79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
23.03.11 Справа № 9/13
м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого -судді Галушко Н.А.
Суддів Краєвської М.В.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «АРГО»(далі ТзОВ ВКТ «АРГО») б/н і дати (вх. № 115 від 15.03.2010 року);
на рішення господарського суду Чернівецької області від 17.02.2010 року;
у справі 9/13;
за позовом Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Державний експертно-імпортний банк», м. Київ;
до відповідача: ТзОВ ВКТ «АРГО», с. Шалівці Хотинського району Чернівецької області;
про стягнення 83530345,87 грн. заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави..
за участю представників:
від позивача: Гальчук І.С. - представник - головний юрисконсульт, Будниченко О.В. - представник - заступник начальника відділу;
від відповідача: Підкова О.В.- представник;
від прокуратури: не з"явився
ПАТ «Державний експертно-імпортний банк»звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до ТзОВ ВКТ «АРГО» про стягнення 767 577 927,21 грн. заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки єдиний майновий комплекс ТзОВ ВКТ «АРГО»(в розумінні ст. 191 ЦК України), який знаходиться за адресами Чернівецька область Хотинський район с. Бочківці вул. Головна,3, Чернівецька область Хотинський район м. Хотин вул. Незалежності,49-а, Хмельницька область м. Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського (проспект ім. Леніна),1/В, в тому числі майно, призначене для його діяльності, включаючи земельні ділянки, а також всі об'єкти, розташовані на земельних ділянках, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, право на торгівельну марку або інше призначення та інші права, основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, що відображені у самостійному балансі або з будь-якої причини не відображені в його балансі, але є його власністю згідно виписки з балансу (враховуючи заяву про зміну позовних вимог № 071-02/518 від 11.02.2010 року).
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.02.2010 року у справі № 9/13 (суддя Ніколаєв М.І.) позов ПАТ «Державний експертно-імпортний банк»задоволено. Суд прийняв рішення, яким стягнув з ТзОВ ВКТ «АРГО»на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м.Київ в особі філії Укрексімбанку в м. Чернівці 767 577 927,21 грн. боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - єдиний майновий комплекс ТзОВ ВКТ «АРГО», який знаходиться за адресами Чернівецька область Хотинський район с. Бочківці вул. Головна,3, Чернівецька область Хотинський район м. Хотин вул. Незалежності,49/а, Хмельницька область м. Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського (проспект ім. Леніна),1/В, в тому числі майно, призначене для його діяльності, включаючи земельні ділянки, а також всі об'єкти, розташовані на земельних ділянках, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, право на торгівельну марку або інше призначення та інші права, основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, що відображені у самостійному балансі або з будь-якої причини не відображені в його балансі, але є його власністю згідно виписки з балансу.
Не погоджуючись з даним рішенням суду ТзОВ ВКТ «АРГО»подало апеляційну скаргу б/н і дати (вх. № 115 від 15.03.2010 року), в якій просить рішення господарського суду Чернівецької області від 17.02.2010 року скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення порушено норми чинного законодавства. А саме скаржник стверджує, що суд задоволивши позовні вимоги позивача, повторно звернув стягнення на майно ТзОВ ВКТ «АРГО»- єдиний майновий комплекс, який розташований у Чернівецькій області, Хотинського району, м. Хотин, вул. Незалежності, 49 а.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу № 071-02/1391, в якому стверджує, що апеляційна скарга повинна бути відхилена як незаконна та необґрунтована, така що підписана неповноважним представником.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк»та ТзОВ ВКТ «АРГО»(позичальник) було укладено Генеральну угоду №7107N1. Згідно умов якої банк зобов'язався проводити кредитні операції в межах встановлених лімітів, на підставі та з урахуванням умов кредитних договорів, укладених в рамках цієї угоди.
Статтею 1 Генеральної угоди передбачено, що кредитний договір укладається в рамках цієї угоди і є її додатком.
В пункті 3.1 Генеральної угоди передбачено, що остання є дійсним і обов'язковим законним зобов'язанням для позичальника, порушення якого є умовою для застосування санкцій.
Пунктом 4.5.1 Генеральної угоди встановлено, що загальний ліміт заборгованості за угодою поширюється на кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності цією Генеральною угодою, та є такими, що діятимуть в рамках цієї Генеральної угоди і є відповідними додатками до цієї Генеральної угоди.
Всі додатки до Генеральної угоди є її невід'ємною частиною (п. 10.8. генеральної угоди).
22.04.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №7107N1-4, якою було внесено зміни до Генеральної угоди, зокрема до п. 4.5.1. та встановлено, що загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою встановлюється наступним чином: 90000000,00 доларів США; 87100 євро; 19500000,00 гривень.
Крім того, частиною 2 додаткової угоди №7107N1-4 від 22.04.2009 року було змінено перелік кредитних договорів, укладених між банком та позичальником у рамках Генеральної угоди. Зокрема, встановлено, що договір про кредитування №15304К49 від 03.08.2004 року, кредитна угода №7104К28 від 17.09.2004 року, договір про кредитування №7104К34 від 29.10.2004 року, договір про кредитування №15305К9 від 20.07.2005 року, договір про кредитування №15305К22 від 21.12.2005 року, договір про кредитування №15305К23 від 21.12.2005 року, договір про кредитування №15306К2 від 11.01.2006 року, договір про кредитування №15306К3 від 02.02.2006 року, договір про кредитування №15306К6 від 31.03.2006 року, кредитний договір №7107К19 від 19.07.2007 року, кредитний договір №7107К27 від 23.08.2007 року та договір про надання кредиту у формі овердрафту №7109V1 від 22.04.2009 року діятимуть у рамках Генеральної угоди №7107N1 та є додатками до неї.
Згідно договору про кредитування №15304К49 від 03.08.2004 року (в редакції від 14.07.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновної кредитної лінії в розмірі 2201500,00 доларів США, а з 08.04.2009 року ліміт кредитної лінії встановлюється на рівні 440299,90 доларів США.
Згідно пункту 4.2.1 договору про кредитування позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок згідно із встановленим графіком.
Згідно пункту 4.2.1 договору про кредитування позичальник за користування кредитом зобов'язався сплачувати банку відсотки у розмірі “ставка інобанку + 3% річних” у валюті кредиту.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача згідно договору№15304К49 від 03.08.2004 року становить 440299,90 доларів США основного боргу, 1734,60 доларів США процентів та 111,91 США розрахованих процентів за поточний місяць.
Згідно кредитної угоди №7104К28 від 17.09.2004 року ( в редакції від 08.04.2009 року) банк відкрив позичальнику невідновлювану кредитну лінію в розмірі 310000 євро до 30.04.2010 року, а починаючи з 08.04.2009 року ліміт кредитної лінії встановлено на рівні 32645,00 євро.
Згідно пункту 4.1.1 кредитної угоди позичальник зобов'язався повертати кредит рівними послідовними частинами (по 16315 євро) щоквартально до 30.04.2010 року.
Відповідно до пункту 4.2.1 кредитної угоди позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 10,5% річних у валюті кредиту.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача згідно договору №7104К28 від 17.09.2004 року становить 16330,00 євро основного боргу та 157,18 євро процентів.
Згідно договору про кредитування №7104К34 від 29.10.2004 року ( в редакції від 08.04.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 54400 євро, який зобов'язався погашати згідно встановленого графіку до 30.04.2012 року.
Відповідно до пункту 4.3.1 договору про кредитування позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 8,3333333% річних у валюті кредиту.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача договором №7104К34 від 29.10.2004 року становить 27200,00 євро основного боргу та 207,78 євро процентів.
Згідно договору про кредитування №15305К9 від 20.07.2005 року ( в редакції від 14.07.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 1060048,80 доларів США, який зобов'язався погашати згідно встановленого графіку до 21.01.2012 року.
Відповідно до пункту 4.3.1 договору про кредитування позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі “ставка інобанку + 3% річних” у валюті кредиту.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача згідно договору №15305К9 від 20.07.2005 року становить 1060048,80 доларів США основного боргу, 4179,47 доларів США процентів та 400 грн. комісії.
Згідно договору про кредитування №15305К23 від 21.12.2005 року ( в редакції від 14.07.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 1405819,73 доларів США, який зобов'язався погашати згідно встановленого графіку до 04.10.2012 року.
Відповідно до пункту 4.3.1 договору про кредитування позичальник зобов'язався сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі «ставка інобанку + 3% річних»у валюті кредиту.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача згідно договору №15305К9 від 20.07.2005 року становить 1242500,12 доларів США основного боргу, 10288,59 доларів США процентів та 38000 грн. комісії.
Згідно договору про кредитування №15305К23 від 21.12.2005 року ( в редакції від 14.07.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 1335500,00 доларів США, який зобов'язався погашати згідно встановленого графіку до 30.04.2012 року.
Відповідно до пункту 4.3.1 договору про кредитування позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі “ставка інобанку + 3% річних” у валюті кредиту.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача згідно договору №15305К23 від 21.12.2005 року становить 1335500,00 доларів США основного боргу, 11058,68 доларів США процентів та 38000 грн. комісії.
Згідно договору про кредитування №15306К2 від 11.01.2006 року ( в редакції від 14.07.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 1177250,00 доларів США, який зобов'язався погашати згідно встановленого графіку до 29.08.2012 року.
Відповідно до пункту 4.3.1 договору про кредитування позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі “ставка інобанку + 3% річних” у валюті кредиту.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача згідно договору №15306К2 від 11.01.2006 року становить 1177250,00 доларів США основного боргу, 5090,20 доларів США процентів та 800 грн. комісії.
Згідно договору про кредитування №15306К3 від 02.02.2006 року ( в редакції від 14.07.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 1933749,97 доларів США, який зобов'язався погашати згідно встановленого графіку до 19.08.2012 року.
Відповідно до пункту 4.3.1 договору про кредитування позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі “ставка інобанку + 3% річних” у валюті кредиту.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача згідно договору №15306К3 від 02.02.2006 року становить 1933749,97 доларів США основного боргу, 8346,75 доларів США процентів та 74000 грн. комісії.
Згідно договору про кредитування №15306К6 від 31.03.2006 року ( в редакції від 14.07.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 510000,00 доларів США, який зобов'язався погашати згідно встановленого графіку до 10.07.2012 року.
Відповідно до пункту 4.3.1 договору про кредитування позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі “ставка інобанку + 3% річних” у валюті кредиту.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача згідно договору №15306К6 від 31.03.2006 року становить 442800,00 доларів США основного боргу, 3761,34 доларів США процентів та 16000 грн. комісії.
Згідно кредитного договору №7107К19 від 19.07.2007 року ( в редакції від 31.12..2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 61000000,00 доларів США, який зобов'язався погашати згідно встановленого графіку до 18.08.2010 року.
Пунктом 3.2.2 даного договору (додаткова угода від 22.04.2009 року) встановлено загальний ліміт з урахуванням попередньої заборгованості: 90 000 000,00 доларів США; 87100 євро; 19 500 000,00 гривень.
Відповідно до пунктів 3.2.6,3.5.1 договору позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 11% річних у валюті кредиту з 1 по 7 число кожного місяця.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача згідно договору №7107К19 від 19.07.2007 року становить 61000000,00 доларів США основного боргу, 2682305,56 доларів США процентів, 88299,19 грн. пені та 409981,56 грн. комісії.
Згідно кредитного договору №7107К27 від 23.08.2007 року (в редакції від 31.12.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 21000000,00 доларів США та 18500000,00 грн., який зобов'язався погашати згідно встановленого графіку до 22.09.2010 року.
Пунктом 3.2.2 даного договору (додаткова угода від 22.04.2009 року) встановлено загальний ліміт з урахуванням попередньої заборгованості: 90 000 000,00 доларів США; 87100 євро; 19 500 000,00 гривень.
Відповідно до пунктів 3.2.6,3.5.1 договору позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 11% річних у доларах США на частину заборгованості в сумі 15000000,00 доларів США, 13,5% річних на частину заборгованості в сумі 6000000,00 доларів США та 18% річних для заборгованості у гривнях з 1 по 7 число кожного місяця.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача згідно договору №7107К27 від 23.08.2007 року становить 21000000,00 доларів США основного боргу, 18500000,00 грн. основного боргу, 937166,68 доларів США процентів, 592000 грн. процентів, 6810,08 грн. пені та 156664,41 грн. комісії.
Згідно договору про надання кредиту у формі овердрафту №7109V1 від 22.04.2009 року (в редакції від 01.12.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 850000 грн., який зобов'язався погасити до 21.04.2010 року.
Пунктом 3.2.5 договору встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних, а пунктом 2.4.4 передбачено, що сплата процентів здійснюється в останній робочий день кожного місяця.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача згідно договору №7109V1 від 22.04.2009 року становить 850000,00 грн. основного боргу, 14025,00 грн. процентів та 236,79 грн. комісії.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди становить: 93296192,57 доларів США, 20785168,28 грн. та 43894,96 євро, а всього 767577927,21 грн. згідно встановленого НБУ офіційного курсу.
З метою забезпечення виконання викладених у Генеральній угоді зобов'язань сторони уклали Іпотечний договір №7107Z57 від 23.08.2007 року (із змінами та додатками), відповідно до якого всі вимоги іпотекодержателя (позивача), що випливають із Генеральної угоди забезпечуються предметом іпотеки, яким є єдиний майновий комплекс ТзОВ «Агро»(в розумінні статті 191 Цивільного кодексу України), який знаходиться за адресами: Чернівецька область Хотинський район с. Бочківці вул. Головна,3; Чернівецька область Хотинський район м. Хотин вул. Незалежності,49/а; м. Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського (проспект ім. Леніна),1/В; в тому числі майно, призначене для його діяльності, включаючи земельні ділянки, а також всі об'єкти, розташовані на земельних ділянках, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, право на торгівельну марку або інше призначення та інші права, основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, що відображені у самостійному балансі або з будь-якої причини не відображено в його балансі, але є його власністю згідно виписки з балансу, крім боргів.
Зокрема, згідно пункту 1.1. іпотечного договору іпотекою забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя що випливають із Генеральної угоди з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються, є додатками до Генеральної угоди та є невід'ємними частинами Генеральної угоди та складають єдиний документ, відповідно до якої іпотекодержатель встановив відповідачу (іпотекодавцю) ліміт кредитних операцій: 90 000 000,00 доларів США; 87100 євро; 19 500 000,00 гривень терміном на 7 років кінцевим терміном погашення 22.08.2014 року.
Згідно пункту 5.1 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору та/або порушення обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання іпотекодавцем, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет застави.
Відповідно до статті 7 Генеральної угоди кожна із таких подій повинна тлумачитись як подія невиконання зобов'язань: позичальник не сплатив банкові у строк платежі з погашення кредиту чи будь-яку суму, належну до сплати згідно з договором, або не виконав будь-які інші умови та/або зобов'язання за цим договором, у позичальника виникла будь-яка прострочена заборгованість за будь-якими укладеними з банком договорами.
Відповідно до пункту 7.2 Генеральної угоди якщо сталася і триває подія невиконання зобов'язань, банк повідомляє позичальника, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню. Позичальник зобов'язаний сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, банк набуває право здійснити договірне списання коштів за кредитом, процентами та іншими платежами з метою погашення заборгованості позичальника та/або звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобов'язань позичальника.
Аналогічні положення містять договір про кредитування №15304К49 від 03.08.2004 року, кредитна угода №7104К28 від 17.09.2004 року, договір про кредитування №7104К34 від 29.10.2004 року, договір про кредитування №15305К9 від 20.07.2005 року, договір про кредитування №15305К22 від 21.12.2005 року, договір про кредитування №15305К23 від 21.12.2005 року, договір про кредитування №15306К2 від 11.01.2006 року, договір про кредитування №15306К3 від 02.02.2006 року, договір про кредитування №15306К6 від 31.03.2006 року, кредитний договір №7107К19 від 19.07.2007 року, кредитний договір №7107К27 від 23.08.2007 року та договір про надання кредиту у формі овердрафту №7109V1 від 22.04.2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010 року банк листом № 071-06/367 від 01.02.2010 року повідомив відповідача про повернення кредиту в сумі 9692222,22 доларів США згідно кредитного договору №7107К19 від 19.07.2007 року та 711666,68 доларів США і 286750,00 грн. згідно кредитного договору від 23.08.2007 року,
Відповідач отримавши дане повідомлення, визнав суму боргу, проте повідомив банк про неможливість її сплати у зв'язку із складним фінансовим станом.
Також, 02.02.2010 року банк листом № 071-02/385 від 01.02.2010 року повідомив відповідача про порушення основного зобов'язання та повернення кредиту, наданого в рамках Генеральної угоди, в розмірі 767577927,21 грн. Натомість відповідач листом від 02.02.2010 року повідомив банк про неможливість погашення усієї суми заборгованості у зв'язку із складним фінансовим станом.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині сплати процентів та основного боргу в установлений договорами строк та у передбаченому розмірі, допустивши станом на 02.02.2010 року заборгованість у розмірі 9692222,22 доларів США згідно кредитного договору №7107К19 від 19.07.2007 року та 711666,68 доларів США і 286750,00 грн. згідно кредитного договору від 23.08.2007 року.
Відповідне порушення відповідача, за змістом статті 7 Генеральної угоди, пункту 7.2 Генеральної угоди та пункту 5.1 іпотечного договору є підставою для виникнення у позивача права вимагати дострокового повернення наданого кредиту у повному обсязі незалежно від настання строку остаточного повернення одержаних кредитних коштів, сплати процентів та виконання інших обов'язків та/або звернення стягнення на предмет забезпечення виконання зобов'язань позичальника.
В силу ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. При цьому, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.2 ст.590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч.5 вказаної норми, якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.
Аналогічні положення визначені нормами Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень.
Суд першої інстанції позов ПАТ «Державний експертно-імпортний банк»задоволив та прийняв рішення яким стягнув з ТзОВ ВКТ «АРГО»на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м.Київ в особі філії Укрексімбанку в м. Чернівці 767 577 927,21 грн. боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - єдиний майновий комплекс ТзОВ ВКТ «АРГО», який знаходиться за адресами Чернівецька область Хотинський район с. Бочківці вул. Головна,3, Чернівецька область Хотинський район м. Хотин вул. Незалежності,49/а, Хмельницька область м. Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського (проспект ім. Леніна),1/В, в тому числі майно, призначене для його діяльності, включаючи земельні ділянки, а також всі об'єкти, розташовані на земельних ділянках, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, право на торгівельну марку або інше призначення та інші права, основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, що відображені у самостійному балансі або з будь-якої причини не відображені в його балансі, але є його власністю згідно виписки з балансу.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд зазначені вимоги закону не врахував та не зазначив у резолютивній частині початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 року витребувано від позивача відомості щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки за договором іпотеки № 107Z57 від 23.08.2007 року, встановлені на підставі оцінки відповідного майна належним суб'єктом оціночної діяльності.
Позивачем було подано до суду Звіт про оцінку майна - єдиного майнового комплексу ТзОВ ВКТ «АРГО»(виконаний ПП «ЕСТІМЕЙТ»), з якого вбачається, що початкова вартість майна-єдиного майнового комплексу ТзОВ ВКТ «АРГО»станом на 01.12.2010 року становить 626 076755,00 грн. без ПДВ та 751 292 106,00 грн. з ПДВ.
Враховуючи матеріали справи та вимоги ст. 39 Закону України «Про іпотеку»колегія суддів зазначає, що позовні вимоги ПАТ «Державний експертно-імпортний банк»є обґрунтованими щодо стягнення з ТзОВ ВКТ «АРГО»767 577 927,21 грн. боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - єдиний майновий комплекс ТзОВ ВКТ «АРГО», який знаходиться за адресами Чернівецька область Хотинський район с. Бочківці вул. Головна,3, Чернівецька область Хотинський район м. Хотин вул. Незалежності,49/а, Хмельницька область м. Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського (проспект ім. Леніна),1/В, в тому числі майно, призначене для його діяльності, включаючи земельні ділянки, а також всі об'єкти, розташовані на земельних ділянках, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, право на торгівельну марку або інше призначення та інші права, основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, що відображені у самостійному балансі або з будь-якої причини не відображені в його балансі, але є його власністю згідно виписки з балансу, шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною 751 292 106,00 грн. (в тому числі 125 215 351 грн. ПДВ).
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що п. 3 резолютивної частини рішення господарського суду Чернівецької області від 17.02.2010 року слід доповнити наступними словами «…за початковою ціною 751 292 106,00 грн. (в тому числі 125 215 351 грн. ПДВ)».
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що рішення господарського суду впливає на права інших кредиторів не є підставою для скасування рішення місцевого суду та не звільняє сторін від зобов'язань по іпотечному договору №7107Z57 від 23.08.2007 року.
Іпотечний договір №7107Z57 від 23.08.2007 року на момент розгляду справи є чинним.
При тому, колегія суддів зазначає, що ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11.02.2010 року клопотання позивача про забезпечення позову було задоволено та забезпечено позов шляхом:
- накладення арешту на майно ТзОВ «АРГО», яке передано в заставу ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», заборонивши відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти правочини, спрямовані на відчуження заставленого майна - єдиного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю “Арго”(в розумінні статті 191 Цивільного кодексу України), який знаходиться за адресами: Чернівецька область Хотинський район с. Бочківці вул. Головна,3; Чернівецька область Хотинський район м. Хотин вул. Незалежності,49/а; Хмельницька область м. Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського (проспект ім. Леніна),1/В; в тому числі майно, призначене для його діяльності, включаючи земельні ділянки, а також всі об'єкти, розташовані на земельних ділянках, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, права вимоги, право на торгівельну марку або інше призначення та інші права, а також інші цінності, що відображені у самостійному балансі або з будь-якої причини не відображені в його балансі, але є його власністю згідно виписки з балансу;
- заборони Чернівецькому комунальному обласному бюро технічної інвентаризації, Чернівецькому міському комунальному бюро технічної інвентаризації, Хотинському комунальному районному бюро технічної інвентаризації, Хмельницькому бюро технічної інвентаризації та Кам'янець -Подільському бюро технічної інвентаризації областях здійснювати реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна та видавати довідки-характеристики щодо нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО»с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області (код 22836526), яке передано в іпотеку публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України”(код 00032112) згідно іпотечного договору №7107Z57 від 23.08.2007 року із змінами та додатками від 22.04.2009 року та входить до складу єдиного майнового комплексу ТзОВ «АРГО».
В резолютивній частині ухвали зазначено, що термін дії заходів забезпечення позову -до дня винесення рішення по справі № 9/13.
Згідно із статтею 68 ГПК питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Суд першої інстанції приймаючи рішення у даній справі не вирішив питання про скасування забезпечення позову. Відтак, судова колегія прийшла до висновку, що рішення господарського суду Чернівецької області від 17.02.2010 року слід доповнити п. 5 та викласти його у наступній редакції: «Скасувати забезпечення позову вчинене ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11.02.2010 року».
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Чернівецької області від 17.02.2010 року слід змінити: доповнити п. 3 резолютивної частини словами «…за початковою ціною 751 292106 грн. (в т. ч. ПДВ 125215351 грн.)», доповнити резолютивну частину пунктом 5 такого змісту: «Скасувати забезпечення позову вчинене ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11.02.2010 року».
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. В задоволенні апеляційної скарги відмовити.
2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 17.02.2010 року у даній справі змінити: доповнити п. 3 резолютивної частини словами «…за початковою ціною 751 292 106 грн. (в т. ч. ПДВ 125215351 грн.)», доповнити резолютивну частину пунктом 5 такого змісту: «Скасувати забезпечення позову вчинене ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11.02.2010 року». В решті рішення господарського суду залишити без змін.
3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу направити в господарський суд Чернівецької області.
Головуючий - суддя Галушко Н.А.
суддя Краєвська М.В.
суддя Орищин Г.В.