12 квітня 2011 року справа № 5020-12/105
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі по справі №5020-12/105 за позовом Приватного підприємства “Ненсі” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про спонукання до виконання зобов'язань за договором та зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства “Ненсі” про розірвання договору,
за участю представників:
стягувача -Жданов Владислав Миколайович, довіреність б/н від 30.03.2011;
боржника -ОСОБА_3, довіреність №582 від 20.05.2009;
ОСОБА_4, довіреність №468 від 31.03.2011;
органу виконання судових рішень (ВДВС Гагарінського РУЮ у місті Севастополі) -
не з'явився,
встановив:
11.05.2010 Приватне підприємство “Ненсі” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про спонукання до виконання зобов'язань за договором про дольове будівництво від 06.09.2003, а саме: передати у власність позивача 3/10 приміщень спортивно-оздоровчого комплексу, що розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, що складає 425,1 кв.м за кошторисною вартістю будівництва 150 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.05.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
25.05.2010 від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до Приватного підприємства “Ненсі” про розірвання договору про дольове будівництво від 06.09.2003.
Ухвалою суду від 27.05.2010 зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства “Ненсі” про розірвання договору про дольове будівництво від 06.09.2003 прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 27.05.2010 у задоволенні позову Приватного підприємства “Ненсі” та у задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 27.05.2010 скасовано в частині відмови у позові Приватному підприємству “Ненсі”, позов Приватного підприємства “Ненсі” задоволений, зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 виконати зобов'язання за договором від 06.09.2003 та передати право власності Приватному підприємству «Ненсі»на 3/10 приміщень спортивно-оздоровчого комплексу, що розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, що складає 425,1 кв.м.
06.07.2010 на виконання постави Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 видний наказ для пред'явлення до примусового виконання рішення.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2010 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 залишено без змін.
31.03.2011 на адресу господарського суду міста Севастополя у порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України надійшла скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі ОСОБА_5 по накладанню штрафу на боржника по примусовому виконанню наказу суду від 06.07.2010 №5020-12/105.
Ухвалою суду від 01.04.2011 скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні.
Відділ ДВС Гагарінського РУЮ у місті Севастополі явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, клопотанням (вх. №3854/11 від 12.04.2011) просить перенести судове засідання по скарзі у зв'язку з несвоєчасним надходженням копії ухвали про призначення скарги до розгляду та неможливістю підготуватись до судового засідання належним чином.
Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши матеріали скарги, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
17.02.2011 постановою ВДВС Гагарінського РУЮ у місті Севастополі відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №5020-12/105, виданого господарським судом міста Севастополя 06.07.2010 на виконання постави Севастопольського апеляційного господарського суду (том 2 арк.с.93).
17.03.2011 постановою заступника начальника ВДВС Гагарінського РУЮ у місті Севастополі Тропіної О.О. на боржника - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 -накладений штраф в розмірі 170,00 грн за невиконання наказу суду від 06.07.2010 (том 2 акр.с.90).
Зазначена обставина стала підставою для звернення боржника до господарського суду міста Севастополя зі скаргою на дії заступника начальника ВДВС Гагарінського РУЮ у місті Севастополі Тропіної О.О. по прийняттю постанови про накладення штрафу.
Боржник вважає, що ВДВС Гагарінського РУЮ у місті Севастополі повинен скласти акт про неможливість виконання наказу від 06.07.2010, повернути виконавчий документ стягувачу та закрити виконавче провадження по виконанню зазначеного наказу оскільки він не є власником майна, яке повинно передати стягувачу у власність, про що боржник листом від 09.03.2011 повідомив ВДВС Гагарінського РУЮ у місті Севастополі (том 2 арк.с.92).
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Відповідно до статті 89 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
У розумінні статей 24, 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф є грошовим стягненням та видом адміністративного стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України
Статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що невиконання законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, 17.03.2011 постановою заступника начальника ВДВС Гагарінського РУЮ у місті Севастополі Тропіної О.О. на боржника - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 -накладений штраф в розмірі 170,00 грн за невиконання наказу суду від 06.07.2010.
Відповідно до статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати. Постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути скасовано або змінено за протестом прокурора керівником відповідного органу, а також незалежно від наявності протесту прокурора - керівником вищестоящого органу. Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Таким чином, суд дійшов висновку, що боржник оскаржує дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі по прийняттю постанови про накладенню адміністративного стягнення у виді штрафу, які не є безпосередньо діями щодо виконання рішення господарського суду міста Севастополя, а є видом притягнення до відповідальності.
На підставі зазначеного, скарга не підлягає розгляду в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, а підлягає розгляду за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Щодо твердження боржника про притягнення його до відповідальності на підставі статті 87 Закону України «Про виконавче провадження»тоді як зазначена відповідальність передбачена статтею 89 цього Закону, суд зазначає, що ВДВС Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі помилкова вказана ця стаття у постанові про накладення штрафу, оскільки до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" від 04.11.2010 №2677-VI відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, передбачалась саме статтею 87 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України,
ухвалив:
Скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі по справі №5020-12/105 за позовом Приватного підприємства “Ненсі” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про спонукання до виконання зобов'язань за договором та зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства “Ненсі” про розірвання договору - залишити без задоволення.
Суддя підпис І.А. Харченко