79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.04.11 Справа№ 5015/824/11
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом:Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (м.Львів)
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Данило Галицький” (м.Львів-Винники)
за участю третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог:Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (м.Львів)
про :стягнення заборгованості з орендної плати
Суддя :В.М. Пазичев
При секретарі :І.Є.Башак
Представники сторін:
від позивача:Горак Я.П. - представник, довіреність 29.12.2010 року
від відповідача:Не з'явився
від третьої особи:Шеремета Ю.С.- представник, довіреність від 01.03.2011 року
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Данило Галицький” (м.Львів-Винники) за участю третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (м.Львів) про стягнення заборгованості з орендної плати.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.02.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 24.02.2011 року. Ухвалою від 24.02.2011 року розгляд справи відкладено до 03.03.2011 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 03.03.2011 року розгляд справи відкладено до 11.03.2011 року, для надання доказів та у зв'язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою від 11.03.2011 року розгляд справи відкладено до 05.04.2011 року, у зв'язку із неявкою сторін. Ухвалою від 05.04.2011 року розгляд справи відкладено до 07.04.2011 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 07.04.2011 року розгляд справи відкладено до 11.04.2011 року, для надання доказів по справі.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.02.2011 року, про відкладення від 24.02.2011 року, від 03.03.2011 року, від 11.03.2011 року, від 05.04.2011 року, від 07.04.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
22.02.2011 року за вх.№4344/11 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
01.04.2011 року за вх.№7537/11 позивач подав додаткові пояснення по справі.
06.04.2011 року за вх.№8020/11 позивач подав пояснення по справі.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.02.2011 року, про відкладення від 24.02.2011 року, від 03.03.2011 року, від 11.03.2011 року, від 05.04.2011 року, від 07.04.2011 року не виконав повністю, відзив на позов представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 16.02.2011 року, від 25.02.2011 року, від 04.03.2011 року, від 17.03.2011 року, відміткою про отримання №106 від 08.04.20011 року ухвали суду від 07.04.2011 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
22.02.2011 року за вх.№4293/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
03.03.2011 року за вх.№5208/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
11.03.2011 року за вх.№5660/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
05.04.2011 року за вх.№7907/11 відповідач подав відзив на позовну заяву.
11.04.2011 року за вх.№8298/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.02.2011 року, про відкладення від 24.02.2011 року, від 03.03.2011 року, від 11.03.2011 року, від 05.04.2011 року, від 07.04.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
11.03.2011 року з а вх.№5655 третя особа подала клопотання про відкладення розгляду справи.
Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 11.04.2011 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (надалі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Данило Галицький" (надалі - відповідач) укладено договір оренди (надалі -договір) № 216/07 від 27.06.2007 року нерухомого майна загальною площею 2 421,6 кв.м., яке розміщене за адресою: м. Львів-Винники, вул. Шевченка, 1 Д.
Дане майно знаходиться в спільній власності територіальних громад області, управління яким здійснює Львівська обласна рада.
Позивач зазначив, що відповідач систематично порушував умову договору оренди, зазначену в п. 6.2 розділу 6, згідно з якою відповідач повинен своєчасно та в повному розмірі сплачувати орендну плату.
Відповідно до пункту 3.3. Договору оренди, встановлену орендну плату за користування об'єктом оренди в поточному місяці «Орендар»зобов'язувався перерахувати не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок балансоутримувача - Комунального підприємства Львівської обласної ради "Нерухомість та майно" № 2600800003055 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 325718, ЄДРПОУ 33358550.
Позивач зазначив, що 02.08.2010 року Господарський суд Львівської області у справі № 20/90 прийняв рішення щодо розірвання договору оренди № 216/07 від 27.06.2007 року, виселення із займаних приміщень і стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 83 371 грн. 15 коп. і пені у розмірі 42 010 грн. 29 коп., станом на 01.06.2010 року. Дане рішення 16.11.2010 р. залишено у силі Львівським апеляційним господарським судом і воно вступило у законну силу.
01.11.2010 року орендовані приміщення відповідачем, згідно з актом приймання-передачі, передані балансоутримувачу - Комунальному підприємству Львівської обласної ради "Нерухомість та майно".
Позивач зазначає, що, згідно з рішенням Львівської обласної ради "Про обласний бюджет Львівської області на 2011 рік", кошти від оренди майна спільної власності територіальних громад області є джерелом доходів загального фонду обласного бюджету, тому, на думку позивача, несплата відповідачем орендної плати призводить до непоступлення належних коштів до обласного бюджету.
Позивач надіслав відповідачу претензію № 1938 від 13.12.2010 року, в якій зазначив, що, у випадку непогашення допущеної заборгованості у розмірі 50 113 грн. 10 коп. за період з 01.06.2010 року по 01.11.2010 року, Управління майном спільної власності Львівської обласної ради звертатиметься до Господарського суду про стягнення заборгованої суми з орендної плати.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що додатком до договору оренди, було надано розрахунок орендної плати за січень місяць 2007 року за оренду нежитлових приміщень за адресою: м. Львів - Винники вул. Шевченка, 1 Д, які орендує відповідач на підставі Договору, а також відповідний акт приймання-передачі в оренду відповідних нежитлових приміщень. Відповідач стверджує, що, згідно розрахунку, загальний розмір орендної плати за січень місяць 2007 року, відповідно до Договору, за весь комплекс орендованих нежитлових приміщень становив 7 671 (сім тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 00 коп., в т. ч. ПДВ 20% 1 278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн. 50 коп.
На думку відповідача, позивач при розрахунку орендної плати, враховуючи п. 1 та п. 2 рішення Львівської обласної ради від 14 березня 2007 року №207, до розрахунку орендної плати за перший місяць оренди помилково застосував орендну ставку, передбачену ч. 1 п. 13 та п. 29 додатку №2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року №1846, а саме, за розміщення складів 12% (дванадцять відсотків) та за інше використання нерухомого майна 15% (п'ятнадцять відсотків) відповідно, та до вказаного розрахунку орендної плати за перший місяць оренди не застосовує коефіцієнту 0,7 (нуль цілих сім десятих), як вказано в примітці до додатку №2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року №1846, оскільки відповідач є вітчизняним суб'єктом малого підприємництва, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва».
Відповідач також зазначає, що, відповідно до ч. 2 п. 8 Методики, експертна оцінка вартості об'єкта оренди повинна враховувати його місцезнаходження і забезпеченість інженерними мережами. Результат експертної оцінки є чинним протягом 6 (шести) місяців від дня її проведення, якщо інший термін не передбачено у звіті з експертної оцінки. Відповідач зазначає, що в період з 27 червня 2007 року по 01 листопада 2011 року експертна оцінка орендованого відповідачем майна не проводилась, а отже, на думку відповідача, це не дозволяє визначити реальну заборгованість відповідача перед позивачем за Договором. Окрім того, відповідач зазначає, що, оскільки позивач не проводив жодного разу експертну оцінку майна, вартість майна значно змінилася в сторону зменшення зважаючи на амортизацію цього майна та нормальний фізичний знос. На думку відповідача, амортизаційний знос такого майна становить близько 12%-17% відсотків протягом календарного року, що, на думку відповідача, значно зменшує вартість орендованого майна і повинно відображатися у зменшенні вартості орендної плати.
На момент розгляду справи відповідач докази погашення боргу суду не представив.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до вимог ст. 759 Цивільного Кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року № 2269-XII з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон № 2269-XII), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ч.3 ст.18, ч.1 ст.19 Закону № 2269-XII, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від результатів господарської діяльності.
Згідно ч. 3 ст. Закону № 2269-XII, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно рішення Львівської обласної ради “Про обласний бюджет Львівської області на 2011 рік”, кошти від оренди майна спільної власності територіальних громад області є джерелом доходів загального фонду обласного бюджету. Несплата відповідачем орендної плати призводить до непоступлення належних коштів до обласного бюджету.
Відповідно до ч.2 п.14.4 роз'яснення ВАС України №02-5/237 від 25.05.2000 року “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, якщо між стронами договору оренди існує спір, пов'язаний із стягненням заборгованості з орендної плати або пені за несвоєчасне внесення такої плати, справа з відповідного спору підвідомча господарському суду на загальних підставах.
В ході судового розгляду справи було встановлено, що 27.06.2007 року між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Данило Галицький" укладено договір оренди (надалі -договір) № 216/07 нерухомого майна загальною площею 2 421,6 кв.м., яке розміщене за адресою: м. Львів-Винники, вул. Шевченка, 1 Д.
01.11.2010 року приміщення загальною площею 2 421,6 кв.м. за адресою: м. Львів-Винники, вул. Шевченка, 1 Д передані балансоутримувачу - Комунальному підприємству Львівської обласної ради "Нерухомість та майно", що підтверджується Актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.11.2011 року.
Відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2010 року у справі № 20/90 щодо розірвання договору оренди № 216/07 від 27.06.2007 року, виселення із займаних приміщень і стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 83 371 грн. 15 коп. і пені у розмірі 42 010 грн. 29 коп. станом на 01.06.2010 року, яке 16.11.2010 року залишено без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду, з відповідача було стягнуто орендну плату за приміщення загальною площею 2 421,6 кв.м. за адресою: м. Львів-Винники, вул. Шевченка, 1 Д до 01.06.2010 року. Оскільки, вказані приміщення були передані балансоутримувачу лише 01.11.2010 року, тому у відповідача виникла заборгованість по орендній платі за період з 01.06.2010 року по 01.11.2010 року.
Відповідно до пункту 3.3. Договору оренди, встановлену орендну плату за користування об'єктом оренди в поточному місяці «Орендар»зобов'язувався перерахувати не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок балансоутримувача - Комунального підприємства Львівської обласної ради "Нерухомість та майно" № 2600800003055 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 325718, ЄДРПОУ 33358550.
Позивач 13.12.2010 року надіслав відповідачу претензію № 1938, в якій зазначив, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 50 113 грн. 10 коп. за період з 01.06.2010 року по 01.11.2010 року. Однак, відповідач на претензію не відповів, а заборгованість по орендній платі не погасив.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, Господарським судом Львівської області розглядався спір між позивачем та відповідачем, де предметом спору було стягнення з відповідача боргу в розмірі 146 367,88 грн. з орендної плати за приміщення загальною площею 2 421,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Львів-Винники, вул. Шевченка, 1 Д за період з 01.01.2008 року по 01.10.2009 року.
Також, ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.10.2009 року у справі № 21/100, було затверджено мирову угоду між позивачем і відповідачем. Однак, у зв'язку з невиконанням умов мирової угоди зі сторони ТзОВ "Компанія "Данило Галицький", дана ухвала суду передана на примусове виконання до Державної виконавчої служби. При розгляді цієї справи відповідач не заперечував те, що він орендував приміщення з 01.01.2007 року.
Окрім того, 02.08.2010 року Господарський суд Львівської області у справі № 20/90 прийняв рішення щодо розірвання договору оренди № 216/07 від 27.06.2007 року, виселення із займаних приміщень і стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 83 371 грн. 15 коп. і пені у розмірі 42 010 грн. 29 коп. станом на 01.06.2010 року. Дане рішення 16.11.2010 р. залишено без змін Львівським апеляційним господарським судом і воно вступило у законну силу. Відповідач при розгляді даної справи, а також при розгляді справи №21/100 не ставив питання про неправильність нарахування йому орендної плати чи неправильне застосування методики розрахунку орендної плати.
Згідно з ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Тому, твердження відповідача щодо наявності правових підстав перегляду розміру орендної плати при прийняті судового рішення не можуть бути взяті до уваги, оскільки, при прийнятті вищезазначених судових рішень не було визнано доцільність перегляду розміру орендної плати. Крім того, незважаючи на вимоги суду, відповідачем не подано належних та допустимих доказів того, що він, відповідно до п.3.4 Договору, звертався до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради з пропозицією перегляду розміру орендної плати.
Відповідно до ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За умовами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження порушення відповідачем будь-яким чином прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Згідно із ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Данило Галицький” (м.Львів-Винники) за участю третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (м.Львів) про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 50 113,10 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжне доручення №19 від 10.02.2011 року на суму 501 (п'ятсот одна) грн. 13 коп. про сплату державного мита та платіжне доручення №25 від 10.02.2011 року на суму 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судовогоп роцесу.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610, 612, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Данило Галицький” (79495, м. Львів-Винники, вул. Івасюка, 23/9, код ЄДРПОУ 32800960, р/р 26004648650601 у Львівській філії АБ «Брокбізнесбанк», МФО 325774) на користь балансоутримувача - Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (79008, м.Львів, вул.Винниченка,8; р/р 2600800003055 в ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 325718, код ЄДРПОУ 33358550) - заборгованість з орендної плати у розмірі 50 113 (п'ятдесят тисяч сто тринадцять) грн. 10 коп., 501 (п'ятсот одну) грн. 13 коп. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.