79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.04.11 Справа№ 5015/1560/11
за позовною заявою: Приватного підприємства «Стеян», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова індустрія», с.Підберізці, Пустомитівського району, Львівської області.
про стягнення 1856,60 грн.
Суддя Т.Костів
при секретарі О.Щигельській
Представники
Від позивача : Сухнацька О.М. - представник
Від відповідача: не з»явився
Суть спору: позов заявлено приватним підприємством «Стеян», м.Львів до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова індустрія», с.Підберізці, Пустомитівського району, Львівської області про стягнення 1856,60 грн.
Ухвалою суду від 23.03.11р. порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 31.03.11р.
Ухвалою суду від 31.03.11р. розгляд справи відкладено на 12.04.11р.
Представнику позивача роз'яснювались його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поданій заяві про уточнення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 1149,80грн. Крім основного боргу, позивач просить стягнути пеню, індекс інфляції, 3 % річних з відшкодуванням судових витрат. Просить позов задоволити.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду від 23.03.2011 р. та 31.03.2011 р. не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого представника для участі у справі, суд наголошує відповідачу на обов'язку, передбаченому у ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними його процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.
В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.
Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:
згідно договору купівлі-продажу №14 від 05.03.2009р., по видатковій накладній №РН-0000505 від 22.07.2009р., на підставі довіреності №113 від 22.07.2009р., ТзОВ "Нова індустрія" (відповідач по справі) отримало від ПП "Стеян" (позивач по справі) товар (цвяхи) на загальну суму 4215,60грн.
Відповідачем зобов"язання щодо оплати отриманої продукції виконуються неналежним чином, у зв"язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи складає 1149,80грн.
Крім основного боргу, позивач, згідно п.3.2 договору, просить стягнути з відповідача 116,24грн. пені, та, згідно ст.625 ЦК України, 196,57грн. індексу інфляції та 56,00грн. 3% річних.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позов підтверджений поданими документами, відповідачем не заперечений і підлягає до задоволення.
Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд,-
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з ТзОВ "Нова індустрія" (с.Підберізці, вул.Ів.Франка,12, Пустомитівського району Львівської області) на користь Приватного підприємства "Стеян" (м.Львів, вул.Навроцького,6, код ЄДРПОУ 33862990) 1149,80грн. боргу, 116,24грн. пені, 196,57грн. індексу інфляції та 56,00грн. 3% річних, 102,00грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Т.Костів
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 13.04.2011 року.