29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" квітня 2011 р.Справа № 13/428-10
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест”
м. Хмельницький
до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”
м. Київ
За участю третьої особи, яка
не заявляє самостійних
вимог на предмет спору
на стороні відповідача фізичної особи ОСОБА_1. с. Кугаївці Чемеровецького
району
про визнання недійсним договору поруки № 880/161-ПЮЮ 10 від 21.03.2007 р., у
зв'язку із неукладенням кредитного договору № 07/50-609-3 від 21.03.2007 р.
Суддя Матущак О.І.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Левенцова О.А. по довіреності № 02-04/617 від 04.10.2010 р.
третьої особи: не з'явився
Позивач у позові просить господарський суд прийняти рішення, яким визнати недійсним договір поруки № 880/161-ПЮО 10 від 21.03.2007 р. укладений між позивачем як поручителем, відповідачем як кредитором та фізичною особою ОСОБА_1 як позичальником, у зв'язку із не укладенням кредитного договору № 07/50-609-3 від 21.03.2007 р. укладеного між відповідачем як кредитором та третьою особою як позичальником.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у кредитному договорі всупереч вимог ч. 1 ст. 1046, ст. 1054 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України № 168 від 10.05.2007 р., відсутній графік платежів на погашення заборгованості по отриманому кредиту, тому такий договір є неукладеним оскільки сторони згідно ст. 638 Цивільного кодексу України не досягли згоди з усіх істотних умов договору і він у відповідності до ч.8 ст. 181 Господарського України вважається таким, що не відбувся.
Таким чином, зважаючи на те, що ст. 553 Цивільного кодексу України визначає поруку як договір за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, то відповідно порука має похідний характер від забезпечувального нею зобов'язання, позивач вважає недійсним договір поруки у відповідності до ч. 1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України у зв'язку із відсутністю забезпечувального зобов'язання.
Ухвалою суду від 03.03.2010 р. порушено провадження у даній справі.
Ухвалою від 31.03.2010 р. залучено до участі у справі, як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - фізичну особу ОСОБА_1 с. Кугаївці Чемеровецького району оскільки він був позичальником за кредитним договором за виконання зобов'язань по якому, поручився позивач.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з посиланням на обставини викладені у відзиві на позов поданому ще 31.03.2010 р., а також заперечувала щодо залучення до участі у розгляді даної справи як третю особу на стороні відповідача ТзОВ „Актив” м. Москва, скільки вважає, що його права не порушені.
Відповідач у відзиві в цілому зазначив, що на його думку під час укладання кредитного договору сторонни погодили та досягли згоди згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 638 Цивільного кодексу України щодо усіх істоних його умов, а тому його не можна вважати неукладеним та відповідно недійсним договір поруки внаслідок неукладенності кредитного.
Також відповідачем було звернуто увагу на те, що ст.ст. 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України передбачають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім цього, відповідачем зазначено, що оскільки позивач не був стороною кредитного договору, то відповідно умовами такого договору його права у відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України не можуть вважатися порушеними, що виключає спірні правовідносини і просить у задоволенні позову відмовити.
09.04.2010 р. позивачем подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного господарського суду на ухвалу суду першої інстанції від 31.03.2010 р., який ухвалою від 19.04.2010 р. відмовив скаржнику у прийнятті апеляційної скарги.
27.04.2010 р. позивачем подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на ухвалу суду першої інстанції від 31.03.2010 р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 р.
Після неодноразового апеляційного та касаційного оскарження ухвал суду у даній справі, які залишено без змін, а скарги без задоволення, матеріали справи 12.03.2011 р. повернулись до господарського суду Хмельницької області для подальшого розгляду по суті.
Крім цього, під час знаходження матеріалів справи в апеляційній інстанції 19.08.2010 р. в адресу господарського суду від ТзОВ „Актив” м. Москва надійшло клопотання про залучення його до участі у розгляді даної справи як третьої особи на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 16.03.2011р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча надсилання ухвали про призначення справи до розгляду підтверджується реєстром вихідної поштової кореспонденції від 18.03.2011 р.
Враховуючи доводи та заперечення сторін, розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне.
Між АКБ соціального розвиту „Укрсоцбанк” як кредитором та фізичною особою ОСОБА_1 21.03.2007 р. укладено договір кредиту № 07/50-609-3.
У відповідності до п. 1.3.2 вказаного договору, в день укладення цього договору з позичальником та ТзОВ „Хмельницькбудінвест” як поручителем укладено договір поруки № 880/161-ПЮО 10 від 21.03.2007 р.
Дійсно, 21.03.2007 р. укладено договір поруки № 880/161-ПЮО 10 від 21.03.2007 р. між позивачем як поручителем, відповідачем як кредитором та третьою особою - ОСОБА_1 як позичальником.
Згідно п. 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язання щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірах та у випадках, передбачених договором кредиту.
Згідно ж п. 1.1 договору поруки від 02.08.2010 р., укладеного між поручителем - ТзОВ „Актив” м. Москва та боржником - ТзОВ „Хмельницькбудінвест”, перший зобов'язався у повному об'ємі нести відповідальність перед кредиторами: ВАТ АКБ „Надра”, ПАТ „Універсалбанк” та АКБ соціального розвиту „Укрсоцбанк” за кредиторськими зобов'язаннями та зобов'язаннями які виникають із договорів поруки.
Статтею 16 Цивільного кодексу України не передбачено такого способу захисту цивільних прав та інтересів як визнання чи встановлення факту не укладання правочину, хоча і нею ж
встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Ні оспорюваними договорами, ні чинним законодавством у даному разі також не передбачено такого способу.
Також, ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 203 цого ж Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Вказаною нормою цивільного права не передбачено такої підстави визнання договору недійсним як неукладення іншого правочину, пов'язаного із оспорюваним.
Оскільки такого способу захисту порушеного права чи інтересу як визнання договору неукладеним не існує, то належним способом захисту порушеного права позивача могла би стати вимога про визнання недійсним кредитного договору з посиланням на вказані позивачем у позовній заяві порушення чинного законодавства, проте, у будь-якому разі не вимога про визнання недійсним договору поруки у зв'язку із неукладенням кредитного договру.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не подано достатніх та належних доказів і не обґрунтовано чинним законодавством обставин, на які він посилається як підставу позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи зміст позовних вимог а також те, що підставами визнання договору недійсним може бути лише невідповідність його змісту Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, відсутність такої підстави для визнання недійсним як неукладенність іншого, пов'язаного із оспорюваним договором, позовні вимоги не обґрунтовані чинним законодавством, тому у їх задоволенні належить відмовити.
Клопотання ТзОВ „Актив” м. Москва про залучення його до участі у розгляді даної справи як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача господарським судом відхиляється, оскільки виходить за межі договірних відносин між сторонами. Враховуючи позовні вимоги у даній справі, відсутність вимог до ТзОВ „Хмельницькбудінвест” як поручителя за кредитним договором, тому і відсутні підстави відповідальності такого поручителя за виконання яких поручалося ТзОВ „Актив”.
Крім цього, названий вище договір поруки не може вважатися таким, оскільки ні чинним законодавством України в цілому, ні ст. 553 Цивільного кодексу України зокрема, не передбачено можливості поруки перед поручителем, а лише поручителя перед кредитором. Керуючись ст.ст. 33, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест” м. Хмельницький до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” м. Київ про визнання недійсним договору поруки № 880/161-ПЮЮ 10 від 21.03.2007 р. у зв'язку із неукладенням кредитного договору № 07/50-609-3 від 21.03.2007 р., відмовити.
Копії даного рішення надіслати в адреси позивача, відповідача, третьої особи та ТзОВ „Актив” м. Москва.
Оскільки в судовому засіданні 06.04.2011 р. оголошувалася вступна та резолютивна частини рішення, його повний текст виготовлено та підписано 11.04.2011 р.
Суддя О.І. Матущак