01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.04.2011 № 25/512
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: Личак С.В. - представник за дов. №263 від 10.01.2011 року
від відповідача: Храмов Я.М. - представник за дов. №497 від 31.12.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 25.01.2011 року
у справі №25/512 (суддя - Морозов С.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс»
до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»
про стягнення 7152,90 грн.
У грудні 2010 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» (далі - ПАТ «СК «АСКО-Медсервіс») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі - ПАТ «АСК «ІНГО Україна») про стягнення 7152,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач , як страховик за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів автомобіля «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_2, керованого Шимків В.В., не відшкодував у добровільному порядку позивачу, як страховику потерпілого , виплачене останньому страхове відшкодування, не зважаючи на те, що автомобіль потерпілого «Skoda Roomster», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зазнав ушкоджень від зіткнення з ним з вини Шимків В.В. автомобіля, застрахованого відповідачем.
До того ж, ПАТ «СК «АСКО-Медсервіс» просило стягнути з ПАТ «АСК «ІНГО Україна» витрати, понесені позивачем за проведення експертної оцінки автомобіля «Skoda Roomster», д.р.н. НОМЕР_1 із визначення вартості матеріального збитку.
Відзиву на позов відповідач не надав.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 5772,90 грн. основного боргу, 81,60 грн. державного мита та 188,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що з суми страхового відшкодування у порядку регресу слід вирахувати витрати за проведення експертної оцінки пошкодженого у ДТП транспортного засобу на суму 690,00 грн., які не були включені страховиком (позивачем) до загальної суми страхового відшкодування, сплаченої своєму страхувальнику, та франшизу у розмірі 510,00 грн., передбаченої полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між відповідачем та страхувальником, винуватого у виникненні ДТП 05.12.2008 року.
Не погоджуючись з мотивами і висновками суду першої інстанції, ПАТ «АСК «ІНГО Україна» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення господарського суду попередньої інстанції і припинити провадження у справі.
Мотивуючи скаргу, апелянт вказував на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
На підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі, відповідач зауважив, що перелік пошкоджень, які отримав застрахований позивачем автомобіль у ДТП 05.12.2008 року та які зафіксовані у довідці УДАІ ГУМВС України в м. Києві, не відповідають тим, що вказані у калькуляції до Звіту про оцінку пошкодженого у ДТП транспортного засобу.
Так, у довідці УДАІ ГУМВС України в м. Києві зазначено, що автомобіль «Skoda Roomster», д.р.н. НОМЕР_1, який застрахований позивачем, отримав механічні пошкодження - передні ліві двері, переднє ліве крило, передній бампер зліва, ліве дзеркало, тоді як у калькуляції до Звіту про оцінку вказаного автомобіля, на думку скаржника, враховані пошкодження, які не були отримані у ДТП 05.12.2008 року, а саме: брудовідбійний щиток задній правий, диск колеса передній лівий, диск колеса передній правий, диск колеса задній правий, покришка передня права.
Спростовуючи обставини, викладені в апеляційній скарзі, ПАТ «СК «АСКО-Медсервіс» пояснило, що довідка УДАІ ГУМВС України в м. Києві про обставини ДТП не є документом, на підставі якого визначається характер пошкоджень та розмір матеріальної шкоди, заподіяних автомобілю у ДТП.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 року у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуюча суддя і доповідач), Поляк О.І., Рудченко С.Г. апеляційна скарга прийнята до провадження. Розгляд справи було призначено на 23.03.2011 року.
16.03.2011р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника в зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях.
У призначене судове засідання від 23.03.2011р. представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зокрема, ст.77 ГПК України до таких обставин відносить нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
На підставі вищевикладеного, з огляду на неявку у призначене судове засідання представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, про відкладення на підставі пункту 1 частини 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляду справи на 06.04.2011 року.
У судове засідання 06.04.2011 року з'явилися представники обох сторін.
Представник відповідач просив скасувати рішення місцевого господарського суду з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник позивача просив у задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановив Господарський суд міста Києва та підтверджується матеріалами справи 04.08.2008 року між позивачем (Страховиком) та ПП «КомСервіс» (Страхувальником) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № С09-08-016-06 (а.с.9-18), об'єктом страхування якого є транспортний засіб «Skoda Roomster», д.р.н. НОМЕР_1, що застрахований, зокрема, на випадок пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, 05.12.2008 року по вул. Гетьмана, 26 у м. Києві відбулося зіткнення автомобіля «Skoda Roomster», д.р.н. НОМЕР_1, застрахованного позивачем, що знаходився під керуванням ОСОБА_1 і автомобіля «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахованного відповідачем, яким керував ОСОБА_2.
У результаті ДТП автомобіль «Skoda Roomster», д.р.н. НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою УДАІ ГУМВС України в м. Києві (а.с.23-24), актом огляду місця пригоди №Т-27112 від 05.12.2008 року (а.с.26-27), звітом №756 про оцінку автомобіля від 08.12.2008 року (а.с.28-39), протоколом огляду транспортного засобу від 08.12.2008 року (а.с.40-42). Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Skoda Roomster» у ДТП 05.12.2008 року, відповідно до звіту про оцінку, визначена у розмірі 18693,90 грн.
Зважаючи, що майнові інтереси власника пошкодженого у ДТП автомобіля «Skoda Roomster», д.р.н. НОМЕР_1, ПП «КомСервіс», були застраховані позивачем, останній на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 12.12.2008 р. (а.с.20), страхового акту № 06-08-165 від 15.12.2008 р. (а.с.19) та у відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № № С09-08-016-06 від 04.08.2008 р., оплатив власнику застрахованого автомобіля і страхувальнику вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, у розмірі 18693,90 грн., про що свідчить платіжне доручення № 0001904 від 25.12.2008 року (а.с.22).
Законом України «Про страхування» у статті 1 передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування, ст.993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 26.12.2008 року (а.с.25) дорожньо-транспортна пригода 05.12.2008 року відбулась внаслідок порушення водієм Шимків В'ячеславом Васильовичем п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р.
Місцевим господарським судом вірно з'ясовано, що відповідно до договору оренди автомобіля № 1/06 від 04.02.2006 р. (а.с.58-60) ТОВ «Сніговик-плюс» передав в оренду ТОВ «Савва» належний йому (ТОВ «Сніговик-плюс») на праві власності автомобіль «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_2.
У свою чергу гр. ОСОБА_2, який перебував з ТОВ «Савва» у трудових відносинах, що було встановлено Солом'янським районним судом м. Києва при розгляді адміністративної справи № 3-18244-1/08 від 26.12.2008 р., на момент ДТП 05.12.2008 року мав законне право на керування автомобілем «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується посвідченням водія, виданого на його ім'я (а.с.103-104) та подорожнім листом вантажного автомобіля №794453 від 05.12.2008 р. (а.с.63).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом цивільно-правова відповідальність ТОВ «Сніговик-плюс», яке є власником автомобіля «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем і посвідчена полісом №ВС/2536239 (а.с.57).
Згідно з ст.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодувати завдану Шимків В'ячеславом Васильовичем, водієм транспортного засобу «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_2, шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок ДТП 05.12.2008 року.
За таких обставин виплата страхового відшкодування страхувальнику, в силу ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» стало юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (зокрема право власності) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Як зазначено у звіті про оцінку автомобіля № 756 від 08.12.2008 року (а.с. 28-39) вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику автомобіля «Skoda Roomster», д.р.н. НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося 05.12.2008 року, становив 18693,90 грн.
Судом попередньої інстанції вірно встановлено, що позивачем були понесені додаткові фінансові витрати у розмірі 690,00 грн. за проведення експертної оцінки автомобіля «Skoda Roomster», д.р.н. НОМЕР_1 (платіжне доручення № 0001847 від 15.12.2008 року - а.с. 52).
Позивачем 28.01.2009 року була направлена відповідачу претензія № 115/01 (а.с.64-66), про що свідчить відмітка про вручення на поштовому повідомленні (а.с.67), на виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 19383,90 грн. (вартість матеріального збитку 18693,90 грн. + витрати за експертну оцінку 690,00 грн.).
Відповідач частково виконав зобов'язання і виплатив позивачу 11721,00 грн., що не заперечувалося сторонами та підтверджувалося банківською випискою з особового рахунку позивача (а.с. 72-73).
Таким чином, не відшкодованою залишилася сума 7152,90 грн.
В силу ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вартість витрат потерпілого на проведення експертизи включається у склад збитків, які підлягають відшкодуванню страховиком.
За змістом ст. ст. 33 та 34 цього Закону така можливість допускається, якщо страховик, будучи повідомленим учасниками ДТП, упродовж трьох робочих днів ,враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок, не направив аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, і тому потерпілий самостійно обрав аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.
Утім, як підтверджується платіжним дорученням № 0001904 від 25.12.2008 року (а.с.22), витрати за проведення експертної оцінки автомобіля «Skoda Roomster», д.р.н. НОМЕР_1, у розмірі 690,00 грн. були понесені не страхувальником , а страховиком - позивачем у справі, у звязку із чим вони не могли бути віднесені до збитків потерпілого , не підлягали відшкодуванню позивачем і не могли бути стягнуті за рахунок особи, яка завдала шкоди, і чий ризик цивільно-правової відповідальності застрахований відповідачем.
Отже, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог до відповідача на суму 690,00 грн., з урахуванням мотивів , викладених колегією суддів суду апеляційної інстанції , є вірним.
Частиною 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи вище зазначене та зважаючи на те, що полісом № ВС/2536239, яким застраховано транспортний засіб «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлено франшизу у розмірі 510,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок ДТП 05.12.2008 року, становить 5 772,90 грн. = 18693,90 грн. (оцінена шкода) - 11721,00 грн. (частково сплачене відповідачем відшкодування) - 510,00 грн. (франшиза за полісом № ВС/2536239) - 690,00 грн. (витрати за експертну оцінку).
Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначав, що у калькуляції до Звіту про оцінку автомобіля «Skoda Roomster», д.р.н. НОМЕР_1, на відміну від довідки УДАІ ГУМВС України в м. Києві, враховані пошкодження, які не були отримані у ДТП 05.12.2008 року, а саме: брудовідбійний щиток задній правий, диск колеса передній лівий, диск колеса передній правий, диск колеса задній правий, покришка передня права. З цих підстав скаржник вважав, що позивач не мав права на відшкодування вартості вказаних пошкоджень.
Однак, з такими доводами апелянта погодитися не можна, виходячи з того, що відповідно до ст.34 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
З положень вказаної норми випливає, що для визначення причин настання страхового випадку у даній справі - ДТП 05.12.2008 року, характер пошкоджень автомобіля, отриманих у цій ДТП, та розмір збитків визначається експертизою, а не довідкою органів МВС України.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме: протоколу огляду транспортного засобу від 08.12.2008 року (а.с.40-42), телеграми, врученої уповноваженій на прийом кореспонденції особі ПАТ «АСК «ІНГО Україна» (а.с.43), відповідач не був позбавлений можливості взяти участь в огляді експертом (оцінювачем) ОСОБА_3 автомобіля «Skoda Roomster», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у процесі якого було виявлено пошкодження, зокрема, брудовідбійного щитка заднього правого, диска колеса переднього лівого, диска колеса переднього правого, диска колеса заднього правого, покришки передньої правої.
Зважаючи на те, що відповідач не довів , що належне виконання ним зобов'язань виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (частина 2 ст.218 Господарського кодексу України), доводів позивача не спростував, у Київського апеляційного господарського суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги ПАТ «АСК «ІНГО Україна».
Державне мито за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта в силу ст.49 ГПК України.
З огляду на наведене та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 року у справі №25/512 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» - без задоволення.
2. Матеріали справи №25/512 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
12.04.11 (відправлено)