"22" березня 2011 р. Справа № 5019/159/11
За позовом СПП "Шевченківське"
до відповідача Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" в особі Рівненської філії
про відшкодування збитків у сумі 3053,20 грн. та моральної шкоди в сумі 10 000 грн. 00 коп.
Суддя Крейбух О.Г.
Представники:
Від позивача : представник Тихончук Л.Т. арбітражний керуючий.
Від відповідача : представник не з'явився.
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про відшкодування збитків в сумі 3 053 грн. 20 коп. та моральної шкоди в сумі 10000 грн. 00 коп..
В обгрунтування вимог зазначає, що постановою господарського суду Рівненської області по справі № 8/63 позивача - СПП " Шевченківське" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.03.2010р. у справі №19/10 за позовом СПП "Шевченківське" до ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Рівненської філії про повернення грошових коштів в сумі 13 637 грн. 32 коп. на ліквідаційний рахунок встановлено порушення ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Рівненської філії вимог ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та задоволено позов СПП "Шевченківське" про стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Рівненської філії 13 637,00 грн. списаних коштів. Попри те, що у справі №19/10 було прийнято рішення про списання з ліквідаційного рахунку, відповідач платіжним дорученням №ВО111ВО 31.05.2010р. без погодження з ліквідатором здійснив повторне списання з рахунку СПП "Шевченківське" на свою користь коштів в сумі 15 000,00 грн. на погашення пені по договору №ROCO /11 від 20.03.2003р., що віднесена до шостої черги погашення вимог.
Ухвалою господарського суду від 04.11.2010р. у справі №8/63 визнано дії ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Рівненської філії визнано дії неправомірними та зобов'язано повернути кошти в сумі 15 000,00 грн. на ліквідаційний рахунок СПП " "Шевченківське".
У зв'язку з необхідністю ведення претензійно-позовної роботи ліквідатором було укладено договір з адвокатом ОСОБА_1. В результаті СПП "Шевченківське" понесло збитки в сумі 2 500,00 грн. згідно акту виконаних робіт від 05.01.2011р.
Крім того, у зв'язку з тим, що ліквідатор не міг використовувати як ліквідаційний рахунок відкритий в ПАТ КБ "Приватбанк", оскільки кошти з даного рахунку списував сам банк без погодження з ліквідатором на погашення заборгованості по пені. Для ведення ліквідаційної процедури ліквідатором був відкритий розрахунковий рахунок в ВАТ "Державний ощадний банк" №26004301540063. При відкритті даного рахунку СПП " "Шевченківське" були понесені збитки в сумі 196,00 грн.
Також, у зв'язку із зверненням в суд з позовною заявою про відшкодування завданої шкоди СПП "Шевченківське" були понесені збитки в сумі 357,20 грн.
Крім того, позивач просить стягнути 10 000,00 грн. моральної шкоди заподіяної ліквідатору, яка полягає у підриві довіри до підприємництва та приниженням ділової репутації.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позов №753 від 03.03.2011р. /а.с.52-53/. Зокрема зазначив, що в матеріалах справи не має належних доказів, що кошти в сумі 2 500 грн. сплачувались за юридичні послуги, крім того сплата за послуги передчасна, оскільки в угоді про оплату послуг чітко вказано, що оплата послуг здійснюється "після продажу активів", а в матеріалах справи такі докази відсутні. Щодо оплати судових витрат, зазначає, що позивач надав платіжні документи щодо сплати судових витрат на суму 121 грн. та 236 грн. у справі 4/16, яка була залишена без розгляду. Щодо витрат на відкриття рахунку вважає, таку вимогу безпідставною, оскільки відкриття рахунків ліквідатором це поточна діяльність ліквідатора. Вимога позивача про відшкодування моральної шкоди недоведена та необгрунтована. На підставі наведеного просить в позові відмовити.
В судовому засіданні 09.03.2011р. оголошувалась перерва до 22.03.2011р. на 12:00.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд
Постановою господарського суду Рівненської області від 07.06.2007 року у справі № 8/63 визнано банкрутом Сільськогосподарське приватне підприємство "Шевченківське", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Тихончук Л.Х., затверджено оплату праці ліквідатору в розмірі не менше двох мінімальних заробітних плат щомісячно, скасовано заходи забезпечення вимог кредиторів.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.03.2010 року по справі № 19/10 задоволено позов СПП "Шевченківське" до ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Рівненської філії ПАТ КБ "Приватбанк" про повернення грошових коштів в сумі 13 637,32 грн. на ліквідаційний рахунок. Рішенням встановлено, що ліквідатором СПП "Шевченківське" використовувався при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі ПАТ КБ "Приватбанк", а саме р/р № 26005249990001, на який 24.11.2009 року надійшли кошти згідно протоколу № 01-Н/Ш від 23.11.2009 року проведення публічних торгів в сумі 11 280 грн. 00 коп. Однак Рівненська філія ПАТ КБ "Приватбанк" платіжними дорученнями № ВО 114В00АВ від 14.04.2009 року та Ц ВО116В001W від 26.11.2009 року без погодження з ліквідатором здійснила списання з рахунку СПП "Шевченківське" на свою користь грошових коштів в сумі 13 637,32 на погашення пені по кредитному договору № ROC0/11 від 20.03.2003 року.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду № 19/10 від 12.05.2010 року рішення господарського суду Рівненської області № 19/10 від 17.03.2010 року залишено без змін.
Відповідно до вимог ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином , в справі № 19/10 судом було встановлено порушення ПАТ КБ "Приватбанк" вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та задоволено позов СПП "Шевченківське" про стягнення з ПАТ КБ Приватбанк в особі Рівненської філії- 13 637,32 грн. 00 коп. списаних коштів.
31.05.2010р. без погодження з ліквідатором здійснив повторне списання з рахунку СПП "Шевченківське" на свою користь кошти в сумі 15 000,00 грн. на погашення пені по договору №ROCO /11 від 20.03.2003р., що віднесена до шостої черги погашення вимог.
Ухвалою господарського суду від 04.11.2010р. у справі №8/63 визнано дії ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Рівненської філії визнано дії неправомірними та зобов'язано повернути кошти в сумі 15 000,00 грн. на ліквідаційний рахунок СПП "Шевченківське".
Відповідно до п. 7 та п. 8 ст. 30 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний (ліквідаційний) рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку передбаченому ст. 31 цього Закону.
Керуючись даними нормами законодавства та у зв'язку з тим, що ліквідатор не міг використовувати як ліквідаційний рахунок відкритий в ПАТ КБ "Приватбанк", оскільки кошти з даного рахунку списував сам банк без погодження з ліквідатором на погашення заборгованості по пені по кредитному договорі. Для ведення ліквідаційної процедури ліквідатором був відкритий розрахунковий рахунок (ліквідаційний рахунок) в ВАТ "Державний ощадний банк України" №26004301540063. При відкритті даного рахунку позивачем були понесені витрати, а саме: сплачено в банк 100,00 грн. на відкриття рахунку, що підтверджується квитанцією №23423323 від 07.09.2010р. та оплачено послуги нотаріуса по посвідченню карток зі зразками підписів та копії статуту підприємства в сумі 96,00 грн., що підтверджується довідкою №01-08/74 від 18.06.2010р. про сплату 96,00 грн..
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно ст.20 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України може бути відшкодування збитків.
Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.
При цьому, обов'язок відшкодувати збитки настає не тільки у разі невиконання різних договірних зобов'язань, а й при порушенні учасниками господарських відносин прав власності чи інших майнових прав, що охороняються законом, інших порушень прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.
За приписом ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем майнових прав позивача, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Протиправна поведінка та вина Рівненської філії ПАТ КБ "Приватбанк" щодо незаконного та безпідставного списання коштів з ліквідаційного рахунку СГПП "Шевченківське" доведена та встановлена рішенням Господарського суду Рівненської області по справі №19/10 від 17.03.2010р. та ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.11.2010р. у справі №8/63.
Таким чином, безпідставним списанням коштів з рахунку позивача, останній був змушений для ведення ліквідаційної процедури відкрити розрахунковий рахунок в іншому банку, у зв'язку з чим СПП "Шевченківське" завдано збитків на суму 196,00 грн., що стверджується матеріалами справи.
На основі вищенаведеного, вимога Позивача про стягнення 196 грн. 00 коп. збитків обгрунтована, доведена та підлягає задоволенню.
Вимоги позивача про стягнення збитків в сумі 2 500,00 грн. понесених у зв'язку із оплатою послуг адвоката ОСОБА_1., що діє на підставі Свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 24.11.2005р., та збитків в сумі 357,20 грн., понесених позивачем у зв'язку із зверненням в суд з позовною заявою про відшкодування завданої шкоди у справі №4/16, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Понесені позивачем витрати не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224-225 ГК України, оскільки віднесення до збитків витрат на правові послуги та судових витрат, суперечить закону, так як такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному причинному зв'язку із правовідносинами, які існували між сторонами щодо спору по справі № 5019/159/11, а судові витрати в сумі 357 грн. 20 коп. були понесені позивачем у справі №4/16.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 10000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.23 особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Крім цього, згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”№4 від 31.03.1995р. під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Позивачем не надано доказів та не доведено факту завдання йому відповідачем моральної шкоди, а визначена ним сума нічим документально не підтверджена.
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а відтак позовні вимоги в частині стягнення збитків в сумі 2 500,00 грн., 357,20 грн. та 10000 грн. 00 коп. моральної шкоди не підлягають задоволенню.
Загальна суму задоволених позовних вимог: 196 грн. 00 коп. збитків.
Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, пов'язані з розглядом справи, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 1,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 3 грн. 54 коп. (відношення задоволених позовних вимог до заявлених становить 1,5 %).
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" в особі Рівненської філії (33024, м. Рівне, вул. Відінська, 8, код ЄДРПОУ 21099787) на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "Шевченківське" (34532, Рівненська область, Сарненський район, с. Корост, код ЄДРПОУ 30715365), р/р 26005249990001 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 333391 - 196 грн. 00 коп. збитків, 1 грн. 96 коп. витрат по сплаті державного мита та 3 грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішення законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Суддя Крейбух О. Г.
підписано "11" квітня 2011 р.