79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
04.03.11 Справа № 6/163
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Зварич О.В.
Якімець Г.Г.
розглянув апеляційну скаргу Драгівського сільського споживчого товариства, с.Драгово Хустського району Закарпатської області
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.10.2010р.
у справі № 2/90
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача Драгівського сільського споживчого товариства, с.Драгово Хустського району Закарпатської області
про стягнення 170300,08 грн.
За участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 12.10.2010р. у справі № 2/90 частково задоволено позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 та стягнуто з Драгівського сільського споживчого товариства, с.Драгово Хустського району Закарпатської області, на користь позивача 125106,90 грн., в тому числі 68677 грн. основного боргу, 43729,36 грн. інфляційних втрат, 6124,48 грн. трьох відсотків річних та 6576,06 грн. пені за несвоєчасний розрахунок, а також 8000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, 1251,07 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 194грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.256, 257, 264, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 175, 193 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись з рішення суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати як незаконне, в позові про стягнення інфляційних, трьох відсотків річних та пені відмовити, з підстав, у ній наведених.
Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи апеляційної інстанції, про причини неявки не повідомили, пояснень з приводу апеляційної скарги не надали.
Виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2006р. сторонами у справі було розраховано та узгоджено локальний кошторис на ремонт торгового центру с.Драгово (магазину продтоварів) в сумі 54269 грн.
22.11.2006р відповідачем, як замовником, та позивачем, як виконавцем, укладено Договір про надання послуг, відповідно до умов п.1.1 якого виконавець зобов'язався за власні кошти, за завданням замовника здійснити діяльність, спрямовану на покращення майна замовника у відповідності до складеного кошторису, що є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 2.3.3 договору від 22.11.2006р. сторонами було узгоджено, що замовник зобов'язується оплатити виконавцю надані останнім послуги після оформлення акту прийому-передачі виконаних робіт, але не пізніше 01.09.2007р. в повному обсязі з урахуванням індексу інфляції, що буде мати на час розрахунків.
У зв'язку з проведенням позивачем робіт по ремонту торгового центру с.Драгово сторонами було підписано акти приймання виконаних робіт за жовтень 2006 року на суму 12928 грн. та за грудень 2006 року на суму 55749 грн., всього на 68677 грн. Однак, відповідачем вартості виконаних робіт в сумі 68677 грн. не оплатив.
Позивач вважає, що відповідач порушив договірні зобов'язання і неоплачений борг відповідача перед позивачем за договором становить 68677 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся в господарський суд з позовом.
Однак, укладений сторонами Договір про надання послуг від 22.11.2006р. не може бути належним доказом позовних вимог, оскільки не стосується проведення ремонту магазину в с.Драгово Хустського району Закарпатської області. З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконувались підрядні роботи, тоді як укладений договір про надання послуг.
Сторони свої правовідносини визначили з умов узгодженого твердого кошторису, згідно з яким вартість робіт становила 54269 грн.
Відповідно до частини 3 статті 844 Цивільного кодексу України зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Згідно з частиною 4 цієї статті, якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.
Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 68677 грн. основного боргу є безпідставною. Виходячи з фактичних обставин справи та норм ст.844 Цивільного кодексу України, борг відповідача перед позивачем складає 54269 грн. та визнаний представником відповідача в суді апеляційної інстанції.
Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що вимога про оплату виконаних робіт відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України позивачем відповідачу не виставлялась/не направлялась. Натомість, частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначено початок перебігу терміну щодо вимоги про оплату виконаних робіт -після остаточної здачі роботи -тобто з наступного дня після підписання акта виконаних робіт. У даному випадку роботи виконані позивачем в жовтні та грудні 2006 року, а позов пред'явлено у серпні 2010 року, тобто поза межами загальної позовної давності, встановленої ст.257 Цивільного кодексу України. Відповідно, при відсутності вимоги про оплату, безпідставним є нарахування 43729,36 грн. інфляційних втрат та 6124,48 грн. трьох відсотків річних.
Оскільки між сторонами не укладено договору на виконання ремонтних робіт в магазині с.Драгово, відтак, відсутні правові підстави для стягнення пені в сумі 50769,24 грн. Разом з цим, судом першої інстанції пеня стягнута поза межами річної позовної давності, встановленої ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України.
Відповідачем в суді першої інстанції подано заяву про застосування позовної давності, що відповідно до вимог ст.267 Цивільного кодексу є підставою для відмови в позові. Однак, враховуючи, що в засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача визнав основний борг в сумі 54269 грн., відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.
Вимога позивача про стягнення 8000 грн. витрат на оплату послуг адвоката не є належним чином документально обгрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене в сукупності та керуючись ст.ст.99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-
Апеляційну скаргу Драгівського сільського споживчого товариства, с.Драгово Хустського району Закарпатської області, задоволити.
Скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.10.2010р. у справі № 2/90 в частині стягнення з Драгівського сільського споживчого товариства, с.Драгово Хустського району Закарпатської області, на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14408 грн. основного боргу, 43729,36 грн. інфляційних втрат, 6124,48 грн. трьох відсотків річних та 6576,06 грн. пені за несвоєчасний розрахунок, а також 8000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, 708,4 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 119 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення з Драгівського сільського споживчого товариства, с.Драгово Хустського району Закарпатської області, на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14408 грн. основного боргу, 43729,36 грн. інфляційних втрат, 6124,48 грн. трьох відсотків річних та 6576,06 грн. пені за несвоєчасний розрахунок, а також 8000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката -в позові відмовити.
В частині стягнення з Драгівського сільського споживчого товариства, с.Драгово Хустського району Закарпатської області, на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54269 грн. основного боргу, 542,69 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 75 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також в частині відмови в позові про стягнення 44173,18 грн. пені - рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.10.2010р. у справі № 2/90 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Якімець Г.Г.