Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" квітня 2011 р. Справа № 5023/1910/11 (н.в.о. 47/662-06
вх. номер 1910/11
Суддя Господарського суду Харківської області Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання: Ліпчанська В.В.
за участю представників сторін:
заявника (відповідача) - Фатій Н.І. довіреність №12 від 02.11.2009 р.;
позивача - не з"явився;
розглянувши матеріали справи за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків
до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" м. Харків
про визнання права власності
Рішенням господарського суду Харківської області у справі №47/662-06 від 22 листопада 2011 року позов СПДФО ОСОБА_2 задовольнити повністю. Визнано за Суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) право власності на нежитлове приміщення туалет, що розташований за адресою: АДРЕСА_2
21 березня 2011 року до господарського суду Харківської області звернувся відповідач - Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентарізації" із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 22 листопада 2006 року по справі №47/662-06 у зв"язку з нововиявленими обставинами та скасувати дане рішення.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 березня 2011 року судом було призначено заяву відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до розгляду у судовому засіданні на "04" квітня 2011 р. о 12:15.
Представник позивача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.
Присутній представник відповідача підтримав подану заяву та просив рішення господарського суду від 22 листопада 2006 року у справі №47/662-06 переглянути та скасувати.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, судом було встановлено, що орендодавцем на підставі рішення XXI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 28.04.2004 року № 54/04 „Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам” надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, землю житлової та громадської забудови (ділянка №8), площею 0,0075 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 На вищезазначеній земельній ділянці знаходилися об'єкти нерухомого майна-торгівельні павільйони літ. „В-1”, які належать СПДФО ОСОБА_2 на праві приватної власності.
Вищезазначений договір було укладено строком до 01.03.2009р., крім того позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що дана земельна ділянка передавалася в оренду для експлуатації та обслуговування торгівельних павільйонів і серед інших умов вищезгаданого договору, а саме в п.19, зазначається заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.
Відповідно рішення 1 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про затвердження структури виконавчих органів Харківської міської ради 5 скликання" №5/06 від 19.04.2006 року, яке діяло на момент прийняття судом рішення у справі №47-662-06. За змістом даного рішення до структури виконавчих органів Харківської міської ради входить апарат Харківської міської ради, до складу якого відноситься Юридичний департамент Харківської міської ради.
Юридичний департамент Харківської міської ради, відповідно до положення про Юридичний департамент, затвердженого рішенням 2 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 31.05.2006 р., забезпечує правильне застосування законодавства міською радою.
Представництво інтересів Харківської міської ради в судах здійснюється працівниками Юридичного департаменту Харківської міської ради. При представництві інтересів у зазначеній справі відповідачу не було відомо про наведені в даному позові факти та обставини.
Слід зазначити, що нежитлова будівля - туалет по АДРЕСА_2 розташована в межах "червоних ліній", що є грубим порушенням норм ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги", оскільки даною нормою встановлено, що забороняється будівництво об'єктів в межах червоних ліній.
Позивачем були порушені умови рішення 21 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 28.04.2004 року №54/04, оскільки відповідно до цього рішення позивачу було надано в оренду земельну ділянку, площею 0,0075 Га (ділянка №8) по АДРЕСА_2 для експлуатації та обслуговування торговельних павільйонів літ. "В-1", а не для будівництва нежитлової будівлі - туалету.
Також слід зазначити, що позивачем були порушені істотні умови договору оренди землі укладеного між Харківською міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 від 28.07.2004 року №7222/04, так як відповідного до пункту 3 зазначеного договору оренди землі позивачу земельна ділянка загальною площею 0,0075 Га надавалась позивачу для обслуговування торговельних павільйонів літ. "В-1", а не для будівництва нежитлової будівлі - туалету.
Крім цього, позивачем були порушені вимоги пункту 17 договору оренди землі від 28.07.2004 року №7222/04, укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 та Харківською міською радою, яким йому забороняється самовільна забудова земельної ділянки по АДРЕСА_2 в м. Харкові.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про основи містобудування", забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченого законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до Закону України "Про планування і забудову територій", ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", "Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт", затвердженого наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. №273 виконання будівельних робіт до отримання відповідного дозволу забороняється.
Позивачем такий дозвіл отримано не було, будівельні роботи здійснювалися самочинно, без відповідної належним чином погодженої проектної документації.
Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Таким чином, позивачем без отримання жодних дозвільних документів, без належним чином розробленої та погодженої проектної документації були побудовано нежитлову будівлю - туалет по АДРЕСА_2
Відповідно до п. 1.6. "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Згідно "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" передбачено затвердження акту державної приймальної комісії та реєстрацію в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.
Позивачем не надано до суду жодних доказів затвердження акту державної приймальної комісії та його реєстрації в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова.
Згідно ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
За таких обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що технічний висновок не є достатньою підставою для визначення можливості подальшої безпечної експлуатації нежитлових приміщень після їх реконструкції. Слід враховувати, що відступлення від належно розробленої та погодженої проектної документації може призвести до руйнування інших приміщень, розташованих поряд.
У матеріалах справи відсутні матеріали, які підтверджують відповідність реконструйованих приміщень державним санітарним, екологічним, протипожежним нормам тощо, також в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують участь позивача у витратах по пайовій участі замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Харкова, згідно Порядку видачі технічних умов на проектування об'єктів будівництва та комплексного благоустрою територій у м. Харкові, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.09.2003р. №889.
Матеріали справи не містять даних щодо отримання позивачем дозволу Інспекції ДАБК м. Харкова на виконання будівельних робіт, розроблення та погодження в установленому порядку проекту реконструкції, погодження з управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради відповідно до вимог ЗУ "Про архітектурну діяльність" паспорту фасаду тощо.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, землі які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за її межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень, зокрема міських рад на території міст, належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.
Таким чином, земельна ділянка по вул. Пискуновській в м. Харкові, на якій позивач самовільно побудував об'єкт нерухомості, знаходиться у комунальній власності, а розпоряджатися цією земельною ділянкою має право тільки територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.
Також судом при прийнятті рішення не були враховані наступні факти, обставини та норми діючого законодавства.
Процедуру вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом, здійсненим на ділянці, що належить забудовнику на праві власності чи користування визначено "Порядком вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом", затвердженим у новій редакції рішенням XL сесії Харківської міської ради IV скликання від 28.09.2005р. № 188/05.
Відповідно до зазначеного порядку позивач повинен був звернутися до Харківської міської ради з відповідною заявою про збереження об'єктів самочинного будівництва.
Позивачем в обгрунтування позовних вимог не надано доказів вищезазначеного звернення (заяви) до Харківської міської ради.
Згідно розділу 3 зазначеного Порядку забудовник зобов'язаний в установленому порядку отримати рішення сесії міської ради про надання дозволу на збереження самовільно збудованого об'єкту.
Позивачем не надано до суду доказів отримання рішення сесії міської ради про надання дозволу на збереження самовільно збудованого об'єкту.
Таким чином, позивачем не виконані вимоги "Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом", затвердженого у новій редакції рішенням ХL сесії Харківської міської ради IV скликання від 28.09.2005р. № 188/05.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі ст.112 ГПК України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Відповідно до абз.3 п.1 Роз'яснень Президії ВГСУ від 21.05.2002 р. № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, встановлення нововиявлених обставин, відносно даної справи саме по собі є достатньою підставою для перегляду судового рішення, незалежно від того, чи вплинули вони фактично на його наслідки.
Згідно з п.4 та п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 1981 року N 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" встановлення нововиявлених обставин є підставою для скасування рішення, ухвали, постанови, коли від їх наявності чи відсутності залежали наслідки справи.
Також ці обставини мають істотне значення для справи, оскільки прямо впливають на результат її розгляду. За таких обставин, з урахуванням ст.112, 114 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що заява відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є законною та обгрунтованою, у зв"язку з чим підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати рішення господарського суду Харківської області у справі №47/662-06 від 22 листопада 2006 року та прийняти нове, яким у позові відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - задовольнити.
2. Рішення господарського суду Харківської області від 22 листопада 2006 року у справі №47/662-06 скасувати.
3. У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Светлічний Ю.В.
Справа №5023/1910/11
Повне рішення складене 04 квітня 2011 року.