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі -Підприємець) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ПП „Торгівельний центр „Старокінний” ( далі -Підприємство) про стягнення 16142,30 грн. безпідставно отриманої орендної плати та 5000грн. компенсації моральної шкоди.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що оскільки судом встановлено, що договір №795/1 від 01.10.2006 р. на павільйон №Т/П-4 є договором надання послуг і не є основою орендних відносин, то з урахуванням середніх цін таких послуг на ринках м. Одеса позивач вважає, що до складу платежів безпідставно було включено орендну плату, яку на підставі ст. 1212 ЦК України просить стягнути з відповідача.
18.06.2009 р. Підприємець уточнила позовні вимоги і просила стягнути 34163,87грн. на підставі п. 3.2 ст. 1212 ЦК України. (т.1 а.с. 26)
Ухвалою суду від 26.10.2009 року провадження у справі було зупинено до розгляду справи №14/92-09-2241 по суті.
Представник відповідача 27.01.2010 року звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, клопотання судом було задоволено та ухвалою суду від 29 січня 2010 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 10 лютого 2010 року.
26.02.2010 р. позивач повторно уточнив позовні вимоги і просив визнати договір №795/1 від 01.10.2006 р. недійсним, оскільки його положення не відповідають вимогам законодавства, та відсутні докази приймання позивачем виконаних робіт, в договорі відсутній порядок звітності відповідача за освоєння передоплати. (т. 2, а.с. 11-12)
21.09.2010 року позивач надав уточнення до позовної заяви, згідно яких виклав свої остаточні вимоги та просив суд визнати недійсним договір №795/1 від 01.10.2006 року з моменту його укладення 01.10.2006 року, стягнути з відповідача 29 163,87 гривень незаконно отриманих платежів та 5 000 гривень моральної шкоди. (т.2, а.с. 82-83)
Відповідач не погоджувався з позовними вимогами та вважав в запереченнях на позовну заяву їх безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству. (т.1 а.с. 19, 108, т.2 а.с. 27-28).
Розпорядженням голови суду від 27.10.2010 року за №320-р справу №17/75-09-2255 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Гуляк Г.І.
Ухвалою судді від 28 жовтня 2010 року справу прийнято до провадження та присвоєно справі №28-17/75-09-2255.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.02.2011 р. (підписаним суддею Гуляк Г. І. 21.02.2011 р. позов задоволено, визнано договір №795/1 від 01.10.2006 року укладений між Приватним підприємством „Старокінний” та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_3 - недійсним з моменту укладення; стягнуто з Приватного підприємства “Торгівельний центр “Старокінний” на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 29 163 гривни 87 копійок та 5 000 гривень моральної шкоди.
Рішення вмотивоване тим, що сума виплат за договором відповідачем не обґрунтована, при укладені спірного договору та в ході його дії не надано жодного документу в підтвердження суми саме 990 гривень понесених витрат саме надання послуг позивачу; позивачем жодної з послуг не замовлялося, відсутнє завдання другої сторони (замовника) на надання послуг; суд дійшов висновку щодо недійсності Договору між сторонами на підставі ст. 203, ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України та як передбачено ст. 216 ЦК України суд задовольнив вимогу про стягнення сум сплачених за договором, а саме 29 163,87 гривень; оскільки відповідно довідки до акту огляду МСЕК ОСОБА_2 є інвалідом другої групи загального захворювання безстроково та враховуючи судову тягану розпочату ПП „ТЦ „Старокінний” суд вважає вимогу позивача щодо відшкодування моральної компенсації в розмірі 5 000 гривень законною.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням 12.03.2011 р. ПП „ТЦ „Старокінний” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в позові в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги Підприємство зазначає, що заперечення позивача проти фактичного надання Підприємством саме йому послуг є безпідставним, оскільки ПП „ТЦ „Старокінний” надає послуги не тльки саме підприємцю-продавцю, який здійснює торгівлю, але і його покупцям і відвідувачам; підприємством укладено договори з ліцензованими організаціями, копії яких були надані; кошти сплачувались Підприємцем як визначена укладеним договором плата; Підприємство не є боржником по грошовому зобов'язанню і до нього не застосовуються санкції передбачені ст.. 625 ЦК України. Щодо моральної шкоди позивачем не надано доказів наявності причинного зв'язку між діями Підприємства та моральною травмою ОСОБА_2
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.04.2011 р. о 12:30, про що всі учасники процесу були повідомлені належним чином.
21.03.2011р. скаржник надав суду додаткові пояснення до скарги.
Позивачка та/або її представник в судове засідання не зявились ,хоча позивачка була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи ,що підтверджується поштовим повідомленням про вручення їй поштового відпрвідлення, клопотань про відкладення розгляду справи не заявила і колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за її відсутністю.
Оскільки представник скаржника не заявив клопотання про фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів та фіксація не здійснювалась , але вівся проткол судвого засідання.
Представник скаржника (відповідача) в усних поясненнях наданих суду підтримав скаргу і просив задовольнити її в повному обсягу.
Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши доводи викладені в апеляційній скарзі, наявні у матеріалах справи докази та обставини справи, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
01.10.2006 року між Приватним підприємством „Старокінний” та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_3 було укладено договір, за умовами якого, відповідач зобов'язався на протязі обумовленого договором строку надати позивачу за плату послуги з комплексного обслуговування об'єкта користування, обумовлені в п.2 договору. Набувач в свою чергу зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату отриманих послуг.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2008р. по справі №4/109-08-2835 апеляційна скарга була задоволена частково. Позов приватного підприємства „Торгівельний центр „СТАРОКІННИЙ” задоволено частково. Зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_2 звільнити приміщення торгівельного місця - павільйону Т/П 4, шляхом вивезення товарів, які знаходяться в приміщенні павільйону та належать суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_2 та передати приміщення павільйону Т/П 4 приватному підприємству „Торгівельний центр „СТАРОКІННИЙ”. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на користь приватного підприємства „Торгівельний центр „СТАРОКІННИЙ” витрати по сплаті держмита за розгляд позову у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59 гривень.” та повернуто суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_2 з Державного бюджету України 126 грн.95 коп.
Як вбачається з мотивувальної частини зазначеної постанови (арк. 3) аналізуючи правовідносини, що склались між сторонами колегія суддів дійшла висновку, „що за своєю правовою природою укладений між ПП „ТЦ „Старокінний” та СПД ОСОБА_2 договір №795/1 від 01.10.2006 р. є договором про надання послуг”.
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскільки спір в розглядуваній справі виник між тими ж сторонами (Приватним підприємством „Торгівельний центр „Старокінний” та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 ) на підставі одного й того ж договору №795/1 від 01.10.2006 р., то факти, встановлені під час розгляду справи №4/109-08-2835 мають преюдиціальне значення при вирішенні даного спору. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, поза як їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
За таких обставин під час апеляційного провадження по даній справі колегія суддів виходить з того, що договір №795/1 від 01.10.2006 р. є договором про надання послуг і до нього застосовується законодавство, що регулює даний вид правовідносин.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За умовами Договору комплексне обслуговування павільйону, що знаходиться на території ринку, здійснюється володільцем. В межах зазначеного комплексного обслуговування володілець здійснює заходи з прибирання території ринку, підтримання дорожнього покриття в нормальному стані, забезпечення зовнішнього освітлення та суспільного водопостачання, вивозу сміття з території ринку, проведення поточного ремонту інженерних мереж та місць загального користування на ринку, благоустрою ринку та прилеглої до нього території, організації і забезпечення охорони території ринку, проведення заходів з дезинфекції, дезинсекції, дератизації території ринку та інше (п.2.1 Договору)
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що за надані послуги набувач сплачує плату в сумі 990 грн. за один календарний місяць. Оплата здійснюється щомісяця в строк до 7 числа поточного місяця шляхом перерахування набувачем грошових коштів на розрахунковий рахунок або в касу ПП „ТЦ ”Старокінний”.
Як вбачається із остаточних позовних вимог ФОП ОСОБА_2 остання просила визнати вказаний договір недійсним на підставі ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України, він не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, є фіктивним та суперечить нормам законодавства, оскільки для робіт з дезинфікації і дератизації, які за договором має надавати Підприємство, необхідна ліцензія, яка у останнього відсутня.
Згідно п.19 Правил торговлі на ринках, затверджених Наказом N 57/188/84/105 від 26.02.2002 р. за окрему плату продавцям можуть надаватися такі послуги: бронювання торговельних місць, прокат торговельного інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки, санітарного одягу, зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, на складах і в холодильниках, зважування на товарних вагах, розрубка м'яса (рубачами м'яса ринку), утримання торговельного місця в належному стані, інформаційні оголошення рекламного та довідкового характеру, забезпечення місцями в готелях і на автостоянках за наявності їх на ринку, консультації спеціалістів, вантажно-розвантажувальні роботи і транспортні послуги, приймання для подальшого продажу сільгосппродуктів та інших товарів у бюро торгових послуг тощо. Тарифи на послуги ринку, що пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства.
Отже, законодавством (Правилами торговлі на ринках) та самими умовами Договору передбачена можливість надання Підприємством послуг.
ПП „ТЦ „Старокінний” під час розгляду справи судом першої інстанції було надано, зокрема, копію договору №37 між ним та Одеським госпрозрахунковим ветеринарно-санітарним загоном, яким останньому доручалось проведення робіт з дезинфікації, дератизації, дезинсекції (т. 3 а.с. 41-42) та надано рахунок-фактуру №СФ-00005/1 від 26.04.2008 р. (т. 3 а.с. 43) про сплату цих послуг.
Вказані докази свідчать про те, що Підприємство здійснювало заходи і надавало послуги через третіх осіб не тільки підприємцям-продавцям, які здійснюють торгівлю, але і відвідувачам торгового центру.
Крім того, Підприємець сплачувала за послуги і не оспорювала надання послуг протягом дії Договору тим самим фактично погоджуючись на надання таких послуг іншою особою, що відповідає і вимогам ч.2 ст.902 ЦК України.
Викладене свідчить, що Договір укладався сторонами з наміром створити правові наслідки і сторони виконували його умови, а тому він не є фіктивним.
Також слід визнати, що Договір не суперечить вимогам ч.2 ст.902 ЦК України, оскільки укладаючи спірний договір Підприємець усвідомлювала, що Підприємство особисто не може надати окремі послуги, на які у нього не має ліцензії, що тотожно фактичному погодженню на надання певних послуг іншими особами, що в подальшому і було підтверджено його діями по їх оплаті.
Доводи Підприємця щодо необґрунтованості оплати за договором не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки, по-перше, згідно п.19 Правил торговлі на ринках тарифи на послуги ринку, що пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства і не відносяться до переліку послуг, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів, а по-друге, уклавши Договір Підприємець погодилась сплачувати саме таку суму, що є вільним волевиявленням і свідчить про її погодження з такими тарифами.
Твердження Підприємця, що зазначені послуги ним не замовлялись колегія визнає необгрунтованими, оскільки в самому спірному договорі визначені послуги, які позивач замовив і це не потребує окремого замовлення щоразу, послуги оплачуються щомісячно, а не за кожним фактом їх надання.
За таких обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання недійсним укладеного сторонами договору №795/1 від 01.10.2006 р. Відповідно помилковим є й висновок господарського суду першої інстанції про включення до складу платежів за Договором орендних платежів та стягнення їх з Підприємства, оскільки, як вище зазначалось, сума сплати за Договором погоджена сторонами при укладенні, позивачем не доведено як те передбачено вимогами ст. 33 ГПК України ненадання послуг за договором та включення до суми оплати орендних платежів.
Недоведеним відповідними доказами є і спричинення моральної шкоди, оскільки довідка МСЕК про інвалідність не доводить причинний зв'язок між конкретними діями відповідача і інвалідністю позивача, що виключає можливість задоволення зазначеної вимоги.
З огляду на викладене, апеляційна скарга ПП „ТЦ „Старокінний” підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 14.02.2011 р. - скасуванню, а позов залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Торгівельний центр „Старокінний” задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 14.02.2011 р. - скасувати.
3. В позові фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 відмовити.
4.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства „Торгівельний центр „Старокінний” (65091, м. Одеса, пров. Старокінний, 6, код ЄДРПОУ 31081729, р/р 26007311605101 у АБ „Південний” в м. Одеса, МФО 328209) 236 грн. витрат на сплату державного мита при подачі апеляційної скарги.
5.Доручити господарському суду Одеської області видати наказ відповідно до цієї постанови з визначеннм в ньому всіх необхідних реквізитів.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновський В. В.
Шевченко В. В.
Повний текст постанови підписано 12.04.2011р.