"07" квітня 2011 р. Справа № 5016/3/2011(8/2)
Позивач: Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія
“Миколаївобленерго”
юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40
поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94
Відповідач - 1: Військова частина А-2428
54003, м. Миколаїв, вул. Урицького, 4-А
Відповідач -2: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва
54056, м. Миколаїв, вул. проспект Миру, 62-А
про стягнення в солідарному порядку 4105 грн. 30 коп.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Крижановська І.М., за довіреністю;
Від 1- відповідача: не з'явився;
Від 2-відповідача: Старчеус О.С., за довіреністю.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідачів в солідарному порядку пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 1450,65 грн., індекс інфляції у сумі 1941,00 грн., 3% річних в розмірі 713,65 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору про постачання електричної енергії № 44/1461 від 09.04.2008 р. укладеного між сторонами, договору поруки № 44/1461/П від 01.01.09 р., норм ст.ст. 625, 526 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що договірні зобов'язання відповідачем виконувалося неналежним чином та не в повному обсязі. Оплата за спожиту електричну енергію по активній та реактивній електроенергії протягом періоду з 12.02.2010 р. по 30.11.2010 р. проводилася частково та несвоєчасно.
24.03.11 р. відповідач-1 надав відзив, в якому позов не визнає, та просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви, в зв'язку з тим, що позовна заява повинна пред'являтись не до Військової частини А -2428, а до поручителя Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва, оскільки за договором поруки № 44/1461/П від 01.01.09 р. визначає, що поручитель несе повну відповідальність за виконання зобов'язання перед кредитором.
Відповідач -2 у відзиві просить зменшити розмір неустойки (пені) та відмовити позивачу у стягненні 3% річних та інфляційних збитків.
22.03.11 р. в судовому засіданні суд оголосив перерву до 07.04.11 р.
07.04.11 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -
09.04.2008р. між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»та Військовою частиною А -2428 був укладений договір № 44/1461, згідно умов якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу (1-відповідач по справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 392 кВт, а 1-відповідач -військова частина А -0224, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.3.1 та п. 2.3.3 договору відповідач зобов'язався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків».
Порядок розрахунків за спожиту електричну енергію сторони передбачили додатком № 10 до договору № 44/1461, відповідно до пунктів 1, 6, 7 якого, розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках. Рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або потужності, за перетікання реактивної електроенергії, пені, 3% річних, інфляційні нарахування виписуються постачальником електричної енергії окремо та надаються споживачу. Вказані рахунки мають бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.
За змістом частин 4 та 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Пунктом 5.1 договору сторони обумовили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії по місяцях (кварталах) для оформлення додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу».
09.04.08 р. між сторонами до договору № 44/1461 від 09.04.08 р. були підписані додатки № 2, № 4 та № 11.
Матеріали справи свідчать, що на виконання вищевказаного договору позивач відпустив 1-відповідачу активну електроенергію в період з червня 2009 року по листопад 2010 року, що підтверджується виставленими відповідачу рахунками позивача та актами про використану електроенергію, які містяться в матеріалах справи та на яких ґрунтує позивач свої вимоги.
Також, позивачем за період з червня 2009 р. по листопад 2010 року 1-відповідачу були виставлені рахунки по реактивній електроенергії, які містяться в матеріалах даної справи.
Однак, 1-відповідач в період з червня 2009 р. по листопад 2010 р., в порушення зазначених вище умов договору виставлені рахунки за спожиту активну та реактивну електроенергію за зазначений період вчасно не сплачував, що підтверджується платіжними дорученнями, та не спростовано відповідачами.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, в зв'язку з вищенаведеним позивачем було цілком правомірно нараховано 1-відповідачу пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 1450,65 грн. за період з 30.06.2010 р. по 30.11.2010 р.
Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 30.12.09 р. по 30.11.2010 р. становить у сумі 1941,00 грн. та 3 % річних за період з 30.12.09 р. по 30.11.10 р. в розмірі 713,65 грн.
01.01.2009 року між ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” (кредитор), Військовою частиною А-2428 (боржник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (поручитель) було укладено договір поруки, за умовами пункту 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку споживача “Боржника”(В/Ч А -2428) щодо оплати за електроенергію (активну та реактивну) з ПДВ, згідно договору про постачання електричної енергії № 44/1461 від 09.04.2008 року укладений між споживачем (боржником) та кредитором (постачальник), починаючи з 01.01.2009 року, яка сплачується за рахунок отримання фінансування з держбюджету в межах бюджетних призначень.
Згідно п. 2.1. договору поруки у разі порушення споживачем зобов'язання, забезпеченого порукою за цим договором (п.1.1 договору), кредитор вправі звернутись з позовом про стягнення заборгованості як до споживача так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.
Відповідно до п. 2.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в обсязі, передбаченому п. 1.1. даного договору.
За положеннями п. 1.5 договору поруки кредитор у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань надсилає поручителю вимогу.
На виконання вищевказаного пункту договору позивачем на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва була направлена вимога кредитора від 09.12.2010 року № 04-18/562.
Проте вимога поручителем не була задоволена належним чином.
За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
За приписами п. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Виходячи з наведених норм, звернення позивача до суду з позовом про стягнення грошового зобов'язання як зі споживача так і з поручителя є правомірними.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення виною стороною порушення та його наслідків.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача, а саме -зменшення пені на 50%, отже стягненню з відповідачів пені підлягає сума в розмірі 725,32 грн.
За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачі не спростували вимоги позивача, не надали суду відповідні докази, які свідчать про належне виконання договірних зобов'язань перед кредитором.
Відповідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В спірних правовідносинах відповідачами дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути в солідарному порядку з Військової частини А-2428 (54003, м. Миколаїв, вул. Урицького, 4-А, код 14303264) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699 725,32 грн. -пені, 1941,00 грн. -індексу інфляції, 713,65 грн. -3% річних, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути в солідарному порядку з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, вул. проспект Миру, 62-А, код 08029523) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699 725,32 грн. - пені, 1941,00 грн. - індексу інфляції, 713,65 грн. -3% річних, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.
Суддя О.Г. Смородінова