Іменем України
05 квітня 2011 року справа № 5020-318/2011
За позовом Прокурора Ленінського району м. Севастополя
(вул. Вороніна, 11, м. Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради
(вул. Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)
до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ГЕВС ЛТД»
(вул. Леніна, 18, м. Севастополь, 99011)
про стягнення 1 332,48 грн.,
Суддя С. М. Альошина
Від позивача - Іванов П.П. -юрисконсульт договірно-претензійного відділу, довіреність № 2-Ю від 04.01.2011 (копія довіреності у справі),
Від відповідача -Лісник В.Г. -директор, паспорт НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в місті Севастополі, 15.02.2008, наказ № 84 від 23.04.2009 (копія наказу у справі),
Від прокурора -не з'явився.
Суть спору:
Прокурор Ленінського району м. Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ГЕВС ЛТД»про стягнення 12 317,44 грн., у тому числі 10 984,96 грн. основного боргу, 723,00 грн. пені, 447,97 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 161,51 грн.
Ухвалою суду від 05.04.2011 провадження у справі в частині стягнення 10 984,96 грн. основного боргу було припинено на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні решту позовних вимог про стягнення з відповідача 1 332,48 грн., у тому числі 723,00 грн. пені, 447,97 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 161,51 грн., підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у засіданні суду надав відзив від 05.04.2011 на позов, в якому з позовними вимогами про стягнення 723,00 грн. пені, 447,97 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 161,51 грн. погодився та зазначив, що контррозрахунків на розрахунки позивача не має.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд
31.05.2006 між сторонами був укладений договір № 1058 купівлі-продажу теплової енергії.
Відповідно до п. 1.1. цього договору у порядку та на умовах, визначених у даному договорі, продавець (позивач) зобов'язувався передати покупцю (відповідачу) теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно і належної якості, а покупець -прийняти та оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами.
Згідно з п. 2.2. договору тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування та можуть бути змінені протягом строку дії договору, про що продавець має попередити покупця через засоби масової інформації.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі по усіх видах теплопостачання, передбачених даним договором, згідно виставленого продавцем рахунку у сумі не менш ніж 50 % від суми нарахування за спожиту теплову енергію у попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерозрахунком за фактично відпущену теплову енергію (п. 4.6. договору).
Остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється у строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно тарифів, які діють на день одержання теплової енергії. Рахунок вважається одержаним покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не заявить про неодержання рахунку за розрахунковий місяць (п. 4.7. договору).
На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим відповідачу були виставлені відповідні рахунки-фактури за лютий 2010 року -січень 2011 року (включно), належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи.
Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним станом на 20.02.2011 утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 10 984,96 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Проте, відповідач у ході розгляду справи погасив наявну у нього заборгованість перед позивачем, що підтверджено платіжним дорученням № 1334 від 21.03.2011, у зв'язку з чим, як вже зазначалось, ухвалою суду від 05.04.2011 провадження у справі в частині вимоги про стягнення 10 984,96 грн. основного боргу було припинено на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України.
Згідно з п.п. 2 п. 6.1. вищезазначеного договору, покупець несе відповідальність у відповідності з чинним законодавством та даним договором за несвоєчасне внесення платежів за теплову енергію - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми платежу.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 723,00 грн. пені, яка і підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 447,97 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 161,51 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.
Контррозрахунків на розрахунки сум пені, індексу інфляції та 3% річних, здійснені позивачем, відповідачем суду не надано.
За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки вищевказаною ухвалою суду від 05.04.2011 питання розподілу судових витрат не вирішувалось, судові витрати в цій частині також підлягають покладенню на відповідача.
Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 11.04.2011.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1). Позов задовольнити повністю.
2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ГЕВС ЛТД»(вул. Леніна, 18, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 20742212, р/р 26009301335430 у ПІБ у м. Севастополі, МФО 324515, або з інших рахунків) на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (вул. Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357, р/р 26007945206831 у СФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324195, або на інші рахунки) 1 332,48 грн., у тому числі 723,00 грн. пені, 447,97 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 161,51 грн.
3). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ГЕВС ЛТД»(вул. Леніна, 18, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 20742212, р/р 26009301335430 у ПІБ у м. Севастополі, МФО 324515, або з інших рахунків) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31113095700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, код платежу 22090200, код ЄДРПОУ 24035598) державне мито у розмірі 123,17 грн.
4). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ГЕВС ЛТД»(вул. Леніна, 18, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 20742212, р/р 26009301335430 у ПІБ у м. Севастополі, МФО 324515, або з інших рахунків) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31212264700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598, за кодом бюджетної класифікації 22050003) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя С. М. Альошина
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 11.04.2011.